Експерти розповіли, як українська влада може зреагувати на візит Блінкена до Києва

Про це йдеться у доповіді "Після Блінкена: три сценарії українсько-американських відносин", яку представив Український інститут майбутнього, передає "ДС".

Так, експерти Інституту виокремили такі сценарії:

• Здати все і погодитися

Україна погоджується на право США (в особі посольства) впливати на призначення в НАБУ, САП, НАЗК. Посилюється роль антикорупційного суду. Судова реформа триває з повним урахуванням американських рекомендацій. В Офісі Президента і партії "Слуга Народу" відбувається кампанія кадрових чисток, в результаті якої своїх постів (і впливу) позбавляються відразу кілька знакових політиків. І, нарешті, в державні корпорації повертається інститут наглядових рад, які набираються з числа "нетоксичних" для США осіб. Відповідно, керувати такими компаніями призначаються прийнятні для посольства Сполучених Штатів персони. У сфері контактів з олігархічними групами українська влада йде на повну співпрацю з Вашингтоном у справах Коломойського, Фірташа, інших українських олігархів.

У такому форматі Україна може розраховувати на збільшення обсягів підтримки з боку США вже до 2022 року. Йдеться не тільки про фінансову або військову сфери – український президент зустрінеться зі своїм американським колегою. У політиці можливе поліпшення відносин з іншими партнерами Сполучених Штатів на континенті (передовсім з Польщею і Угорщиною).

Утім, водночас США беруть під контроль (або вплив) антикорупційні органи України та суди. Що означає можливість безпосередньо впливати на поведінку українських еліт.

Другий негативний результат – додаткові обмеження в зовнішній політиці, які будуть лише посилюватися. Україна опиняється на "розтяжці" відразу по декількох напрямках. Зокрема, це співпраця з Туреччиною, Китаєм, Індією, Іраном і Білоруссю.

Президент Володимир Зеленський втрачає значну частку впливу на процеси всередині країни.

• Не звертати уваги

Конфліктний сценарій передбачає власну політику щодо важливих для США питань і відсутність будь-яких компромісів. Коротко суть можна сформулювати словами "спасибі, ми вас почули, але далі ми самі".

У такому разі Банкова може за літні місяці істотно посилити свій вплив на державні компанії, переформатувати відносини з олігархами і за допомогою контролю над "антикорупційним блоком" спробувати тиснути на політичних опонентів та місцеві еліти.

Водночас розраховувати на продовження політики підтримки Сполученими Штатами в сфері захисту незалежності і територіальної цілісності – це обʼєктивний інтерес США в політиці стримування Росії.

Однак, здавалося б посилення може обернутися повним провалом для президента Зеленського. Результатом такої політики стане поява в ЗМІ відразу декількох масивів інформації, що бʼють по оточенню українського президента. Це згадане вище розслідування Bellingcat, дані щодо контактів представників українських еліт з американськими політиками, можливо, розслідування у фінансовій сфері. Усередині країни активізуються неурядові організації, повʼязані з американським фінансуванням. І, нарешті, політичні опоненти Зеленського (включаючи частину олігархів) почнуть атаку на Офіс Президента і більшість у ВР. Результатом може стати різке падіння рівня впливу ОП на процеси в країні.

• Часткові поступки і "жертовний баран"

Третій варіант – намагатися посилити свої позиції, вибираючи пріоритети і йдучи на компроміси з другорядних питань.

І, що важливо, демонстрація успішності політики у важливих для США питаннях.

Зокрема, не допустити повної втрати контролю над НАБУ, НАЗК і САП. Простіше кажучи, піти на компроміси, де у разі призначенні фактором "за" кандидата є позиція США лише в одному, максимум двох відомствах. Те ж саме щодо роботи антикорупційного суду.

У державних корпораціях піти на компроміс, наприклад, в питаннях НАК "Нафтогаз", але залишивши за собою право впливати на процеси в УЗ.

У кадрових питаннях "пожертвувати" частиною фігур, зберігши ключових для Зеленського особистостей. Наприклад, погодившись працювати у справах Коломойського з США, але намагаючись зберегти цілісність Офісу Президента. Або піти на очистку ОП в обмін на можливість вибору (і тиску на) потенційних союзників у внутрішній політиці.

Такий підхід може бути результативним, але за однієї ключової умови – демонстрація успіхів виконаної роботи. Такими, наприклад, можуть стати кілька резонансних антикорупційних розслідувань, доведених до кінця. Тобто не затримання і перехід в режим довгого слідства, а фінальна точка у вигляді вироку або "угоди з правосуддям" обвинуваченого. В такому разі у ОП зʼявиться досить сильний аргумент у діалозі з США: "Ми маємо результат і знаємо як домогтися аналогічних успіхів в обговорюваних з вами сферах".

Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен 6 травня відвідав Україну з офіційним візитом. Під час зустрічі Блінкена з президентом Володимиром Зеленським йшлося, зокрема, про антикорупційні реформи.

Блінкен зазначив, що боротьба з корупцією є одним з найважливіших завдань для українського народу і вирішальною для поліпшення його життя: від послуг, на які народ покладається до можливостей, якими він користується.

Як повідомляла "ДС", за результатами візиту Ентоні Блінкена до Києва заступниця речника Держдепартаменту США Джалін Портер заявила, що Штати підтверджують підтримку України на тлі російської агресії та готові посилювати партнерство у сфері безпеки й оборони.