Подвійна гра. Як "справа Князєва" допомогла Банковій підвісити всіх суддів країни

Ця історія складається із двох частин. Одна частина — про те, як влада відреагувала на хабарництво у Великій палаті Верховного суду. Це те, на що чекало українське суспільство і вимагали західні партнери. Друга частина про те, як Банкова скористалася скандалом у Верховному суді, щоб встановити безперервний контроль над усією судовою системою. Серед затверджених РНБО кроків є законопроект №9261, який раніше отримав від міжнародних партнерів негативні оцінки.

Чистка верховних суддів

30 червня Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО "Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя", ухвалене тижнем раніше. Воно стало відповіддю на "справу Князєва", тобто на викриття хабарництва у Великій палаті Верховного суду.

Наголосимо, що коло фігурантів справи не обмежується Всеволодом Князєвим, якого 15 травня було затримано "під час отримання неправомірної вигоди" і наступного дня було вигнано з посади голови ВС. Сума, передана Князєву, призначалася не йому одному, а й іншим членам Великої палати ВС. Увечері 15 травня "Дзеркало тижня" повідомило, що "на тлі затримання Князєва обшуки проходять у ще 18 суддів ВС".

Фактично Велику палату ВС уже дискредитовано. В інтерв'ю babel.ua суддя ВС Олександр Мамалуй, який зараз проходить службу у Збройних силах України (капітан, кавалер ордена "За мужність" трьох ступенів), повідомив: "Велика палата формально має працювати далі, але судді кажуть, що по всіх слуханнях учасники справ заявляють суддям відводи на підставі кейсу Князєва, бо десять суддів могли отримати хабар".

Необхідність реагування на скандальну ситуацію була очевидна для всіх. Причому діяти слід було негайно. І Банкова отримала чіткі сигнали про це від західних посольств.

Можна було очікувати, що Банкова швидко розробить необхідний законопроект, а Зеленський внесе його до Ради та визначить як невідкладний. Але замість цього прямого шляху був обраний манівець, на який пішло набагато більше часу.

29 травня Верховна Рада з ініціативи голови правового комітету Дениса Маслова (за підказкою Банкової) ухвалила заяву "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя". У цьому документі Рада попросила РНБО негайно розглянути на своєму засіданні "питання щодо фактів виявлення корупції та інших порушень закону представниками судової гілки влади з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки та захисту інтересів України".

Потім цілий місяць пішов на підготовку рішення РНБО, його ухвалення та введення в дію. І що там придумано для Верховного суду? РНБО звернулася до суб'єктів права законодавчої ініціативи (тобто до Зеленського, нардепів та Кабміну) щодо необхідності розгляду питання внесення змін до законів "Про судоустрій та статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя" щодо:

• проведення Вищою радою правосуддя перевірки всіх суддів ВС на предмет можливого вчинення ними дисциплінарних проступків або грубого чи систематичного нехтування обов'язками судді, підтвердження законності джерел походження майна;
• удосконалення порядку обрання суддів ВС до Великої палати ВС та запровадження механізму їх відкликання зборами суддів відповідних касаційних судів у складі ВС.

Зрозуміло, що це — надзвичайні заходи у відповідь на надзвичайну ситуацію у Верховному суді. Щоб реалізувати ці дві ідеї, вистачило б короткого законопроекту. Його можна було написати ще у травні, прийняти у червні, а зараз уже втілювати у життя.

Контроль за судовою системою

Манівець замість прямого шляху був обраний Банковою для того, щоб вирішити ширше коло завдань. Зокрема, "справу Князєва" використали як привід для того, щоб "повісити на гачок" загалом усіх суддів усіх судів.

РНБО хоче, щоб у майбутній законопроект увійшла норма про те, що якщо одному із суддів якогось суду буде повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди, то за рішенням Вищої ради правосуддя проводиться перевірка всіх суддів цього суду на предмет можливого вчинення дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов'язками судді, підтвердження законності джерел походження майна.

Це чудова ідея, хоча вона, звісно ж, викликала обурення суддів. Вони розцінюють це як колективну відповідальність, прямо заборонену Конституцією. Справді, у статті 61 Конституції записано, що "юридична відповідальність особи має індивідуальний характер". До речі, саме на цю статтю Конституції посилався міністр оборони Олексій Резніков, пояснюючи, чому він не йде у відставку після повідомлення про підозру його заступнику В'ячеславу Шаповалову.

Крім того, РНБО хоче, щоб у майбутньому законопроекті з'явилася й профілактична норма про запровадження періодичного психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфа. Це теж чудова ідея. Єдине заперечення — а чому ці чудові ідеї застосовуються лише до однієї гілки влади — судової, але не президентської, виконавчої, законодавчої?

Сам Зеленський, пригадується, обіцяв у своїй передвиборній програмі: "Впроваджувати рівність та справедливість почну із себе". Було б цілком логічно, якби щороку через поліграф проходили і президент, і нардепи, і керівники, разом із заступниками, всіх впливових органів: Офісу президента, Кабміну, міністерств і відомств, Офісу генпрокурора, обласних держадміністрацій тощо. Тоді і судді в цьому ряду виглядали б цілком органічно.

Також було б цілком логічно, якби у разі повідомлення про підозру одному нардепові проводилася комплексна перевірка всіх членів фракції, в якій він перебуває, та всіх членів комітету, в якому він працює. Якщо під підозру про корупційну діяльність у якийсь період потрапив член керівництва якогось впливового органу, перевіряють усіх, хто входив до керівництва цього органу в цей період часу. Якби було запроваджено такий порядок, то звісно ж, його слід було б поширити і на суддів теж.

Але коли всі ці прекрасні ідеї хочуть застосувати виключно до суддів, напрошується підозра, що це просто спосіб встановити безперервний контроль над усією судовою системою. До того ж, найбільші корупційні гроші гуляють не в судах. Найбільші гроші крадуться з бюджетних потоків, і вже потім якусь частку своїх незаконних доходів корупціонери витрачають на підкуп суддів.

Так чи інакше, але Банкова свій вибір зробила — і він уже реалізується. 3 липня Денис Маслов разом із шістьма колегами вніс до Ради законопроект №9454 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади".

Текст проекту ще не з'явився на сайті Ради, але Маслов розповів про його основні ідеї. Це застосування поліграфа для суддів та осіб, що претендують на посаду судді; ВРП отримає повноваження проводити моніторинг роботи суду, якщо судді цього суду вручено підозру в отриманні хабара; під час такого моніторингу ВРП досліджуватиме роботу всіх суддів на предмет можливого вчинення ними дисциплінарних проступків, а також законність джерел походження майна; ВРП має негайно розпочати моніторинг роботи Верховного суду щодо всіх його суддів.

Контроль за дисциплінарними інспекторами

У рішенні РНБО є ще один цікавий пункт: рекомендувати Верховній Раді прискорити ухвалення законопроекту №9261 "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя".

Цей закон авторства голови правового комітету Дениса Маслова та ще 35 нардепів було прийнято за основу 30 травня із скороченим терміном підготовки до другого читання. Там записано, що дисциплінарні інспектори ВРП призначаються на посади за результатами конкурсу, який проводить ВРП у порядку, встановленому законодавством про державну службу. По суті такий механізм дозволить Банковій поставити дисциплінарними інспекторами своїх людей і далі використовувати їх як палицю проти неугодних суддів.

"Дисциплінарні інспектори мають бути незалежними у тому числі від самої ВРП, — пояснив нардеп від партії "Голос" Ярослав Юрчишин. — Інакше існує великий ризик повернення до практик старої ВРП з ручними дисциплінарними провадженнями та триманням неслухняних суддів на гачку. Це особливо актуально після схем, виявлених у Верховному суді".

Юрчишин та інші нардепи, заручившись підтримкою західних посольств, запропонували два варіанти проведення відкритого конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів ВРП: 1) утворити конкурсну комісію за участю громадськості; 2) доручити конкурс тій конкурсній комісії, яка відбирала кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 8 червня Юрчишин радісно повідомив, що комітет Маслова відклав розгляд законопроекту №9261. "Можу тільки вітати це зважене рішення. Дякую колегам та міжнародним партнерам, які наполягли на необхідності передбачити прозорий відбір інспекторів, — заявив нардеп. — Зауважу, що конкурсна комісія з відбору членів ВККС уже функціонує, має успішний досвід відбору кандидатів до ВККС, половина її складу — фахівці-міжнародники. Вони зможуть невідкладно розпочати конкурс і доволі швидко сформувати список рекомендованих кандидатів. Варіант підтримує і громадськість, і наші міжнародні партнери. Тому у профільного комітету є все для того, щоби оперативно доопрацювати законопроект і винести його на розгляд сесійної зали".

Але радіти було рано. Комітет Маслова досі не доопрацював проект до другого читання. У рішенні РНБО, яке ввів у дію Зеленський 30 червня, рекомендується Верховній Раді прискорити ухвалення законопроекту №9261 і нічого не йдеться про перегляд порядку проведення конкурсу. Тому є високі шанси, що буде збережено старий варіант, який повністю влаштовує Банкову.