Два бажання в одному законі. Як Зеленський хоче отримати ручний Конституційний суд на гроші МВФ

Зараз головне питання в політичному порядку денному — чи знайдуться в парламенті голоси під законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". Проєкт цей був терміново розроблений 29 жовтня щодо виконання рішення РНБО і внесений Володимиром Зеленським як невідкладний.

Конституційна криза,що виникла, має дві складові. І цим двом компонентам присвячені дві окремих статті проєкту №4288.

Анулювання рішення КСУ

Перший пункт статті 1 проєкту №4288 говорить, що рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 р. №13-р/2020 є марне (що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно з другим пунктом статті 1 Закон "Про запобігання корупції" та Кримінальний кодекс діють у редакції, що діяла до прийняття КСУ рішення №13-р/2020.

Нагадаємо, що це рішення було прийнято КСУ за поданням 47 народних депутатів з фракції ОПЗЖ і групи "За майбутнє". КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 КК, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд визнав неконституційним ряд положень Закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КСУ скасував найважливіші повноваження НАЗК (Національного агентства з питань запобігання корупції).

Головний аргумент Банкової на користь термінового анулювання рішення КСУ полягає в тому, що інакше у нас відберуть безвіз. Про таку перспективу, зокрема, публічно заявив секретар РНБО Олексій Данілов. І що нам не дадуть кредитів міжнародні фінансові організації. Про це сказав сам Зеленський.

Не чекаючи рішення Верховної Ради, Зеленський ще увечері 29 жовтня підписав указ, яким зобов'язав Кабмін діяти всупереч рішенню КСУ №13-р/2020. І Кабмін виконав цей указ. Таким чином, Кабмін увійшов в юридичний конфлікт з Конституційним судом, керуючись не законом, а всього лише президентським указом, хоча призначається Кабмін не президентом, а Верховною Радою.

Перезапуск Конституційного суду

На відміну від статті 1 проєкту №4288, яка стосується одного конкретного рішення КСУ, стаття 2 стосується всього Конституційного суду як органу державної влади. Перший пункт статті говорить, що повноваження складу КСУ припиняються, а другий пункт зобов'язує суб'єктів призначення суддів КСУ невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ.

Нагадаємо, що, згідно з Конституцією, до складу КСУ входять 18 суддів. Президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ. Термін повноважень суддів КСУ — дев'ять років.

На даний момент є 15 суддів КСУ. Двоє з них були призначені Януковичем (в 2013 р.), четверо — Петром Порошенком (двоє в 2016 р. і двоє в 2018 р.), четверо — Верховною Радою (двоє в березні 2014 р. після перемоги Революції гідності і двоє в 2018 р.), п'ятеро — з'їздом суддів (по одному в 2013, 2015, 2017 рр. і двоє в жовтні 2019 р. вже при Зеленському). З них за скандальне рішення №13-р/2020 проголосували 11, а четверо виступили проти, у тому числі Сергій Головатий, Віктор Колесник, Василь Лемак, яких призначив Порошенко, і Олег Первомайський, якого призначила Верховна Рада в 2018 р.

Якщо буде прийнятий проєкт №4288, то всі нинішні судді КСУ, незалежно від їх позиції щодо рішення №13-р/2020 р., втратять повноваження. І після цього Зеленський отримає новий КСУ, який стане повністю ручним.

Справді, шість суддів призначить сам Зеленський. Ще шість призначить Верховна Рада, як записано в її регламенті, "відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради". А оскільки більшість голосів має фракція президентської партії "Слуга народу", то всі шість суддів за квотою парламенту будуть людьми Зеленського (з урахуванням інтересів груп впливу всередині фракції). Щоб суд почав працювати, досить наявності 12 суддів, а для ухвалення рішення достатньо схвалення 10 суддів.

Підкреслимо, що перехід КСУ під повний контроль Зеленського, звичайно ж, не є умовою збереження безвіза для України з боку ЄС. І не є умовою надання Україні кредитів з боку МВФ і ЄС. Це чиста самодіяльність Зеленського, який хоче отримати два в одному: ручний КСУ ще й на гроші МВФ.

Чи знайдуться 226 голосів у парламенті

І ось ми переходимо до питання про те, чи знайдуться 226 голосів народних депутатів за проєкт Зеленського №4288. Навіть всередині фракції "слуг народу" немає єдності думок. Причому, що цікаво, проєкт Зеленського критикують представники протилежних крил фракції — проросійського і прозахідного.

Наприклад, Макс Бужанський, не соромлячись, висловлює солідарність з позицією КСУ. "КС збирається скасувати Вищий антикорсуд, закон про мову і земельну реформу, — заявив глава НАЗК Новіков. Треба терміново щось робити, з такою програмою судді запросто можуть виграти вибори і сформувати три монобольшості поспіль", — захоплюється конституційними суддями нардеп. А над законопроєктом Зеленського він цинічно знущається: "Мені здається, що ситуацію з рішенням КС все-таки не варто зводити до формули — Всі, хто за Батьківщину, негайно зніміть труси в залі парламенту і надіньте їх на голову".

Представник прозахідного крила "слуг" Богдан Яременко, в свою чергу, попереджає, що скасування рішення КСУ окремим законом та ще й припинення тим же законом повноважень суддів КСУ, не тільки не вирішить ситуацію, але і ускладнить її: "Якщо Рада розжене Конституційний суд, то наступний тим більше не буде кращим. Абсолютно точно не буде незалежним. Хто знає, чи буде легітимним?"

Позицію "Європейської солідарності" висловила голова парламентського комітету з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. "Перевищити повноваження КМУ у відповідь на перевищення повноважень КСУ або пропонувати антиконституційне рішення ВРУ на таке ж антиконституційне рішення КС — це широкими впевненими кроками йти до демонтажу країни! — заявила вона. — Тому "Європейська солідарність" готує свій проєкт закону, який повинен і повернути кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, і дати антикорупційним органам здатність виконувати свої надважливі функції, і повернути законну прозорість електронним деклараціям чиновників, як це зробила ВРУ за нормами про незаконне збагачення. Офісом простих рішень, розмахуючи шаблею або неіснуючої чарівною паличкою, не вирішити цих проблем! Зеленський свідомо чи несвідомо стає частиною реалізації плану руйнування країни ..."

Глава фракції партії "Голос" Сергій Рахманін теж розкритикував законопроєкт Зеленського. "Рішення Конституційного суду не витримує критики. Президентська ініціатива — теж. Якщо можна розпустити КС законом, тоді можна скасувати результати президентських виборів рішенням ЖЕКу", — заявив він. На його думку, відновити повноцінну дію антикорупційного законодавства можна прийняттям відповідного закону. "У цій ситуації він легко набере необхідну кількість голосів", — впевнений Рахманін. Він резюмував такою формулою: "Спроба відновити право, порушуючи право, називається безправ'ям".

А лідер фракції "Батьківщини" Юлія Тимошенко вже висунула власні законодавчі ініціативи, що йдуть врозріз з законопроєктом Зеленського. Законопроєкти №№ 4292 і 4293 пропонують внести зміни до законів "Про запобігання корупції" та "Про судоустрій і статус суддів" з метою приведення цих законів у відповідність з рішенням КСУ №13-р/2020 р. Тобто, як видно вже з назв цих проєктів, вони націлені на виконання рішення КСУ. Можна припустити, що прийняття цих проєктів дуже сподобалося б суддям КСУ, які зараз відчувають себе, м'яко кажучи, незатишно.

Основні торги — попереду

У цій ситуації ключовою є та обставина, що як раз зараз підбиваються підсумки місцевих виборів і ведуться переговори про можливі коаліції в новообраних місцевих радах. Цей процес пов'язаний і з перспективами переформатування парламентської більшості, створення нового уряду, прийняття держбюджету на 2021 р. і поновлення керівництва обласних держадміністрацій.

І тут, в самому розпалі всіх цих політичних торгів, Зеленський раптом висловлює президентське побажання: а подаруйте-но мені ручний Конституційний суд. Щоб я міг ні в чому собі не відмовляти. Більш того. Законопроєкт №4288 потрібен Зеленському ще й для легалізації своїх дій. Адже він своїм указом вже переступив через рішення КСУ, а значить, і через Конституцію.

Але абсолютно не зрозуміло, чому депутати з інших фракцій повинні йти назустріч Зеленському, не отримавши нічого натомість. Підкреслимо ще раз, що західні партнери України абсолютно не вимагають віддавати КСУ під контроль президента, скоріше навпаки, вони хочуть гарантій його незалежності в разі перезавантаження.

Тому основні торги ще попереду. І тільки після їх закінчення стане ясно, чи отримає Зеленський бажане — повністю або частково. І якщо не отримає, то що він зробить далі — відступить (наприклад, за сценарієм, запропонованим Юлією Тимошенко) чи, навпаки, захоче ще і парламент розпустити за незгоду розпустити Конституційний суд.

Отже, конституційний шторм триває. І хвилі вздибліваються все вище.