Етичний скандал. Чому верховні судді відкрито збунтувалися проти Зеленського

Пленум Верховного Суду виконав свою погрозу і звернувся до Конституційного суду України щодо неконституційності Етичної ради при Вищій раді правосуддя. Якщо КСУ задовольнить це прохання, то реформа ВРП, якою хвалиться Володимир Зеленський, буде анульована. Причому винен в цьому буде сам Зеленський, який заклав в закон №1635, прийнятий 14 вересня, міни уповільненої дії.

Невиконані обіцянки Єрмака

Нагадаємо, що розгляд цього питання було розпочато на попередньому пленумі Верховного Суду 17 вересня. В той день верховні судді за пропозицією своєї голови Валентини Данішевської відклали ухвалення рішення на три тижні. Данішевська розповіла, що напередодні у неї була розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. І Єрмак, за її словами, обнадіяв. "Розмова відбулася дуже конструктивна. Він все почув і зрозумів. Будучи адвокатом, додав свої зауваження. Він запропонував, щоб і Офіс президента, і ми до цієї розмови повернулися. Він запевнив, що ми точно не хочемо проблем, — пояснила Данішевська. — Він сказав — для того, аби були позитивні результати і не було негативних, він не виключає, що потрібно вносити зміни в закон. Тому я вважаю, що ми повертаємося до діалогу". Саме зважаючи на ці надії пленум і оголосив перерву до 8 жовтня.

Однак за три тижні ніяких принципових змін не відбулося. Обіцянки Єрмака не були втілені в конкретний законопроект, який врахував би позицію Ради суддів України та Верховного Суду.

У той же час Рада суддів за ці три тижні зробила кроки назустріч побажанням Банкової і західних партнерів України. 21 вересня вона оголосила про початок прийому документів кандидатів в Етичну раду при ВРП. Термін подачі документів закінчується 21 жовтня, а на 22-23 жовтня заплановано співбесіди з кандидатами.

Саме Рада суддів запропонувала Верховному Суду звернутися до КСУ щодо неконституційності Етичної ради. Але, як бачимо, вона погодилася не блокувати формування цього органу. Це саме те, на чому наполягають посольства країн G7 і представництво Євросоюзу.

7 жовтня в Офісі президента пройшла нарада за участю представників західних посольств. Як повідомив президентський сайт, керівник сектору з питань верховенства права та боротьби з корупцією представництва Євросоюзу Манфредас Лімантас підкреслив, що Етична рада повинна якомога швидше почати свою роботу, щоб реалізація судової реформи тривала. Перший секретар з політичних питань посольства Великобританії Джеймс Род-Мур закликав продовжити процес формування Етичної ради і пообіцяв, що "очікується досить істотна фінансова, моральна і політична підтримка з боку міжнародного співтовариства". Зі свого боку голова Ради суддів Богдан Монич запевнив, що Рада суддів продовжує роботу над визначенням кандидатур в Етичну раду.

Однак представники Офісу президента і Верховної Ради на тій нараді не дали ніяких обіцянок про внесення змін до закону №1635. Тобто ніяких кроків назустріч побажанням Ради суддів і Верховного Суду не планується. Принаймні в повідомленні на президентському сайті про такі обіцянки не сказано ні слова. У той же час там наводяться слова голови Верховного Суду Валентини Данішевської, яка підтвердила, що пленум Верховного Суду збирається звернутися до КСУ, і зазначила, що це звернення жодним чином не затримає подальші кроки по реалізації судової реформи.

Свято непокори

І от 8 жовтня верховні судді зібралися на пленум. Зареєструвалися 148 суддів із 179. Данішевська почала з заяви про те, що тиск на судову владу в даний час є безпрецедентним: "Одні називають нас суддівської мафією, інші агентами США". Вона розповіла про зустрічі, які проходили протягом трьох тижнів за участю представників Офісу президента, Верховної Ради, іноземних посольств. За її словами, переговори з міжнародними партнерами завершилися успішно: "Мені здається, що нам вдалося разом з Радою суддів переконати наших партнерів, що судова влада не перешкоджатиме реформі". Вона підкреслила, що Рада суддів обере своїх представників в Етичну раду при ВРП до кінця жовтня.

Далі верховні судді обговорили звернення до КСУ. "Довіру до судової реформи може бути підірвано, якщо члени Етичної ради будуть діяти всупереч Конституції", — пояснила Данішевська. Тим не менш, деякі учасники пленуму боялися йти на конфлікт з Банковою. Лунали пропозиції відмовитися від звернення до КСУ або відкласти його на наступний пленум (22 жовтня).

Страх перед Банковою був настільки сильний, що 62 судді (майже половина присутніх) підтримали пропозицію зробити голосування з цього питання таємним, оскільки "на нас з усіх боків йде тиск". Але все ж таки 82 судді наполягли на тому, що має бути відкрите голосування.

І вийшло свято непокори. Данішевська закликала колег не боятися приймати рішення. "Ми йшли до Верховного Суду, знаючи, що можуть бути різні ситуації, — нагадала вона. — Давайте вже визначатися і голосувати". Результат відкритого голосування: за — 129, проти — 15. Таким чином, уявлення про неконституційність Етичної ради буде внесено в КСУ. І це позиція не просто більшості учасників пленуму. 129 з 179 — це 72% від усього складу Верховного Суду. Тобто переважна більшість верховних суддів зважилися піти на відкритий конфлікт із Зеленським. Адже оспорюваний закон був ініційований саме президентом.

Підкреслимо також, що тут Верховний Суд виступає єдиним фронтом з Радою суддів, яка, власне, і запропонувала верховним суддям звернутися до КСУ. Такої єдності не було б, якби Єрмак виконав свою обіцянку, тобто якби Банкова і парламент пішли назустріч суддям і погодилися підкоригувати закон №1635.

Сформована розстановка сил особливо несприятлива для Банкової з огляду на те, що на наступному пленумі, призначеному на 22 жовтня, повинні відбутися вибори голови Верховного Суду. У Данішевської 30 листопада закінчується чотирирічний термін повноважень. Відповідно до закону "Про судоустрій і статус суддів", "голова Верховного Суду обирається з числа суддів Верховного Суду строком на чотири роки з правом обіймати посаду голови Верховного Суду не більше двох термінів поспіль". Однак сама Данішевська заявила, що не претендуватиме на другий термін. Теоретично це відкриває для Банкової можливість просунути на цю посаду потрібну людину. Однак на практиці це виглядає сумнівно, оскільки Банкова якраз зараз налаштувала проти себе, як мінімум, 72% верховних суддів.

Як будуть вибухати міни

Можна спрогнозувати подальший розвиток подій. Припустимо, Рада суддів до кінця жовтня обере свою трійку членів Етичної ради при ВРП. Ще трьох членів вже запропонували міжнародні організації. Далі, відповідно до закону №1635, "голова Вищої ради правосуддя призначає членів першого складу Етичної ради не пізніше п'яти днів після закінчення терміну, відведеного для внесення списків рекомендованих кандидатів від усіх суб'єктів формування Етичної ради". Тут після слів "голова Вищої ради правосуддя" не вистачає слів "або особа, яка виконує його обов'язки". Через відсутність цих слів в.о. голови ВРП Віктор Грищук не матиме права призначити Етичну раду. А якщо все ж таки призначить, то легітимність всіх рішень Етичної ради буде сумнівна.

Для порівняння наведемо аналогічну норму закону №1629 про реформу ВККСУ, прийнятого 13 вересня. Там говориться, що "голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов'язки, призначає членів першого складу Конкурсної комісії не пізніше п'яти днів з дня отримання від усіх суб'єктів формування Конкурсної комісії списків рекомендованих кандидатів". Саме завдяки цій нормі в.о. голови ВРП Грищук 17 вересня зміг призначити конкурсну комісію для відбору членів ВККСУ. Тобто реформа ВККСУ вже йде, а ось під реформу ВРП підкладена міна.

Ще одна міна чекає на наступному етапі, коли Етична рада все ж таки запрацює. У законі №1629, який дав старт реформі ВККСУ, йдеться про те, що "рішення першого складу Конкурсної комісії є прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями". Звичайно, суддям ця норма не подобається, але вони з нею змирилися і не заперечують її у КСУ. Ніхто не заважав Зеленському запропонувати аналогічну норму в законі №1635. Але там замість цього читаємо: "Рішення Етичної ради приймається більшістю голосів від присутніх членів Етичної ради, якщо тільки воно підтримане двома голосами членів Етичної ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями".

Побоювання Ради суддів полягають в тому, що формулювання "більшістю голосів від присутніх" дозволить трійці міжнародних експертів збиратися втрьох і штампувати рішення Етичної ради при ВРП, взагалі ігноруючи трійку представників Ради суддів. Саме тому Рада суддів офіційно запропонувала зміни до закону №1635, щоб записати там норму, абсолютно аналогічну нормі закону №1629: "Рішення першого складу Етичної ради є прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Етичної ради, з яких двоє запропоновані міжнародними і іноземними організаціями ".

Якби ця поправка була внесена (або хоча б з'явився законопроект), то звернення до КСУ не знадобилося б. Але Єрмак не виконав свою обіцянку, і тепер долю Етичної ради вирішуватимуть конституційні судді.

Тут можливі три варіанти. Перші два: КСУ задовольняє або ж відкидає прохання Верховного Суду. Третій, компромісний варіант полягає в тому, що Верховна Рада підкоригує оспорювані норми закону №1635, і тоді у КСУ зникне предмет спору. Тобто м'яч зараз на полі Банкової, бо всі розуміють, що рішення Ради залежать від позиції Зеленського і Єрмака.

Окреме питання для любителів конспірології — свідомо у Зеленського вклали в закон №1635 міни уповільненої дії, або через недогляд. А між тим реформа ВРП має хороші шанси залишатися заблокованою протягом невизначеного часу...