Єпіфаній або Симеон: Хто очолить помісну церкву
Вчора в Києві відбувся Архієрейський собор УПЦ КП, який визначив єдиного кандидата від цієї церкви на пост предстоятеля майбутньої єдиної помісної церкви (ім'я не розголошується), а завтра в Києві має відбутися Об'єднавчий собор, на якому ієрархи українських православних церков створять Єдину помісну церкву України і оберуть її предстоятеля. Суперечок про те, хто займе посаду серед громадськості не багато (особливо після того, як глава УАПЦ Макарій взяв самовідвід, а в УПЦ МП дали зрозуміти, що Онуфрій брати участь не буде), і більшість людей схиляється до того, що предстоятелем стане глава УПЦ Київського патріархату Філарет. Це було б логічно, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Але були й припущення, що Філарет, який у деяких віруючих може асоціюватися з церковним розколом і не сприймається тими, хто роками принципово ходив в УПЦ МП, міг свідомо поступитися місцем предстоятеля на користь митрополита Переяславського та Білоцерківського Єпіфанія і саме його кандидатуру вчора на Архієрейському соборі нібито вирішили висувати на посаду предстоятеля.
У той же час за деякими припущеннями від УПЦ Московського патріархату на посаду предстоятеля претендувати не Онуфрій, а Митрополит Вінницький і Барський Симеон. Саме його деякі ЗМІ назвали "протеже Порошенко" і претендентом на вищий статус в новій церкві.
Від УАПЦ кандидатів, наскільки відомо, немає. Тому, основні претенденти на те, щоб очолити Помісну церкву України: Філарет або Епіфаній та Симеон. Враховуючи, що Філарета всі, кому цікава тема церкви вже більш-менш знають, зупинимося на двох інших кандидатурах.
Єпіфаній
Патріарший намісник, 39-річний митрополит Переяславський та Білоцерківський Української православної церкви Київського патріархату Епіфаній (при народженні - Думенко Сергій Петрович) свій кар'єрний шлях розпочав з посади секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла.
Родом він з Одеської області, народився і ріс у селі, в простій робітничій родині, але вчитися дитини батьки змогли відправити в Київ. У 2007 році прийняв постриг. Після закінчення духовної семінарії та духовній академії Епіфаній захистив дисертацію і поїхав на стажування в Афіни, на філософський факультет. З тих пір владика, до речі, прекрасно знає грецьку і місцеві звичаї, що теж називають перевагою його як кандидата в предстоятелі. Адже гіпотетично він може вести прямі переговори з Вселенським патріархатом.
Єпіфаній кілька років служив прес-секретарем єпархії, редагував православні газети і навіть є членом НСЖУ, тому знає і як взаємодіяти з громадськістю. Крім цього, він добре знає адміністративну складову розвитку церкви, адже служив на різних посадах.
Ще він викладав у богословській академії, є ректором Київської православної богословської академії, а в 2008 році став секретарем Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та керуючим справами Київської Патріархії.
Архієпископ з 2012 року, митрополит з 2013, постійний член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату. У 2013 він став патріаршим насместником, тобто - правою рукою патріарха. Як пояснював, Філарет у доброму здоров'ї, але вже не має стільки сил, як раніше і йому потрібен помічник. У 2013 церква спеціально ввела цю посаду і обрала його, Епіфанія. За його словами, Філарет сам запропонував такі зміни.
"Це відповідальна посада, але вона не дає прав загальноцерковного керівництва. Тільки у випадку смерті патріарха намісник стає намісником, тобто виконує патріарші обов'язки і не одноосібно, а разом з Синодом. А зараз намісник фактично є лише помічником Святішого в управлінні парафіями в Київській області. Патріарх дійсно потребує допомоги, з-за великого навантаження, але не в тому, хто буде керувати замість нього. Ніяких церковних повноважень Патріарх не передає своєму наміснику", - розповів він "Україні молодій".
В УПЦ МП його високопреосвященство відноситься тепло і розглядає їх "як братів, які рано чи пізно будуть з нами у єдиній помісній Церкві". Нагадаємо, це інтерв'ю відбувалося в 2013 році, ще до початку війни. Єпіфаній розповідає про цькування Кремлем митрополита Володимира (глава УПЦ МП, після його смерті цю посаду зайняв Онуфрій), щоб обмежити автономію і перешкодити автокефалії.
"При цьому ангажовані на "Русский мир" коментатори дискредитують не тільки конкретних осіб, але й поняття автокефалії в цілому. Мені здається, що все це відбувається також і тому, що в Москві розуміють - прагнення до єдиної помісної Української православної церкви є незворотнім. Тому і вдаються до таких кричущим дій. Але кожна дія має протидію. Тому я не виключаю, що така атака Москви тільки підштовхне багатьох архієреїв, священиків УПЦ МП до того, щоб зробити вибір на користь автокефалії. На Помісному соборі ми послали сигнал нашим братам, що ми готові до об'єднання", - заявляв тоді Епіфаній.
А це про святкування Хрещення Русі:
"Патріарх Кирил, ніби як барин до холопам, приїде до нас під вечір. Цим він дуже хоче показати, що грає керівну і ключову роль, демонструючи всьому світові: от бачите, ми тут єдині "канонічні", визнані, а всі інші - "розкольники", які не можуть приймати участь в загальному святкуванні. Москва хоче використати свято для своїх геополітичних інтересів. Але історичну правду перекрутити неможливо. І ми свідчимо, що рівноапостольний князь Володимир Великий був київським князем і хрестив Русь саме в Києві. Москви тоді навіть як населеного пункту не було! Сподіваюся, що всім вистачить мудрості і терпіння не дати Кремлю принизити Україну на її власному святі".
Тому, його політичні переконання цілком зрозумілі. І ще ми бачимо, що його високопреосвященство має непогані ораторські здібності і за словом в кишеню не полізе.
Єпіфаній є прихильником не тільки об'єднання, але і незалежності церкви. Ось що він говорить про об'єднання церков в інтерв'ю виданню "Буковина":
"Від РПЦ нам надходять пропозиції про об'єднання. Але вони не підходять, тому що ми не хочемо бути під омофором Московської патріархії. Нас не задовольняє і те, щоб ми стали екзархатом або митрополією Константинопольського патріархату. Тому що тоді будуть дві визнані українські церкви: Українська православна церква Московського патріархату і Українська православна церква Константинопольського патріархату. А де ж тоді буде справжня Українська православна церква? Тоді не буде української церкви. А будуть церкві різного підпорядкування. Тому ми повинні створити свою помісну українську православну церкву. У нас є для цього всі можливості, всі атрибути: архієреї, монастирі, навчальні заклади. Ми маємо повноцінну базу для того, щоб претендувати на визнання. Але, повторюся, це дуже болюче питання як для Москви, так і для Константинополя. Тому ми зараз шукаємо порозуміння з представниками інших православних церков, щоб вони втрутилися у вирішення цього гострого питання, а не дивилися з боку, боячись гегемонії Москви"
Про особисті захоплення владики Єпіфанія невідомо майже нічого. Сам про себе говорить, що дуже любить молитися, коли настає час для відпочинку, а улюблена книга у нього "Quo vadis" Генрика Сенкевича. Має акаунти на "Фейсбуці" та "Твіттері", дописує там тільки про церковній службі. Публікує багато фотографій
Симеон
Митрополит Вінницький і Барський Симеон народився в Райковцах Хмельницької області 3 листопада 1962 року.
9 липня 2011 року під час літургії під відкритим небом на площі перед Успенським собором Києво-Печерської лаври митрополитом Володимиром (Сабоданом) Симеон був зведений в сан митрополита. 5 січня 2013 у зв'язку з виходом зі складу Вінницької єпархії Могилів-Подільської єпархії титул змінено на Вінницький і Барський.
З початком війни у Донбасі Вінницька єпархія УПЦ постійно надавала допомогу українським військовим, збираючи пожертви, купуючи бронежилети.
Після смерті митрополита Володимира (Сабодана) в серпні 2014 він був одним з кандидатів на виборах нового предстоятеля УПЦ МП. У першому турі Симеон зміг заручитися підтримкою лише дев'ять єпископів УПЦ МП, програвши митрополиту Бориспільського та Броварського Антонію (Паканичу) і майбутньому переможцю митрополиту Чернівецькому і Буковинському Онуфрію (Березовського). У другому турі Симеон набрав лише один голос, на другому місці виявився митрополит Антоній (25 голосів), новим главою УПЦ МП тоді був обраний митрополит Онуфрій з 48 голосами.
У ЗМІ писали, що Симеон показав досить хороші результати, не заручився ні церковним, ні світським адмінресурсом.
Після рішення Константинопольського патріархату створити в Україні помісну церкву митрополит Симеон фігурував у ЗМІ одним з можливих кандидатів на те, щоб очолити цю церкву. За даними журналістів, цьому сприяє його давня дружба з родиною президента України Петра Порошенка. Відомо, що взяти участь у виборах глави УПЦ МП у 2014 році його особисто вмовляв батько українського лідера Олексій Порошенко.
Відомо також, що під час вчорашнього засідання Собору єпископів УПЦ в Києво-Печерській Лаврі, який прийняв рішення не приєднуватися до єдиної української церкви, митрополит Вінницький Симеон став єдиним архієреєм, не підтримали постанову Собору.
