Експерт про те, чому "перезавантаження" БЕБ не дає результатів
Закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки, який набрав чинності у червні, не гарантує зменшення тиску на бізнес і не врятує підприємців від практики відкриття штучних кримінальних справ. На користь таких висновків свідчить досвід останніх років, коли законодавчі зміни, спрямовані на боротьбу з переслідуванням бізнесу, не давали очікуваних результатів
Про це заявив правознавець та експерт з питань захисту бізнесу В’ячеслав Трунов, зазначивши, що, попри постійні "перезавантаження" БЕБ, у законодавстві про Бюро й зараз зберігаються фундаментальні прогалини.
"Варто почати з простого. З дефініцій. Бюро економічної безпеки (БЕБ) – це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави. Зрозуміло, виходячи з назви самого БЕБ, з положень Закону, предметом діяльності БЕБ є саме економічна безпека. Але. Що саме розуміється під цим терміном – "економічна безпека"? У Законі України "Про національну безпеку України" 2018 року, на жаль, такого визначення не надається. У "Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року", яка визначає стратегічний курс держави у сфері забезпечення економічної безпеки, теж це поняття ніяк не розкривається", — пояснює він.
Експерт зазначає, що єдиним нормативним актом, де є таке визначення - це наказ Міністерства економічного розвитку "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України" від 2013 року. Однак це не закон, а підзаконний акт, розроблений та ухвалений ще за часів президентства Віктора Януковича.
"Тому, сьогодні й досі немає законодавчого визначення поняття "економічна безпека". Наукове – є, а законодавчого – немає. Як наслідок БЕБ займалося і продовжить займатися економічною безпекою на свій власний розсуд", — зазначив він.
Така основоположна прогалина в законодавстві є причиною багатьох бід бізнесу та загалом усіх негараздів в діяльності БЕБ, підкреслив правознавець.
"Хоч і звучить парадоксально, але БЕБ фактично ні в чому й не винно. Головна провина лежить на законодавцеві. Бо, без чіткого визначення поняття економічної безпеки результату не буде, тому що немає чітких напрямків, немає чітких меж, немає фундаменту. Розумієте?", — наголошує Трунов.
За його словами, інших прогалин, неточностей в законодавстві, яке дотичне до сфери економічної безпеки держави, не мало.
"Винити в цьому можна схильних до "спаму" українських законодавців. Можна винити науково-експертний апарат ВР, хоча останній, як правило, дуже ґрунтовно аналізує законопроєкти. Інша справа, що на їх експертизу депутати люблять не зважати. Та замість пошуку винних потрібно просто, для початку, зробити чітке законодавче визначення поняття економічної безпеки. А далі системно переглянути актуальні визначення і стратегії держави з цього питання, враховуючи і сучасні виклики, і військові загрози", — додає Трунов.
Нагадаємо, за заявою "Маніфест 42", жодна резонансна справа корупційного тиску на бізнес, яка перебуває на контролі громадського руху, так і не була закрита. Попри проведення ОГП нібито аудиту економічних справ та попри відповідні доручення Президента Володимира Зеленського щодо "обмеження тиску на легальний бізнес".
