Двовладдя у столиці. Як Кличко почав виганяти "слуг" із Києва

Двовладдя в Києві стало доконаним фактом. У столиці вже створюються паралельні структури виконавчої влади на рівні районів. А на 30 жовтня Київрада анонсувала вибори районних рад, аби їхні голови змінили президентських ставлеників.

Перевороти районного масштабу

Розмови про битву за Київ між командами Віталія Кличка та Володимира Зеленського точаться рівно з того моменту, як останній став президентом. Усі чекали, що кульмінацією стане поділ посад Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації. І що вже після цього новий голова КМДА підбере собі команду на районному рівні.

Ще у жовтні 2019 р. парламентська монобільшість "слуг народу" ухвалила в першому читанні законопроект №2143-3 "Про місто Київ — столицю України", який має дозволити Зеленському призначити головою КМДА свою людину замість Кличка. Цей проект був двічі підготовлений до другого читання — у вересні 2020-го та листопаді 2021-го. Але на голосування не ставився — організувати його підтримку лише монобільшістю в офісі президента не виходило. А інші фракції та групи не відчувають бажання сваритися з киянами та Кличком заради того, щоб ублажити Зеленського.

Тому Банкова поки що так і не наважилася винести проект №2143-3 на друге читання. В Офісі президента вигадали інший спосіб захопити Київ — не через міську, а через районну владу.

Тут слід нагадати, що до 2010 р. головами районних держадміністрацій (РДА) у Києві автоматично ставали голови райрад. У жовтні 2010-го Янукович досяг рішення Київради про ліквідацію районних рад, а потім призначив головою КМДА "регіонала" Олександра Попова. Це дозволило Януковичу призначати головами РДА у Києві своїх людей. Одним із досягнень Революції гідності стало повернення Києву самоврядування. У травні 2014 року Кличко переміг на виборах мера Києва, а в червні новообраний президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА. З того часу кандидатури голів РДА у Києві завжди були предметом домовленостей між командами мера столиці та президента країни.

Так було не лише за Порошенка, а й за Зеленського. У травні 2020 р. команди Кличка та Зеленського "по-братськи" поділили райони Києва. Зеленський підписав 10 розпоряджень щодо призначення глав РДА. Знаючі люди стверджували (офіційно це не було зафіксовано), що близько половини цих посад дісталися людям Кличка, а решта людям Зеленського. Водночас там, де люди Кличка очолили РДА, люди Зеленського отримали посади заступників, і навпаки. Така конструкція могла і мала забезпечити тривале мирне співіснування двох команд.

Проте Зе-команда вирішила цю конструкцію поламати. 24 січня Кабмін ухвалив постанову №43, якою змінив порядок призначення та звільнення голів РДА у Києві. Раніше діяла норма, згідно з якою голова РДА у Києві призначається та звільняється президентом за поданням Кабміну згідно з пропозицією голови КМДА. А тепер голова РДА у Києві призначається та звільняється президентом за поданням Кабміну за пропозицією прем'єр-міністра. Тобто у цьому пункті у киян вже вкрали місцеве самоврядування: тепер кандидатури голів РДА пропонує не обраний городянами мер столиці, а голова центрального уряду.

І вже 27 січня Зеленський здійснив переворот у чотирьох районах, призначивши там т.в.о. голів РДА. У трьох із цих районів (Дарницькому, Дніпровському, Шевченківському) він звільнив голів РДА без згоди Кличка, а у четвертому районі (Подільському) посада була вакантною (у квітні 2021 р. голова РДА Віктор Смирнов помер від коронавірусу).

Удар у відповідь Кличка

Яку відповідь приготував мер, стало відомо 3 лютого, коли відбулася сесія Київради. "Мер відповідає за все, від нього кияни вимагають результатів роботи. Тому голови районів столиці мають підпорядковуватися меру. Він має подавати на затвердження кандидатури керівників районів. А вийшло так, що без погодження з мером глав районів звільнили, без погодження — призначили. І вони протягом тижня навіть не прийшли, щоб обговорити свою подальшу роботу. Тому що їхній керівник — не міський голова. Це, наголошую, руйнування системи управління у столиці", — сказав Кличко.

У відповідь на це Київрада ухвалила три рішення з метою удосконалення системи управління районами столиці, щоб зберегти та зміцнити міське самоврядування.

Перше рішення — "Про питання управління районами у місті Києві". Київрада визнала доцільною утворення райрад та затвердила персональний склад підготовчої групи, яка має до кінця березня напрацювати та подати проекти рішень щодо визначення чисельності та обсягу повноважень райрад.

Тут не зайве уточнити, що Київрада має повне право відновити райради, і згода центральної влади для цього не потрібна. У законі "Про місцеве самоврядування" записано: "У містах з районним розподілом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього закону можуть утворюватися районні у місті ради. Районні у містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, яка одночасно є головою його виконавчого комітету". Кличко анонсував, що вибори мають відбутися 30 жовтня.

Друге рішення — "Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних у Києві рад". Поки не почнуть працювати райради, повноваження органів місцевого самоврядування на території районів Києва здійснюватимуть утворені Київрадою 10 районних департаментів КМДА.

А третім рішенням — "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради" — Київрада утворила ці 10 районних департаментів КМДА (як відомо, КМДА виконує функції виконавчого органу Київради).

"Отже, після реалізації цих рішень РДА виконуватимуть функції органів виконавчої влади на території районів міста Києва. А делеговані ним раніше функції органів місцевого самоврядування виконуватимуть спочатку територіальні підрозділи виконавчого органу Київради, а згодом — виконавчі органи райрад", — пояснює член фракції. "Удару" у Київраді Олеся Зубрицька.

Таким чином, у Києві вже розпочалося формування паралельних виконавчих структур у районах. У той час як Зеленський встановив повний контроль над РДА, Київрада та Кличко формують тимчасові районні департаменти КМДА, які потім мають перетворитись на виконкоми райрад.

Три результати

Отже, чого ж досягла Зе-влада своїми рішеннями? Виділимо три ключові результати.

По-перше, "Удар" Кличка та "Європейська солідарність" Порошенка знову союзники. Саме завдяки цьому союзу стало можливим голосування Київради за відновлення райрад та створення районних департаментів КМДА. А партія "Слуга народу" проявила себе як опозиція до цього союзу, причому опозиція жалюгідна. Парламентські "слуги народу" Микола Тищенко та Леся Забурана з'явилися на сесію Київради та намагалися заблокувати прийняття рішень, але лише всіх насмішили.

Наступного дня, 4 лютого, відбувся з'їзд "Удару". На ньому виступив Порошенко і, звичайно, нагадав про події напередодні: "Зараз ми бачимо, як Офіс Зеленського у неконституційний спосіб намагається влаштувати в Києві черговий переворот, обмеживши повноваження народно обраного мера. Саме тому ми в парламенті разом із нашими партнерами робимо все можливе для того, щоб не допустити обмеження місцевого самоврядування ні у Києві, ні по всій країні. А ще Порошенко, звісно, наголосив на необхідності партнерства двох партій. "П'ять років спільної роботи у парламенті, восьмий рік командної роботи у Київраді поточного та попереднього скликання. Це наше партнерство, перевірене часом. А зараз час, коли ідеологічно близькі сили мають продемонструвати єдність. І точно не заради себе, не заради амбіцій політичних лідерів. А заради країни та заради народу. У майбутньому ми маємо продемонструвати цю єдність для того, щоб Україна отримала відповідальну, професійну, проукраїнську владу".

Навряд чи треба доводити, що це заклик об’єднати зусилля на майбутніх виборах. Можливо, це буде реалізовано вже на виборах до райрад Києва 30 жовтня.

По-друге, хоча Зеленський і захопив владу в районах Києва, але це короткочасна перемога. Як тільки буде обрано райради та їхні голови, президент буде зобов'язаний призначити голів райрад головами РДА. Так говорить закон "Про столицю України — місто-герой Київ". І це ще у жовтні 2005 р. підтвердив Конституційний Суд України.

Звісно, "слуги" можуть спробувати протягнути через Раду свій законопроект №2143-3. Але у будь-якому разі залишиться фактом паралельне існування у Києві виконавчих структур центральної влади (РДА) та місцевого самоврядування (виконкомів райрад). Зрештою вийде, що Зеленський у спробах захопити Київ втратив його.

По-третє, Зеленський на рівному місці заробив наперед провальні для "слуг" вибори до райрад Києва 30 жовтня. Призначити ці вибори — це прерогатива Київради, центральна влада (зокрема Центрвиборчком) цьому не може завадити. Виборчий кодекс зазначає, що "перші вибори депутатів районних у місті рад (при їх створенні) призначаються відповідною міською радою на підставі рішення про утворення районних у місті рад".

Центральна влада, звісно, може спробувати зірвати вибори. Але чим більше "слуги" будуть чинити опір їхньому проведенню, тим вище у них шанси взагалі програти і не потрапити до райрад. Водночас можна не сумніватися, що Кличко задіяє всі свої міжнародні зв'язки для дискредитації Зе-влади як ворога місцевого самоврядування.

Якщо ж вибори 30 жовтня все ж таки відбудуться, то Кличко отримає чудовий майданчик для піару "Удару" як політичної сили, що здатна перемагати і карати Зе-владу. Це можливість наростити рейтинг "Удару" для успішної участі у парламентських виборах.

Коротше, забезпечуючи собі миттєві тактичні виграші, Зе-влада створює собі нові стратегічні проблеми на майбутнє. І якщо вона вирішила потренуватися на киянах, то це лише посилить протестні настрої у столиці.