Експерти розповіли, на тлі яких чинників в Україні відбувався візит Блінкена до Києва
Візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до України, безумовно, став одним із найважливіших моментів у розвитку українсько-американських відносин. Водночас, слід зазначити, що сам візит збігся із кількома дуже важливими моментами: другою річницею перемоги Володимира Зеленського на виборах і з певними значними подіями у політичному житті українського президента
Про це йдеться у доповіді "Після Блінкена: три сценарії українсько-американських відносин", яку представив Український інститут майбутнього, передає "ДС".
Так, експерти Інституту виокремили наступні чинники:
- Стабілізація рейтингу президента на рівні 27-28%. Ці цифри показують практично усі соціологічні дослідження, зокрема і дослідження проведені Українським інститутом майбутнього. При цьому, найближчий конкурент відстає від чинного президента майже у 2 рази, а сама стабілізація відбулась завдяки кільком важливим моментам. Перший – це консенсус олігархів, який зводиться до того, що встановлюються певні правила співпраці з олігархами: їхні бізнеси держава не чіпає в обмін на повну толерантність телеканалів, які їм належать. Другий – це санкційна політика, яка призвела до закриття трьох каналів нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, які, по суті, були головним джерелом негативної інформації щодо Володимира Зеленського, і нарешті – така політика демонструє, що президент щось робить. Це і дозволило зупинити падіння рейтингу Зеленського і стабілізувати його.
- Світова кон'юнктура цін на залізну руду та зернові, що складають основу експорту України, є настільки позитивною, що на сьогодні ніхто з серйозних економістів у країні не має сумнівів, що ми можемо прожити без допомоги МВФ у 2021-2022 роках. Це, своєю чергою, дозволяє Офісу Президента більш вільно почувати себе в міжнародних переговорах з основними донорами України;
- В антикорупційній політиці було прийняте рішення залишити керівника НАБУ Артема Ситника до кінця його терміну (квітень 2022 року) і головна увага зараз зосереджена на обранні нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це у майбутньому, очевидно, може призвести до цілого ряду скандалів, включно навіть з можливою відміною нинішнього конкурсу. Паралельно підготовані зміни до закону про Національне Антикорупційне Бюро, де ключовим пунктом є право вето РНБО на призначення тієї чи іншої кандидатури (це є принциповим моментом для Офісу Президента і водночас викликає найбільше роздратування у донорів, що вилилось у відповідну доповідну записку Центру протидії корупції). Проте, саме ці речі (новий керівник САП та право вето РНБО) показують зміни в підходах до кадрової політики в офісі Президента.
- Напередодні візиту Блінкена відбулась зміна керівника НАК "Нафтогаз України" без будь-якого погодження з донорами. Це можна трактувати як бажання Офісу Президента продемонструвати, що у майбутньому у внутрішньоукраїнських кадрових питаннях він буде опиратися на думку своїх радників і власну, без проведення додаткових узгоджень.
- В Офісі Президента вважають, що в силу того, що зараз в Україні немає фінансових труднощів, можна дещо змінити тональність і тематику переговорів із "Великою сімкою" (G7). І в основу всієї переговорної риторики потрібно покласти не питання реформ і корупції, а питання безпеки і війни на Сході. Простіше кажучи, внутрішні питання входять до виключної компетенції Офісу Президента, а безпекові мають вирішуватись Україною спільно із Заходом.
Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен 6 травня відвідав Україну з офіційним візитом. Під час зустрічі Блінкена з президентом Володимиром Зеленським йшлося, зокрема, про антикорупційні реформи.
Блінкен зазначив, що боротьба з корупцією є одним з найважливіших завдань для українського народу і вирішальною для поліпшення його життя: від послуг, на які народ покладається до можливостей, якими він користується.
Як повідомляла "ДС", за результатами візиту Ентоні Блінкена до Києва заступниця речника Держдепартаменту США Джалін Портер заявила, що Штати підтверджують підтримку України на тлі російської агресії та готові посилювати партнерство у сфері безпеки й оборони.
