Подвійний провал. Як конституційні судді відібрали у Зеленського Верховний Суд

Затіяна Банковій судова реформа, схоже, померла. А з нею - і надія Володимира Зеленського отримати контрольований ним Верховний Суд.

Нагадаємо, 16 жовтня минулого року був прийнятий і 7 листопада набув чинності закон №193-IX "ПРО внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління". Однією з головних його цілей було скорочення максимального числа суддів Верховного Суду з 200 до 100, з тим щоб у ньому залишилися тільки судді, найбільш лояльні Банковій.

Для цього повинні були бути зроблені два кроки. По-перше, Вища рада правосуддя в 90-денний термін з дня набуття чинності закону повинен був сформувати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). По-друге, потім нова ВККСУ протягом двох місяців повинна була провести відбір 100 суддів Верховного Суду з числа нинішніх суддів Верховного Суду "за критеріями професійної компетентності, етики та добропорядності". При цьому судді Верховного Суду, які не пройшли б через сито відбору, могли б бути переведені в нижчі судові органи - апеляційні суди.

Перший крок поки що зависло в повітрі (докладніше про це йдеться у кінці статті), а 18 лютого з'ясувалося, що другий крок взагалі неможливий через його неконституційність. Такий висновок випливає з прийнятого в той день рішення Конституційного Суду України (КСУ) у справі, що стосується закону №1402-VІІІ "ПРО судоустрій і статус суддів". Рішення КСУ щодо закону №1402-VІІІ безпосередньо стосується закону №193-IX, оскільки обидва ці закони торкнулися діяльність вищого суду в системі судоустрою.

"Система ніпель" для верховних суддів

Як відомо, закон №1402-VІІІ, прийнятий 2 червня 2016 р., наказав створити новий Верховний Суд (без слова "України" в назві) і встановив, що з дня початку роботи нового Верховного Суду старий Верховний Суд України "припиняє свою діяльність і ліквідується". Все це було реалізовано. Новий Верховний Суд розпочав роботу 15 грудня 2017 р. Так от, КСУ в резолютивній частині свого рішення визнав ліквідацію Верховного Суду України неконституційною.

У мотивувальній частині рішення КСУ йдеться, що "немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України і судді Верховного Суду. Конституційний Суд України зазначає, що перейменування закріпленого в Конституції України органу - Верховного Суду України - не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова "України" - власної назви держави - з словесної конструкції "Верховний Суд України" не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного Суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суд нижчої інстанції. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що судді Верховного Суду України повинні продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду".

З дня прийняття цього рішення КСУ положення закону №1402-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають силу. Також КСУ рекомендував Верховній Раді "невідкладно привести положення законодавства України у відповідність з цим рішенням".

Як бачимо, рішення КСУ встановлює для вищого суду в системі судоустрою своєрідну "систему ніпель": призначити суддів цього суду можна, а от забрати їх звідти не можна ніяким хитрим способом - не всіх одразу (як це було зроблено законом №1402-VІІІ), ні найбільш неугодних Банковій (як це передбачалося зробити законом №193-IX). Так що тепер Зеленському потрібно відмовитися від планів скоротити кількість суддів Верховного Суду до 100 (зараз їх 193). Навпаки, тепер доведеться збільшити максимальну кількість суддів Верховного Суду, з тим щоб включити туди всіх колишніх суддів Верховного Суду України, які не досягли 65-річного віку.

Звичайно, Зе-команда може зробити вигляд, що рішення КСУ стосується лише закону №1402-VІІІ і не зачіпає закону №193-IX. Однак доріжка в КСУ для скасування звільнення верховних суддів вже протоптана. Рішення КСУ від 18 лютого 2020 р. про неконституційність низки положень закону №1402-VIII прийнято у відповідь на конституційне подання пленуму Верховного Суду України від 3 жовтня 2016 р. Подібним чином пленум Верховного Суду 15 листопада 2019 р. звернувся до КСУ з аналогічним конституційним поданням про неконституційність низки положень закону №193-IX. І можна не сумніватися, що рішення КСУ у цій справі буде таким же: звільняти верховних суддів або переводити їх в суд нижчої інстанції не можна.

Є різні політичні версії, чому КСУ зайняв таку позицію. Але розгадка може бути і не в політиці, а в спільності суддівського цеху. Просто конституційні судді стали на захист верховних суддів: мовляв, ми, судова еліта, - біла кістка, блакитна кров, вища каста, і нас не можна викидати на вулицю, навіть якщо ми нашкодили.

Помста обуреного Заходу

Втім, і без цього рішення КСУ доля реформи Верховного Суду опинилося під великим питанням. Справа в тому, що згідно із законом №193-IX відбір верховних суддів вже мав би йти повним ходом. Проводити його зобов'язана нова ВККСУ, яка повинна була бути створена до 5 лютого. Проте її досі немає, хоча ще 14 січня був оприлюднений список 189 осіб, які подали документи на конкурс. Причина затримки в тому, що досі немає конкурсної комісії. І її не буде - принаймні, якщо не будуть встановлені нові правила формування ВККСУ.

Згідно із Законом "Про судоустрій і статус суддів", до складу конкурсної комісії мають увійти три особи, обраних Радою суддів України з числа його членів, і три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Так от, Вища рада правосуддя звернувся у всі ці міжнародні та іноземні організації з проханням запропонувати свої кандидатури міжнародних експертів, однак всі ці організації це прохання проігнорували.

Фактично це помста обуреного Заходу у відповідь на те, що Зе-команда ігнорувала його думка про закон №193-IX. На стадії прийняття цього закону проти нього різко виступали західні посольства, а після прийняття його піддала нищівній критиці Венеціанська комісія. Так що тут з боку Заходу все логічно. Проблеми з логікою у Зе-команди, яка чомусь сподівалася, що якщо ігнорувати побажання Заходу, то це Захід проковтне і скаже "спасибі, велике спасибі".

Зараз у Зеленського два варіанти подальших дій. Перший варіант - це вносити і продавлювати через парламент законопроект про зміну порядку формування ВККСУ, щоб все-таки отримати нову ВККСУ і провести її руками чистку Верховного Суду, всупереч позиції конституційних суддів. Це призведе до ще більшого погіршення відносин із Заходом, який не любить давати грошей країнам, де немає незалежної судової системи.

Другий варіант дій Зеленського - це скористатися рішенням КСУ як приводом для перегляду закону №193-IX і відмови від чищення Верховного Суду. Тоді, дивись, і МВФ дасть кредит. З точки зору логіки, цей варіант явно краще. Але не факт, що Банкова вибере логіку.