Дві палати і 300 нардепів. Як Зе-команда планує реанімувати кучмівський референдум
Якщо уважно вчитатися, то очікування починають насторожувати пише Depo.ua.
Почав своє інтерв'ю "РБК-Україна" головний ідеолог Зе-команди з традиційною мантри про те, що "вибори 21 липня (дострокові вибори у Верховну Раду. - Ред.) відповідають запитам суспільства (парламенту довіряють лише 4% українців)". І ніякої правової аргументації. Виключно посилання на "мега-запит на зміну і перезавантаження політичної системи". "Можна ховатися за юридичними нормами, - каже Стефанчук, але треба зрозуміти: верховенство права, тобто воля народу повинна бути в основі будь-якого рішення".
І відразу - стоп: так воля народу чи все ж верховенство права? Це дуже різні, непорівнянні поняття. Тому що воля народу може бути дуже різною - особливо якщо перед цим думку народу відповідно сформували. Доведено референдумами і плебисцитами в нацистської Німеччини, фашистської Італії і т. п. Або негативними наслідками британського референдуму про Brexit (вихід країни з Євросоюзу). Не забуваємо історію про те, як у березні 1991-го 70% жителів Української РСР впевнено підтримали збереження СРСР. А вже через вісім місяців, у грудні того ж року, понад 90% тих самих людей сказали "так" незалежності України.
Але повернемося до одкровень президентського представника. Назвавши "бідою українського парламенту" половинчастий підхід до його формування, тобто змішану (мажоритарно-пропорційну) систему виборів, Стефанчук каже: "Цю проблему можна було вирішити шляхом введення двопалатного парламенту, і таке рішення було підтримане на референдумі 2000 року".
І це не просто теоретизування юриста: він назвав повернення до ідеї введення другої палати парламенту "одним з можливих варіантів, який ми будемо розглядати". Каже, у Зеленського "не готові... ігнорувати думку громадян, висловлене в 2000 році".
Нагадаємо, до яких реалій хоче повернути суспільство одна з найближчих до президента персон. Незабаром після другого туру президентських виборів 14 листопада 1999 р., перемогу в яких здобув Леонід Кучма, в січні 2000-го Центрвиборчком зареєстрував 218 ініціативних груп зі збору підписів за проведення референдуму. Опоненти президента назвали цю ініціативу спробою оточення Кучми сконцентрувати владу і перешкодити Віктору Ющенко, який на той момент набирав популярність, перемогти на наступних президентських виборах.
Верховна Рада 309 голосами наклала мораторій на проведення референдумів. Однак це рішення було ветовано президентом. 16 квітня 2000 р. відбувся другий в історії загальнодержавний референдум за указом Кучми "Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою". Його ініціатори припускали, що громадяни повинні були відповісти на шість запитань. Але Конституційний суд, визнавши положення цього указу відповідними Конституції, залишив у бюлетенях чотири з них.
Результати референдуму виявилися такими:
- За право президента достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо вона протягом місяця не може сформувати постійно діючу парламентську більшість, або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців державного бюджету України "та в інших випадках, передбачених Конституцією України", висловилися 85,9% опитаних.
- За обмеження депутатської недоторканності проголосували 90,2%.
Зменшення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 осіб схвалили 91,1%.
- Формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України", визнали за доцільне 82,9% учасників референдуму.
Процес голосування проходив зі значними порушеннями. Явка 16 квітня становила майже 80%, причому на 12 годину дня "проголосувало" по Україні 54% виборців, а в деяких областях - під 70%. Великий сумнів викликали і процедура дострокового голосування, хід і результати голосування в день референдуму, та й сам маніпулятивний характер запитань.
Проте Конституційний суд двома вердиктами (2000 і 2008 рр.) підтвердив остаточність рішення, яке було винесено громадянами України на референдумі. Зокрема, КС вирішив, що результати референдуму не є консультативними, а обов'язковими для розгляду і прийняття відповідних рішень органами державної влади. Тим не менш Верховна Рада внесла поправки в Конституцію, підтримані на референдумі. Додамо, що одна з вимог - передбачене в першому питанні референдуму, - вже реалізовано в Конституції з 2004 р.
Якою ж логікою керуються сьогодні у Зеленського, пропонуючи повернення до пахла політичним нафталіном ініціативою 20-річної давності, завданням якої було значне посилення президентської влади?
Руслан Стефанчук у згаданому інтерв'ю говорить, що зараз в країні немає тієї кількості виборців (52 млн на 1991 р.), яке виправдовувало наявність в Раді 450 депутатів. У президента пропонують провести перепис населення, щоб "зрозуміти людський ресурс в Україні, і звідси на підставі європейських норм представництва обчислити оптимальну кількість депутатів". Поспішають зробити це вже в цьому році. Хоча варто нагадати, що урядом запропоновано провести перепис у 2020 р. Іграшка це дорога: вартість перепису досягне 4 млрд грн, які в держбюджеті-2019 на цю мету просто не передбачені. І хто знає, чи погодиться Верховна Рада - нова чи стара - такі зміни до бюджету внести.
Заодно у Зеленського будуть визначатися і з формою парламенту: одно - чи двопалатний. Як на аргумент в цьому питанні постпред президента посилається на відсоток людей, які в 2000 р. проголосували за двопалатний парламент. Цей досягнутий завдяки адмінресурсу і фальсифікацій показник Стефанчук обіцяє використовувати "як політико-правову основу" відповідних ініціатив президента вже Зеленського.
Ще одна теза з числа озвучених Стефанчуком: "Конституція буде змінена". Поки що, слід розуміти, в середовищі Зе немає узгодженої позиції щодо того, чи буде вона змінена частково або повністю переписана. Як невідомим є і шлях внесення таких змін. Серед можливих варіантів представник президента назвав референдум (знову згадана "воля народу!") і пообіцяв "відновити конституційну комісію". І те й інше при певних обставинах може виконати функцію прикриття для намірів і дій влади.
Також Стефанчуком знову озвучено намір "запитувати народу про вступ до ЄС, про вступ в НАТО і т. д.". Правда, "не зараз", тому що це не самоціль.
Насправді більшість цих ідей складно швидко реалізувати як технічно, так і ідеологічно. Відповідні спроби нарвуться на опір активної частини суспільства. Але, враховуючи політичну реанімацію Леоніда Даниловича новою владною командою і майже гарантоване потрапляння в новий парламент Віктора Медведчука у складі "Опозиційної платформи", помножені на бажання Юлії Тимошенко змінити Конституцію, така ймовірність зростає. І це небезпечно, так як загрожує руйнуванням добре чи погано, але працюючих механізмів держави Україна. У разі, якщо ЗЕ-команді разом з іншими бажаючими переписати Конституцію вдасться зробити хоча б частину запланованого, після цих експериментів вкрай важко буде повернути країну в нормальне русло і відновити керованість нею. Що в кінцевому підсумку може дуже гостро поставити питання про існування держави як такої.
