Намисто для тубільців. Чому Ryanair викручує руки Україні
Загальне збудження, іноді явно надмірний, українців від можливого приходу в нашу країну найбільшого європейського лоукост Ryanair, спостерігається ось уже майже півроку, викликане не тільки загальним божевіллям на подорожах, приправленим долгоожидаемым безвизом, але й старанною роботою міністра інфраструктури Володимира Омеляна, який невтомно піарив прихід ірландських лоукостерів як доконаний факт і як свою велику перемогу.
З самого початку епопеї з Ryanаir - у березні цього року - Омелян говорив про прихід лоукосту як про "подію десятиліття" в Україні, причому як про подію вже доконаний. І це при тому, що на той момент, судячи з усього, не було ні переговорів ірландців з "Борисполем", ні переговорів Міністерства інфраструктури з тим же "Борисполем" для узгодження можливих позицій.
Правда, до кінця березня, по завершенні перших переговорів між Ryanаir і "Борисполем", директор аеропорту Павло Рябікін заявляв, що задовольнити всі запити лоукосту наш аеропорт не може, але не втрачав при цьому оптимізму на предмет того, що за участю міністерства домовленості будуть досягнуті найближчим часом. Як бачимо, за три місяці переговорів ситуація для "Борисполя" змінилася лише в тому зв'язку, що оптимізм зник зовсім.
Рябікін довго пояснював, чому співпраця з ірландцями на їх умовах принесе йому тільки збитки, чому він не може створювати для лоукосту спеціальні умови і ексклюзивні знижки, приводячи в приклад в тому числі і той факт, що точно так само і з тих же причин з Ryanаir так і не зміг домовитися київський аеропорт у Жулянах. У свою чергу, Омелян звинуватив у зриві домовленостей власне Рябікіна, натякнувши, що той у змові з МАУ та Ігорем Коломойським, і навіть ініціював відставку Рябікіна найближчим часом.
Слова і директора "Борисполя", і міністра можна сприймати по-різному. В змові чи Рябікін з МАУ чи ні повинні розбиратися компетентні хлопці з НАБУ, так само як і в тому, а чи немає у Омеляна якихось особливих стосунків з Ryanаir.
Але є один нюанс, не звернути уваги на який неможливо. Справа в тому, що ірландці, по-перше, не ідіоти, а по-друге, бізнесмени, які хочуть на Україні заробити, а не ощасливити мешканців далекої і трохи дикої східноєвропейської країни дешевими польотами в Лондон.
І коли український міністр неодноразово і публічно заявляє про те, який найбільший прорив десятиліття він звершив у сфері авіаційних пасажирських перевезень, притому що ніяка угода ще за великим рахунком не підписана, то ірландці як будь-які нормальні бізнесмени розуміють, що вони не просто потрібні Україні взагалі, і Омеляну зокрема, але потрібні значно більше, ніж Україна їм. А тому саме вони можуть і повинні диктувати умови майбутньої угоди. І в логіці, нехай і акуляче-капіталістичної, їм не відмовиш. Так що дивуватися тому, що Ryanair почав диктувати Україні свої умови, не потрібно. Рябікін, якщо і дещо згущує фарби, то явно не надто, адже у ірландців були всі підстави вести себе на переговорах саме так, і дав їм такі підстави Омелян.
Для міністра інфраструктури, якби він не намагався отримати від переговорів з Ryanair миттєвий піар, а грав у довгу на велику перемогу, повинно було б бути очевидно, що про ще не укладену угоду краще мовчати, щоб не послаблювати власну позицію в переговорах. Та й першим ділом потрібно було йти не до Ryanаir з меморандумом, а в "Бориспіль", "Київ" (Жуляни) та узгоджувати спільну позицію, де готові поступитися наші аеропорти, а де - вже перебір. Тоді, дивись, і ажіотажу передчасного було б поменше, і переговори відбувалися у більш конструктивному ключі.
Тепер же міністр інфраструктури буде вішати всіх собак на Рябікіна і кровопивців-олігархів в надії вийти з цієї історії, якщо не з перемогою, то хоча б в образі прогресивного реформатора, якого ненаситний олігархат не дає перетворити Україну на благо її простих громадян.
Правда, на цьому історія з Ryanаir ще не закінчується. Як заявила генеральний директор аеропорту "Львів" ім. Данила Галицького Тетяна Романовська, ірландці все ще сподіваються, що "Бориспіль" врешті-решт погодиться на їхні умови, мовляв, є ще трохи часу для узгодження "Борисполем" відповідних умов угоди". А це означає, що нас чекають нові "зради", "перемоги" і скандали довкола лоукостів.
