Епічність битва російською поле. Навіщо Ахметов об'єднався з Коломойським

П'ятивідсотковий бар'єр на парламентських виборах відсікає не тільки дрібні, але навіть і досить великі партії. У 2014-му це стало головною причиною створення "Оппоблока", в який об'єдналися два найбільших осколки колишньої Партії регіонів, очолювані Юрієм Бойко та Олександром Вілкулом і пов'язують з бізнес-інтересами Дмитра Фірташа і Ріната Ахметова.

Через чотири роки ці два крила розійшлися, щоб окремо брати участь у президентських виборах. Бойко і Вілкул боролися за один і той же проросійський електорат практично однаковими методами і гаслами. Тільки на стороні Бойко грали телеканал "Інтер" Фірташа і Льовочкіна і адміністрація підприємств Фірташа і Бойка, а на стороні Вілкула - телеканал "Україна" Ахметова і адміністрація підприємств Ахметова.

Це дербі завершилося з очевидною перевагою фірташівців: Бойко набрав 11,67% і посів четверте місце, а Вілкул отримав тільки 4,15% і опинився на восьмому рядку. Фірташівці відчували себе переможцями: вони гарантовано проходять в нову Верховну Раду, тоді як для ахметовців 5%-ний бар'єр загрожував стати непереборною перешкодою.

Два місяці тривали переговори про возз'єднання двох крил назад в єдиний "Оппоблок". До кінця травня начебто вже була досягнута домовленість, і ці відомості навіть встигли просочитися в пресу. Але в останній момент виявилося, що для ахметовців ці переговори були лише димовою завісою, бо паралельно вони працювали над іншим сценарієм походу на вибори.

7 червня Вілкул повідомив у фейсбуці: "Ми об'єдналися! Партії "Опозиційний блок", "Партія миру і розвитку", "Наші", "Відродження" і "Довіряй справах". Ми йдемо на вибори разом, щоб відновити мир, економіку і повернути людям достаток. Ми проведемо реальну децентралізацію і скасуємо антинародні "реформи". Реалізувати це можемо тільки ми".

За кожною з перерахованих Вілкулом п'яти партій стоять значні ресурси. Партія "Оппоблок" в її нинішньому вигляді повністю контролюється Ахметовим і його людьми. Вілкул залишається її номінальним лідером і головним публічною особою.

За "Партією миру і розвитку" коштує бізнес-партнер Ахметова Вадим Новинський, який наразі очолює парламентську фракцію "Оппоблока". Крім великого бізнесу Новинський володіє таким специфічним ресурсом, як вплив на православну церкву Московського патріархату в Україні.

Лідер партії "Наші" Євген Мураєв збирався брати участь у президентських виборах, але зняв свою кандидатуру на користь Вілкула. Мураєв користується певною популярністю на Харківщині і володіє власним телеканалом "Наш".

Партія "Відродження" відома не стільки своїм лідером Віктором Бондарем (на президентських виборах він набрав лише 0,11%), скільки своєю Харківською обласною організацією, яка має більшість у міськраді Харкова та найбільшу фракцію в облраді. Найвпливовішими людьми в партії вважаються Віталій Хомутинник, який є, як і Бондар, співголовою парламентської групи "Відродження", і мер Харкова Геннадій Кернес. У групі "Відродження" чимало багатих мажоритарників, які бажають знову потрапити в парламент.

Нарешті, за партією "Довіряй справах" варто мер Одеси Геннадій Труханов. 2 червня у Харкові відбувся об'єднавчий з'їзд, на якому Кернес і Труханів оголосили про своє альянсі. Ще раніше про свою причетність до цього проекту і зацікавленості в його успіху на парламентських виборах оголосив Ігор Коломойський.

Тут у кожного, хто мало-мальськи знайомий з реаліями української політики, відразу ж виникає питання: навіщо об'єдналися Ахметов і Коломойський, якщо вони досі були антагоністами в бізнесі і в політиці? Можна назвати два головних чинника, що зробили цей союз взаємовигідним.

По-перше, це холоднокровний розрахунок, як при фіктивному шлюбі. Якщо б "Оппоблок" пішов на вибори разом з "Партією миру та розвитку" та партією "Наші", поставивши на чолі списку Вілкула, Новинського і Мураєва, вони ризикували набрати лише 4%. Також і партія "Довіряй справах", при всьому ресурсі Труханового в Одесі, Кернеса в Харкові та мажоритарників з групи "Відродження", ризикувала набрати ті ж 4% або менше.

Але ось в тандемі ці дві сили долають 5%-ний бар'єр із великим запасом. До того ж у них електорат майже не перетинається географічно. Якщо позиції "Довіряй справах" та "Відродження" сильні насамперед в Одесі та на Харківщині, то позиції "Оппоблока", як підтвердили результати Вілкула на президентських виборах, найбільш сильні в Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі: там розташовані головні активи Ахметова, а мери цих міст пов'язані з "Оппоблоком" міцними узами.

У новому парламенті цей тандем може зберігатися у вигляді єдиної фракції настільки довго, наскільки це буде завгодно його головним акціонерам. Точно так, як це вже було з "Оппоблоком" у нинішній Верховній Раді. Йому готували розвал з перших же днів, а він протримався майже всю каденцію. Тільки тепер Ахметов і його люди будуть домовлятися не з Фірташем і його людьми, а з Коломойським і його людьми.

Холоднокровний розрахунок робить цей союз взаємовигідним тактично, на виборах. Але є і другий чинник, здатний надати цьому об'єднанню стратегічний сенс в довгостроковому плані. Це - необхідність протистояти загальному конкурента в особі партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ).

Офіційно ОПЗЖ називає своїми лідерами Юрія Бойка та Вадима Рабиновича. Але не меншим (швидше за великим) впливом у партії зараз має голова політради ОПЗЖ, кум Путіна Віктор Медведчук. Кажуть, однією з головних причин торішнього розлучення між ахметовським і фірташівським крилами "Оппоблока" стала відмова Ахметова погодитися на значне посилення ролі Медведчука. У свою чергу, Коломойський прямо заявляє про своїх антипатіях до Рабиновичу, Медведчуку, Бойко: "Просто вони зрадники, я вважаю. Вони інструкції в Росії отримують, вони їздять туди на консультації".

Розлучення між "Оппоблоком" і ОПЗЖ став остаточним і безповоротним 6 червня. В той день відбувся з'їзд ОПЗЖ, затвердив першу п'ятірку партійного списку в складі: Юрій Бойко, Вадим Рабинович, Віктор Медведчук, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін. Так що на парламентських виборах належить дербі за проросійський електорат між ОПЗЖ і "Оппоблоком" Вілкула - Новинського - Мураєва - Кернеса - Труханова. Ця епічність битва російською поле буде продовженням президентського дербі між Бойком і Вілкулом, в ході якого обидва кандидати не добирала слів в адресу один одного.

При всій цікавості цього видовища не зайве підкреслити, що насправді проросійські сили зараз опинилися в дуже вигідному становищі. Вони змогли об'єднатися у дві колони, кожна з яких практично гарантовано проходить у Верховну Раду. Тоді як у таборі українських патріотів спостерігається дроблення електорату на все більш дрібні осколки, з яких лише кілька подолають 5%-ий бар'єр, а решта залишаться за бортом парламенту і фактично віддадуть свої голоси "Слуги народу" і все тим же "Оппоблоку" і ОПЗЖ.