Ефективна армія Порошенко. Чи потрібен нам трампівський пафос?
Президент Петро Порошенко нещодавно в Twitter написав, що Україні за чотири роки вдалося відродити армію і "перетворити ВСУ в одну з найефективніших армій в Європі". Але давайте подумаємо, коректна така оцінка? Не стосовно українських захисників, які сотні разів демонстрували свою ефективність, відвагу, самопожертву. Проте коректно давати таку характеристику стосовно збройних сил країн Європи, які не перебувають у стані війни. Не превалює тут пафос схоже трамповскому, і якщо так, то чи потрібен він і чим обумовлений?
В якості підтвердження своїх слів глава нашої держави призводить успішне проходження українськими десантниками в курсі контр-штурмових дій для маленьких груп S. W. A. T. Захід проходив у Польщі. Кращі результати показали українські бійці: майор "Кеп" і старший сержант "Кулька" з десантно-штурмових військ; а також представник підрозділу спецпризначення Військової служби правопорядку. Як розповіли в командуванні десантно-штурмових військ ЗСУ, тренування і заняття бійців тривали з шостої ранку і до першої години ночі.
Всі учасники курсу поділялися на чотири багатонаціональні групи, в кожну входили п'ятеро бійців. І тут слід зробити важливе уточнення: курс проходили крім українців військові з Великобританії і Лівану. Тобто лише одна європейська держава, з ефективністю ВС якого могли б "посперечатися" українці. Тому наведений приклад не можна назвати вдалим, швидше за кілька притягнутим за вуха.
Хоча, безумовно, отриманий потом і кров'ю досвід української армії партнери давно вже оцінили. Своє захоплення ВСУ не раз висловлювали інструктори з США та Канади, з якими українські бійці ділилися цінними відомостями про протистояння з російськими силами.
З іншого боку, було б неправильно заперечувати наявність проблем в армії поряд з високими досягненнями. Отже, у минулому році українська армія, згідно з рейтингом Global Firepower, розмістилася на 30-му місці серед країн з сильними арміями - між Швецією і М'янмою. Аналогічної думки дотримується і журнал Newsweek, який апелює до цифр: оборонний бюджет України $4,8 млрд; загальний військовий персонал - 1,182 млн осіб, авіація - 238 одиниць; танки - 2449 шт.; броньовані бойові машини - 8217; флот - 25 одиниць. Індекс потужності склав 0,5664. Перша ж десятка виглядає так: США, Росія, Китай, Індія, Франція, Великобританія, Японія, Туреччина, Німеччина і Єгипет.
При цьому, давайте згадаємо, що ще в 2014 р. українська армія займала 21-е місце з 106 країн. Тобто одночасно з розвитком, посиленням ВСУ відбувалися процеси, які зіпсували картину. Global Firepower, приміром, "штраф" Україну як морську країну за слаборозвинений флот (москітний, як відомо, все ще на підході), а також за високе споживання нафти при набагато меншій її власного видобутку. Ще з мінусів - дороги, зовнішній борг тощо Ясна річ, що на те є часто об'єктивні причини, оскільки країна пережила революцію, ледве уникла дефолту і перший час утримували рубежі добробаты і волонтери.
Є надія, що ситуація зміниться на краще. Правда, за цей час виявились і нові неприємності. Як Евріпід говорив: "Велика армія завжди в безладді". Здавалося б, збройні сили є чудово налагодженою військовою машиною. А з неймовірною мотивацією - дати відсіч агресору - так має бути і зовсім непереможна. На жаль, з плином часу все ж починає позначатися людський фактор. І якщо війна припала на перехідний період (як у нас) між "старим" і "новим", та ще плюс високий рівень корупції ...тобто поки бійці сидять в окопах, десь у зручних кабінетах часом приймаються сумнівні і непродумані рішення. Вони можуть мати різний масштаб, але в цілому вносять певну частку сум'яття, заважають роботі гігантського механізму.
Перейдемо до конкретики. Однією з викликають тривогу проблем є фактичний зрив реформування офіцерського корпусу після того, як ситуація на Донбасі, умовно кажучи, стабілізувалася. 22 березня заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Артур Артеменко повідомив, що звільняються приблизно 10% офіцерів. Причому в минулому році 10% - це був загальний показник для всіх контрактників.
Як зазначає Руслан Рудомский для Depo.uaу Німеччині, наприклад, теж звільняються військові - близько 7%. Але при цьому країна не воює і має більш солідним військовим бюджетом. В Україні ж йдуть офіцери-контрактники. Ті, хто на фронті з 2014 р., ті, з кого цвяхи можна робити, теж втомилися. "Керівництво держави не змогло знайти достатню мотивацію для тих, хто демобілізувався, для укладання контрактів з ВСУ. Тобто армія втрачає кращу частину", - констатував Рудомский.
Тому досить складно зрозуміти, за якими критеріями ефективності президент порівняв Україну з іншими країнами Європи. Оскільки, зауважимо, воююча армія зазвичай досить сильно відрізняється від армії мирного часу. У першій все відмінно з бойовим духом, хоча потім спостерігаються тенденції до його зниження в залежності від тривалості конфлікту. А у другий, наприклад, з справно працюючою логістикою. І ще: якщо армії ФРН, або Фінляндії, або Франції втягнуться (або їх втягнутий) в повномасштабний конфлікт, хто тоді буде ефективніше і чому?
Найімовірніше, президентська оцінка ефективності армії продиктована бажанням підняти бойовий дух солдатів або приміряти образ президента-стронгмена напередодні виборів. Або всі разом. Особливо після яскравого звернення до президента РФ Володимиру Путіну на "ти". Але одним пафосом ситий не будеш, враховуючи поточні невирішені проблеми.
