Фейкові санкції. Як насправді потрібно лякати російські банки

А адже на кону ні багато ні мало варто не тільки банківський бізнес, який обслуговує в основному російські компанії і ФПГ південно-сходу, але і майже 22,4 млрд грн депозитів фізичних осіб, причому основна сума - 11,4 млрд грн знаходиться в Ощадбанку, з якого і заварилася вся ця каша: Сбербанк Росії, нагадаємо, виконуючи указ Путіна, нібито обслужив в РФ клієнтів з документами Л/ДНР.

Крім того, не варто забувати, що Ощадбанк (Україна) є, по суті, єдиним "вікном з Москви" для наших "заробітчан": після заборони в Україні роботи російських платіжних систем і аналогічних санкцій щодо України з боку РФ (заблоковані перекази в міжнародних системах), український Ощадбанк знайшов "маленьке щастя" в обслуговуванні цих фінансових потоків, отримавши якийсь ексклюзив. До речі, саме цим і пояснюється досить високий рівень валютних коштів населення в цьому банку: понад 9,6 млрд грн в еквіваленті.

Тобто "бити" треба було "акуратно, але сильно". В ідеалі НБУ повинен був ініціювати внесення змін в закон України про банки і банківську діяльність щодо заборони іноземним державам бути прямими або опосередкованими бенефіціарами комерційних банків в Україні і надати перехідний період до введення цієї норми в дію, наприклад один-два роки. Тоді б банки, що належать іноземній державі, дійсно усвідомили, що у них немає довгострокового майбутнього в Україні і більш активно приступили б до пошуку нових власників. З іншого боку, перехідний період в один-два роки дозволив би їм без шкідливої метушні закрити основні проекти, а вкладникам - поступово забрати свої депозити.

Замість цього НБУ застосував такі заходи впливу:

• заборона на пряме або опосередковане здійснення будь-яких активних операцій: надання міжбанківських кредитів, депозитів, субординованих боргів, купівля цінних паперів, розміщення коштів на коррахунках тощо;
• заборона на виплату дивідендів, відсотків, повернення міжбанківських кредитів, депозитів, субординованих боргів, перерахування коштів з коррахунку;
• заборона на розподіл прибутку;
• заборона на розподіл капіталу.

Вся ця міць важкої долоні регулятора була обрушила на:

• ПАТ "Ощадбанк";
• ПАТ "ВТБ";
• ПАТ "Промінвестбанк";
• ПАТ "БМ Банк";
• ПАТ "ВіЕс Банк".

Перераховуючи "санкції", НБУ довелося навіть в релізі як би "вибачитися", написавши наступне уточнення: "одночасно зазначені санкції не зупиняють проведення розрахунків між резидентами України та їх контрагентами, які мають рахунки у материнських банках". Тобто навіть кореспондентський рахунок "дочок" і "материнок" в принципі буде функціонувати в звичайному режимі: не можна лише залишки самих банків тримати на взаємних лоро/ностро рахунках, а ось клієнтські транзакції через ці рахунки проводити не забороняється.

Що стосується основного блоку санкцій. Складається враження, що в НБУ зібралися і довго думали, як би і застосувати санкції, і банкам не нашкодити. Ідея явно не вдалася

"Рибку з'їсти" вийшло, а ось "сісти біля моря" не дуже. Навіть недосвідченому в санкционных тонкощах українцю ясно як божий день, що подібними заходами налякати "російські" банки навряд чи можливо.

Візьмемо тему міжбанківських кредитів/депозитів. Все, що можна було вивести, ці банки вивели в 2014 р., прийнявши посильну участь у девальвації гривні. У 2016 р., враховуючи поточний курс і загальний стан, виводити було вже нічого і нічим. До речі, в минулому році у НБУ був ідеальний шанс сформувати нарешті виразну позицію щодо допустимості роботи в Україні банків іноземних держав та сформувати концепцію забезпечення національної безпеки на національному ринку капіталу. Для цього потрібно було сформувати адекватну стратегію розвитку банківської системи до 2020 р.

Замість цього НБУ погодив "російським" банкам програми докапіталізації, дозволивши їм збільшити капітал за рахунок заборгованості перед материнськими структурами, чим вони і скористалися, ставши, завдяки цьому нехитрому взаємозаліку, головними інвесторами української економіки в минулому році. Так що забороняти зараз "виведення капіталу" - все одно що торішній сніг у липні.

Новела про дивідендів і розподіл капіталу взагалі заслуговує бути озвученою 1 квітня. У того ж Ощадбанку збиток становить понад 2,8 млрд грн. Які дивіденди?

У списку в цілому фейкових санкцій найбільш суворо виглядає часткове обмеження функціоналу коррахунку. Але це справа цілком поправимо, адже можна скористатися "майже російським банком, який під санкції не потрапив і може по-дружньому підставити свій кореспондентський рахунок.

На жаль, напередодні продовження європейських санкцій українське начальство в черговий раз довело, що якщо справа заходить про "живу копійку", цілком можливо бути частково вагітним" санкціями. Може, розсмокчеться...