Експеримент пройшов: Що буде далі з минометом "Молот", який вбиває своїх
Фото - Укроборонпром
Як ми писали раніше, 6 липня на Рівненському полігоні під час тактичних навчань в результаті вибуху міномета "Молот" загинули троє військових 128-ї бригади і ще дев'ять отримали поранення. Ця подія сильно сколихнула українське суспільство - тим більше, що про проблеми з "Молотом" багато говорили, писали і попереджали протягом майже всього часу його використання в ЗСУ, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Звичайно, такий нещасний випадок не міг залишитися без уваги і перших осіб держави і армії. Майже одразу президент України і верховний головнокомандувач Української армії Петро Порошенко зупинив використання мінометів "Молот" на навчаннях до кінця розслідування.
Що стосується самого розслідування, то ключовою є його складовою став слідчий експеримент на Рівненському полігоні, який відбувся 11 липня за участю слідчих, експертів науково-дослідного Інституту судових експертиз та фахівців міністерства оборони. При цьому журналістів не допустили до слідчого експерименту "з міркувань безпеки".
Сам експеримент полягав у двох підриви міномета "Молот" - з одним і з двома зарядами. Після підриву всі осколки зібрали і направили на експертизу для порівняння з тими, що слідчі зібрали 6 липня.
По гарячих слідах військовий прокурор Рівненського гарнізону Юрій Тютюну розповів, що слідчі розглядають три версії вибуху міномета: людський фактор, який полягає в подвійному заряді міномета, неналежний стан міномета "Молот" та неналежний стан міни, яка заряджалася.
Проте вже на наступний день, 12 липня, Міноборони офіційно назвало версію, на якій зупинився наслідок: розрив міномета "Молот" на Рівненському полігоні, в результаті якого загинули 3 військовослужбовців, ще 9 отримали поранення, стався через подвійний підзарядки.
"Ми провели додатково експеримент із залученням Київського інституту судових експертиз, безпосередньо прокуратури, прокуратури Західного регіону, Військової служби правопорядку, представників науково-дослідних структур. В ході подвійного заряджання міномета і стрільби наслідки руйнування ствола міномета були точно такі, як відбулися 6 липня при подвійному заряджанні міномета", - заявив заступник міністра оборони Ігор Павловський під час засідання комітету з питань національної безпеки і оборони, присвяченого розгляду обставин інциденту на Рівненському полігоні 6 липня.
Хто не знає: подвійна підзарядка - це якщо ствол міномета закладають міну, коли в ньому вже знаходиться.
Тут варто нагадати, що всі попередні розслідування всіх попередніх нещасних випадків з минометом "Молот" завершувалися аналогічними або схожими висновками. Жодного разу причиною були названі технічна несправність або конструкційні недоліки міномета - тільки людський фактор, несправність хв або ворожі обстріли.
І це незважаючи на купу свідчень самих бійців про недосконалість конструкції "Молота", які були озвучені задовго до останньої трагедії з участю даного важкого міномета на Рівненському полігоні.
Також цікаво, що висновок експертної комісії звучить на тлі оповідань бійців, які у зоні бойових дій мали досвід роботи з минометом "Молот". Зокрема, минометчица Валерія Бурлакова ще тиждень тому "на пальцях" пояснила деякі нюанси роботи з мінометами.
"Про подвійний підзарядки. Так, звичайно, є запобіжники. Так, і на "Молоті" теж. І дак, крім того, що їх часто просто тупо знімають, можливо, надуманих причин, типу "щоб не зачепитися чимось", є і об'єктивні недоліки. При інтенсивній роботі виявляється, що лапки там не вічні, вони ламаються, і ніхто тобі не буде терміново видавати пакет з десятком нових. в результаті зламаний запобіжник залишається на миномете, як прикраса для того, щоб у разі розриву і розслідування він теж валявся десь на місці події, а не був захований далеко "щоб потім здати". І просто його відсутність не стало останнім акордом, типу: "вони самі винні". Це поганий момент. Але, чесне слово, я б і відсутність запобіжника або зламаний запобіжник вирішальним чинником не визнала", - написала Бурлакова в Facebook.
За словами Валерії, працювати з минометом можна у двох режимах: "з голки" або "зі шнурка". Перший варіант передбачає виліт міни відразу ж після її підзарядки. Простіше кажучи, боєць закидає міну в ствол, присідає навпочіпки поруч з минометом, закриває вуха і сидить так - до пострілу. І тут за будь-яких обставин не помітити, що пострілу не відбулося і зарядити другу міну нереально.
При другому варіанті, "зі шнурка", міна закидається в стовбур, але вилітає не відразу, а лише коли боєць смикає за шнурок. І ось тут подвійні підзарядки цілком могли мати місце, адже після того, як міномет була заряджена, але з певних причин не зроблено постріл (раптом надійшла команда почекати, або змінити координати цілі, або ще щось), можна замотатися і елементарно забути, що в стовбурі вже знаходиться міна.
Однак, для досвідчених мінометників незрозуміло інше: як при роботі зі шнурка" можна було примудритися отримати 12 постраждалих, ще й на полігоні, коли при стрільбі "зі шнурка" ризикує по суті тільки один боєць - той, який смикає за шнурок. І то - зазвичай він знаходиться в укритті, тому навіть у разі нещасного випадку постраждати не може.
Таким чином, висновок напрошується один з двох: або під час навчань бійцями були порушені правила техніки безпеки, або Міноборони не все нам розповідає і щось приховує.
Звичайно, офіційно визнати несправним або недосконалим новий міномет вітчизняної розробки, який з таким пафосом презентували громадськості, це все одно, що власноручно розписатися у власній некомпетентності. А з іншого боку: скільки ще життів він повинен забрати, щоб були зроблені нарешті правильні висновки?
Тому що, судячи з озвученої причини, незабаром буде знятий президентський заборона використовувати міномети "Молот", і вони знову потраплять у руки українських захисників. Можливо, їм навіть буде проведено позапланові інструктажі з правил техніки безпеки при роботі з мінометами. Однак, чи вирішить це проблему по суті? Адже в класі 120-мм мінометів альтернативи "Молоту" поки немає і навряд чи найближчим часом з'явиться. Отже, наступного "збігу обставин" залишилося чекати недовго.
