На Великдень чи восени? Коли Трамп визнає, що Путін водить його за носа
Головний результат триденних переговорів у Саудівській Аравії не згадано в офіційних релізах. Він у тому, що мирний план Трампа ще не помер, але вже майже безнадійний
Modus operandi Путіна
За останні півтора місяці Дональд Трамп та його команда мали можливість досконало вивчити modus operandi, тобто метод дії Путіна щодо мирних ініціатив Вашингтона. Путін не каже Трампу "ні". Він вибирає із пропозицій США ті, які йому найвигідніші, і… вимагає оплати (у вигляді якихось поступок чи бонусів) за свою згоду.
Вперше Путін зробив цей трюк 12 лютого, коли він і Трамп поговорили телефоном. "Як ми обоє погодилися, ми хочемо зупинити мільйони смертей, які відбуваються у війні між Росією та Україною, – резюмував Трамп. – Ми домовилися працювати разом, дуже тісно". Путін фактично спростував Трампа, сказавши, що він погодився лише на другу частину — "працювати разом". "Дональд Трамп висловився за якнайшвидше зупинення бойових дій і вирішення проблеми мирними засобами. Президент Росії підтримав одну з основних тез глави американської держави про те, що настав час, щоб наші країни працювали разом", — повідомив Кремль.
Оплату за це він отримав 18 лютого на російсько-американських переговорах у Джидді. Як повідомив Держдепартамент США, сторони домовилися "закласти основу для майбутньої співпраці з питань, що становлять взаємний геополітичний інтерес, та історичних економічних та інвестиційних можливостей, які виникнуть внаслідок успішного припинення конфлікту в Україні". Тобто війна Росії проти України припиниться невідомо коли, але основа для геополітичної, економічної та інвестиційної співпраці Вашингтона та Москви створюється вже зараз.
Путін повторив цей трюк 18 березня, коли він і Трамп знову поговорили телефоном. Чого хотів Трамп, ми знаємо чітко, адже 11 березня на українсько-американських переговорах було підписано спільну заяву про те, що "Україна висловила готовність прийняти пропозицію США про негайне тимчасове 30-денне припинення вогню". Україна пропонувала розпочати з припинення вогню у повітрі та на морі, але Трамп домігся від Києва згоди на повне припинення вогню.
Однак Путін відмовився від повного припинення вогню, відмовився також від припинення вогню в повітрі та на морі, а вичленував два часткові перемир'я у вигляді заборони ударів по об'єктах енергетики та забезпечення безпечного судноплавства у Чорному морі. І на оплату за другий пункт зажадав виконання цілої низки умов (зокрема зняття деяких санкцій тощо). Він оприлюднив їх після українсько-американських та російсько-американських переговорів в Ер-Ріяді 23-25 березня. "Ми думаємо про всіх із них прямо зараз. Є п'ять чи шість умов. Ми розглядаємо їх усі", — сказав Трамп у Білому домі 25 березня.
Отже, подальша поведінка Путіна цілком передбачувана. Він наполягатиме на тому, що спочатку Трамп має виконати умови, і лише тоді запрацює перемир'я на Чорному морі. Потім він висуне ще більш значний і складний список умов для домовленості про припинення вогню на лінії фронту. Водночас він звинувачуватиме Україну в порушенні вже чинних часткових перемир'їв (енергетичного та морського). І постарається провести навесні-влітку новий наступ.
Загадка Трампа
Отже, Путін передбачуваний. Поведінка Києва теж передбачувана: погоджуватися з Трампом, якщо тільки той не почне говорити в один голос із Путіним, що Україна має капітулювати. А ось Трамп поки що непередбачуваний. Понад те, він, схоже, непередбачуваний навіть собі самому. Він ще не вибрав, що робити.
У найгіршому для нас випадку він може змиритися з наміром Путіна затягувати мирний процес. Наприклад, він може відсунути повне припинення вогню на осінь та виконати чимало умов Кремля, у тому числі скасувати низку санкцій, дати старт якимось спільним проектам тощо. Що більше і довше він поступатиметься Путіну, то важче йому буде розгорнути політику на 180 градусів, адже це буде виглядати як визнання помилковості його багатомісячних загравань із господарем Кремля.
Але при цьому осінь для Трампа — це, мабуть, дедлайн закінчення гарячої фази війни. Якщо бойові дії продовжаться у 2026 році, то над "миротворчими успіхами" Білого дому сміятиметься весь світ. А в самих США розпочнеться криза в Республіканській партії напередодні виборів до Конгресу (3 листопада 2026 року обиратимуться всі 435 членів Палати представників та 35 із 100 сенаторів).
Тому Трамп, щоб досягти швидкого кінця війни, може сфокусуватися на вимогах до Києва. Якщо влітку російські війська зможуть захопити ще шматок нашої території, Трамп може скористатися цим як аргументом для посилення тиску на Україну. І Путін, власне, саме на це розраховує. У найгіршому для нас сценарії Трамп і Путін спільно звинуватять Київ у зриві мирного процесу та спільно висунуть ультиматум.
Більш позитивні сценарії
Можна не сумніватися в тому, що 47-й президент США і його команда усвідомлюють цю перспективу. Щоправда, ще з часів передвиборної кампанії Трамп демонструє максимально дружнє ставлення до Путіна, сипле позитивними епітетами та щедро роздає аванси. Але не треба брати це за чисту монету. Поки що це не більше, ніж переговорний прийом. Цим прийомом, до речі, користується і сам Путін щодо Трампа. І обидва вони знають ціну цим лестощам.
Крім того, Трампу хочеться демонструвати своєму народові свої дипломатичні перемоги, навіть коли їх немає. Тому він їх банально вигадує, розповідаючи, як чудово поговорив із Путіним і що кінець війни дедалі ближче. Але цей блеф не може тривати вічно.
Ще після переговорів у Джидді 18 лютого американські медіа розповідали, що Трамп обурений незговірливістю Кремля. Нині це роздратування вже почало проявлятися у публічних заявах Трампа. 25 березня в інтерв'ю Newsmax він визнав, що Путін може "тягнути час" у питанні про припинення війни проти України. "Я думаю, що Росія хоче покласти цьому кінець, але, можливо, вона тягне час", — сказав він і зізнався, що сам, будучи бізнесменом, використав ту саму тактику, щоб виграти час. "Я робив це протягом багатьох років, чи знаєте; я не хочу підписувати контракт, я хочу наче залишатися в грі, але, можливо, я не хочу цього робити зовсім".
23 березня агентство Bloomberg підтвердило, що США все ще сподіваються, що повне припинення вогню у російсько-українській війні може бути досягнуто протягом кількох тижнів. "Білий дім має намір укласти угоду про перемир'я до 20 квітня, яке цього року припадає на Великдень як у Західній, так і в Православній церкві, але визнає, що терміни можуть зміститися через великі розбіжності у позиціях двох сторін", — розповіло джерело Bloomberg, знайоме з планами Трампа.
20 квітня — це для Трампа не просто сакральна дата. Він резонно побоюється, що потім настануть погодні умови для сухопутних військових операцій, і тоді зупинити бойові дії буде набагато важче. Тому в найближчі кілька тижнів можна очікувати від нього відчайдушних спроб підкупити Путіна якимись обіцянками. Також Вашингтон може загрожувати Москві "пекельними санкціями".
Нагадаємо, що 18 березня, коли Трамп говорив з Путіним телефоном, міністр фінансів США Скотт Бессент розповідав в ефірі Fox News, які важелі може використовувати Білий дім. Бессент повідомив, що Трамп попросив його підготувати санкції США на випадок, якщо вони знадобляться для додаткового тиску на Росію. Міністр охарактеризував рівень санкцій, які застосовувала адміністрація Джо Байдена щодо Москви, як "шість із десяти". "Ми зберегли ці санкції, і президент Трамп дав мені вказівку, що якщо нам знадобиться, ми перейдемо до санкцій на рівні "десять із десяти", щоб посадити президента Путіна за стіл переговорів", — сказав Бессент. Він додав, що зараз розглядаються всі варіанти, зокрема "максимальні енергетичні санкції проти Росії".
Нагадаємо також, що Трамп позиціонує себе як прихильник політики "мир за допомогою сили". Це означає, що якщо хтось не хоче миру, то треба його примушувати. А якщо його не примушувати, а навпаки виконувати його умови, то це вже буде не сила, а слабкість. І це стане очевидним для всіх не восени, а набагато раніше.
Тому залишаються шанси у позитивніших для нас сценаріїв. Трамп може після 20 квітня реалізувати свою загрозу — застосувати до Росії "пекельні санкції" і дати Україні таку зброю, яку не давав Байден. З іншого боку, Путін може погодитися на припинення вогню, щоб потім висувати нездійсненні умови мирної угоди і спробувати зірвати переговори руками українців.
Не варто забувати також про те, що Трамп і Путін мають спільну опцію: домовитися про припинення вогню за умови, що під час перемир'я Україна максимально швидко проведе президентські вибори, щоб мирну угоду підписував той, кого на це уповноважив український народ. Це може бути і способом зірвати мирний процес руками українців: чи Банкова не захоче виборів, чи виборча кампанія переросте у внутрішній конфлікт, чи новообраний президент не захоче підписувати мир.
Але ключова загадка, повторимо, це Трамп. Він дуже любить себе і тому здатний на різкі повороти, коли бачить, що його політика виявилася невдалою. Якщо він побачить, що швидкий мир в Україні не виходить, він може переключитися на щось інше. Наприклад, на Гренландію, мексиканські картелі чи торговельну війну із Євросоюзом. А партію основної миротворчої скрипки у припиненні війни Росії проти України почне грати хтось інший.