Підігнати під формулу. Навіщо у Медведчука придумали парламентський комітет з Донбасу
У партії Бойко-Медведчука запропонували створити в Раді два нових комітету - за рішенням проблем Донбасу та з питань сім'ї, молоді та спорту, збільшивши загальне число комітетів до 22. Крім того, у партії вважають, що її представники повинні очолити три комітети, які традиційно пропонуються опозиції, а саме: свободи слова, регламенту та захисту прав людини.
Такі широкі домагання у Медведчука аргументували формулою розподілу посад в комітетах пропорційно кількості депутатів у фракціях. Найбільше депутатів у новій Раді 424. З урахуванням запланованого "Слугою народу" скорочення комітетів та за умови створення двох нових їх буде 22 плюс комісія з приватизації, тобто всього 23. Якщо застосовувати такий підхід, президентської партії нібито покладається 14 позицій голів, заступників або секретарів комітетів, а "Опозиційною платформі" як найчисленнішої опозиційної фракції - три відповідні посади. Всім іншим фракціям і позафракційним має дістатися з одного місця в керівництві комітетів.
Насправді мова, звичайно, не стільки про формулою, яку придумали в ОПЗЖ, і навіть не про вимогу віддати опозиції регламентний комітет, а також комітети з питань свободи слова і прав людини, і навіть не у вимозі забезпечити для опозиції контроль над держбюджетом. По суті, головною темою повідомлення партії стало створення комітету за "вирішення проблем Донбасу", в кріслі глави якого партійці Медведчука, природно, хочуть бачити свою людину.
В принципі неважко здогадатися, навіщо "Оппоплатформе" знадобився спеціальний комітет з Донбасу. Як відомо, у програмі партії ключове місце займає пропозицію розпочати прямі переговори "з усіма сторонами конфлікту" на Донбасі, що на практиці означає визнання Києвом терористичних організацій ДНР і ЛНР і невизнання Росії як країни-агресора. Медведчук якраз активно займається втіленням цього "мирного плану" в життя, разом з Бойком здійснюючи вояжі в Росію, рекламуючи свій план реінтеграції Донбасу як "федеративного новоутворення", на який нібито дали добро в Кремлі, Донецьку і Луганську, справа за малим - схилити до такого варіанту світу Київ.
Свій мирний план нібито є і у президентської команди, про що днями згадав секретар РНБО Олександр Данилюк, втім, без найменших подробиць. В якійсь мірі історія з мирними ініціативами Зеленського нагадує історію з загадковим "планом Гриценко", який нібито навіть читали в Кремлі, але в Україні так ніхто в очі не бачив. Тобто, крім ефемерного плану, про який нічого не відомо, главі держави, по суті, нічого показати по темі світу на Донбасі. Враховуючи це, у "Слуги народу" теоретично можуть погодитися на створення окремого комітету, спробувавши представити це як свою заслугу і не до кінця розуміючи небезпеку втілення ідеї Медведчука. Тим більше, що з точки зору бюрократичної логіки створення якоїсь нової структури під актуальну проблему виглядає цілком здоровою.
При цьому, пропонуючи створити "комітет по Донбасу", у Медведчука нічого, зрозуміло, не втрачають. Якщо влада проігнорує цю ідею, можна повторювати стару мантру про те, що ніхто не хоче слухати Донбас. Якщо ж побажання ОПЗЖ в тому чи іншому вигляді буде виконано, це відкриє для людей Медведчука кілька нових можливостей.
В першу чергу комітет з Донбасу може бути ще одним майданчиком для піару політичної сили Медведчука та ретрансляції кремлівських меседжів. Хто б не очолював такий комітет, до нього важко буде не включити нікого з ОПЗЖ, а значить, на всіх засіданнях голос Росії буде звучати і ретранслюватися, в тому числі і в прямому ефірі.
По-друге, у разі створення комітету з Донбасу, саме через цей орган повинні будуть проходити всі можливі законопроекти, які так чи інакше стосуються тим війни на Донбасі, реінтеграції регіону в Україну, відновлення його інфраструктури і т. п.
Особисто для Медведчука бути головою комітету надто дрібно, але проштовхнути на одну з керівних посад представника "партії південно-сходу" цілком можливо, але навіть якщо це не вдасться, то вистачить і просто широкого представництва ОПЗЖ. До речі, формально на верховенство в новому комітеті ОПЗЖ поки навіть не претендують.
Адже комітет при будь-якому керівництві може стати зручним інструментом не тільки для піару проросійських настроїв, але і для блокування або гальмування тих чи інших не влаштовують Кремль законопроектів. Зробити це можна буде як шляхом збивання ситуативної більшості (благо "ватников" начебто Макса Бужанського в "Слуги народу" вистачає), так і шляхом зриву засідань наприклад.
Таким чином, поки в команді президента Зеленського багато, але абстрактно говорять про необхідність миру, а також про якомусь плані, який ніби є, але його нікому не покажуть, Медведчук пропонує не тільки конкретний план досягнення миру, який, по суті, є планом капітуляції, але і інструменти для реалізації цього плану. І якщо так піде і далі, Зеленський ризикує досить швидко втратити весь той проросійський електорат, який він відібрав у колишньої Партії регіонів.
