Ексдиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин попався на плагіаті: списав третину дисертації з "дочорнобильського" радянського підручника
Третина кандидатської дисертації колишнього директора Рівненської АЕС Павла Павлишина є плагіатом радянського підручника 1982 року видання
Цей факт встановив Центр академічної етики та досконалості в освіті "Етос", передає "ДС" з посиланням на блог політичної експертки Тетяни Лупової.
Експертка нагадала про те, що в Україні вибухнуло кілька гучних скандалів із плагіатом у дисертаціях та інших наукових працях. На неприємності наражалися публічні особи, які "займались" наукою не заради неї самої, а для власного іміджу та репутації.
"І цього разу можна було б не перейматись і посміятись над горенауковцями, якби йшлося, як і раніше, про гуманітарні чи суспільні науки, де помилкові або вкрадені наукові висновки не загрожують життю та здоров’ю людей у випадку практичного застосування результатів досліджень", — підкреслила авторка блогу.
За словами Лупової, кейс із дисертацією Павлишина, — "дещо інший випадок і наслідки, які наразі важко передбачити".
"Адже йдеться про ядерну енергетику. Спеціальність "Теплові та ядерні енергоустановки". І автора кандидатської дисертації Павла Павлишина – щойно звільненого генерального директора Рівненської АЕС", — наголосила вона.
Лупова підкреслила, що 27 квітня минулого року у спеціалізованій вченій раді Д 41.052.04 у Національному університеті "Одеська політехніка" (Одеський національний політехнічний університет) відбувся захист дисертації тоді ще чинного гендиректора Рівненської АЕС на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему "Підвищення надійності роботи енергетичної арматури" (спеціальність 05.14.14 – Теплові та ядерні енергоустановки).
27 вересня того ж року рішенням спецради Д 41.052.04 Міністерством освіти і науки було затверджено видачу Павлишину диплома кандидата технічних наук.
А рівно за місяць, 26 жовтня, на Рівненській АЕС сталася серйозна аварія — прорив водневого трубопроводу для охолодження турбогенератора і спалах водню. До ліквідації наслідків інциденту залучали піддрозділи ДСНС України.
Лупова нагадала, що саме трубопроводи АЕС становили об’єкт дисертаційного дослідження тоді ще керівника Рівненської АЕС.
Через цю аварію дисертація Павла Павлишина стала об'єктом уваги з боку громадськості, додає вона.
"Аналіз її змісту та обставин підготовки і захисту викликав шок. Навіть на тлі гучних скандалів, що постійно супроводжують присудження наукових ступенів в Україні", — підкреслює авторка блогу.
Лупова також зазначає, що затвердження наукового ступеню Павлу Павлишину відбулось у розпал скандалу із дисертацією вже екснардепа-зрадника Іллі Киви.
Вона додала, що ситауція із колишнім нардепом завершився скасуванням рішення спецради на підставі порушень в дисертації тодішнього депутата парламенту низки кваліфікаційних вимог.
"Між тим, в дисертації Павлишина стільки порушень кваліфікаційних вимог, що й Кива міг би позаздрити. Приміром, основний текст дисертації становить 2,5 авторських аркуша за мінімально допустимих 4.5 аркуша. Аби це візуально приховати, дисертант удався до низки маніпуляцій з оформленням тексту: від збільшення міжрядкового інтервалу до збільшення полів (інколи до 10 сантиметрів)", — пише експертка.
Вона також звернула увагу, що Павлишин у своїй роботі вказав неправдиві відомості.
"При цьому автор дисертації відверто написав неправду, зазначивши про "102 сторінки основного тексту", у той час як основний текст ("Вступ", "Розділи 1-4", "Висновки") навіть із збільшеними міжрядковим інтервалом і полями, із усіма малюнками і таблицями становить 82 сторінки, а приведений у відповідність до вимог щодо оформлення не перевищує 72 сторінки. Це, до речі, менше стандартного обсягу магістерських робіт студентів", — написала Лупова.
Також зазнчається, що меншим, ніж це вимагається у студентських роботах, є й список використаних джерел у дисертації. Цей перелік налічує 70 найменувань, з яких понад два десятки – ГОСТи, технічні описи, інструкції і сайти виробників. Ще шість – публікації самого Павлишина, з яких 5 – у співавторстві (усі — з науковим керівником).
"З тих же сорока джерел, що залишились, майже половину складає література, видана до 1986 року, тобто до Чорнобильскої аварії. Є й зовсім архаїчні видання – 1953-го і навіть 1949-го року. Аби моральна застарілість літератури менше кидалась у вічі, вихідні дані окремих книг приховано або фальсифіковано", — пояснює Лупова.
Позаяк вона звернула увагу на "найцікавішу" деталь: близько 35% основного тексту дисертації Павлишина становлять текстові запозичення без посилань на джерела, що іншими словами, є плагіатом.
"Цікавим є не сам факт його наявності: плагіатом в українських дисертаціях вже давно нікого не здивуєш. Як не здивуєш і тим, що він походить із російських джерел. Унікальність плагіату в дисертації Павла Павлишина у тому, що він являє собою сторінки з російсько-радянських підручників і посібників майже півстолітньої давнини: з епохи до Чорнобиля", — пише експертка.
Вона нагадує, що вже колишній гендиректор Рівненської АЕС був очільником Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". Ця компанія здійснює керівництво усієї галуззю атомної енергетики України .
Лупова підкреслює, що у цьому контекксті Павлишин "на початку третього десятиліття ХХІ віку здійснює плагіат із літератури, виданої до Чорнобильської катастрофи".
"Так, майже 99% текстових запозичень без посилань в дисертації Павлишина припадає на довідковий посібник Гуревича, Ширяєва та Пайкіна "Арматура атомных электростанций", виданий у Москві у 1982 році", — пише вона.
Також підкреслюється, що окремі фрагменти без посилань запозичено з підручника Маргулової "Атомные электрические станции" 1978 року.
"І особливості плагіату, і кількість використаної морально застарілої літератури (там, де проставлені посилання, на неї припадає половина) справляють враження, що автор дисертації у своєму професійному розвитку застряг далеко у дочорнобильському минулому атомної енергетики", — висловила свою думку авторка блогу.
Що обґрунтовано дає право сумніватись, говорить Лупова, у відповідності наукового рівня дисертації Павла Павлишина сучасним знанням та інноваціям у цій галузі.
"Це також дозволяє ставити запитання керівництву "Енергоатома", Державній інспекції ядерного регулювання та Державній інспекції енергетичного нагляду України. Тому що посадова особа найвищого рівня, яка керує АЕС як підприємством критичної інфраструктури і яка, при цьому, просуває вкрай застарілі дані із російських джерел епохи до Чорнобиля, під виглядом новітнього наукового дослідження з безпеки атомних електростанцій, на моє переконання, становить загрозу безпеці України. Адже зміст згаданої дисертації ставить під сумнів наявність у Павла Павлишина компетентностей, необхідних для виконання функцій, передбачених посадовими інструкціями генерального директора РАЕС та вирішення завдань, що мають місце на високотехнологічних підприємствах, якими є атомні електростанції в Україні. Особливо в умовах російської війни проти України", — наголосила Тетяна Лупова у своєму блозі.
Вона також запропонувала читачеві уявити, "що сталося б, якби Павло Павлишин почав на практиці застосовувати результати своєї наукової роботи".
"Одразу після захисту дисертації Павло Павлишин отримав від "Енергоатома" п'ятнадцятивідсоткову надбавку до посадового окладу за науковий ступень. Але я не думаю, що він захистив дисертацію лише заради грошової надбавки. Близьке оточення скандального ексдиректора вважає, що головною причиною його "наукової діяльності" є банальний нарцисизм, тобто глибока замозакоханість, упевненість у власній геніальності, унікальності та безкарності", — підсумувала авторка блогу.
Як повідомлялося, раніше у гучний скандал потрапив син Павла Павлишина — Євген. Павлишин-молодший напав на жінку похилого віку після того, як вона зробила зауваження на території бази відпочинку "Холодок". Євген Павлишин відпочивав там із друзями та вирішив справити потребу прямо на одну зі стін будиночка, який орендувала жінка з дочкою. Після зауваження молодик гаркнув: "Ти що, не знаєш, хто я такий?", вдарив жінку і продовжив бити ногами, коли вона вже лежала на землі.
В результаті потерпіла померла в лікарні, їй було 64 роки.
За даними ЗМІ, поліція Рівненщини почала розглядати нову версію смерті жінки після побиття молодшим Павлишиним. Наразі з'явилася інформація, що потерпіла нібито "впала" у лікарні і від отриманої травми померла. Крім того, журналісти з'ясували, що лікарі лікарні у Вараші Рівненської області, куди жінку направили з травмами, вже підготували для поліції медичний висновок про "нову" причину смерті.
Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" також заявила про переведення Павлишина-старшого на посаду директора Відокремленого підрозділу (ВП) "Атомремонтсервіс".
Політолог Віталій Кулик упевнений, що Павло Павлишин знову намагається "відмазати" сина від кримінальної відповідальності, оскільки поліція регіону має "докладну інформацію про життя та діяльність Павлишина-молодшого".
Адвокат Юрій Бухун також заявив, що співробітники Вараського районного відділу поліції ГУ Нацполіції на Рівненщині області умисно затягують розслідування вбивства жінки.