2 з 35. НАБУ заплуталося у підрахунку своїх справ

Національне антикорупційне бюро України відзвітувало перед народом про свою роботу за станом на 31 жовтня 2018 р. Звичайно, хотілося б відразу розповісти про досягнуті НАБУ результати, але спочатку все-таки краще навести деякі цифри про те, що являє собою саме НАБУ сьогодні.

Директор НАБУ Артем Ситник призначений на цю посаду 16 квітня 2015 р., тобто бюро функціонує вже більше трьох з половиною років. За цей час майже повністю сформований штат, який за законом про НАБУ має граничну чисельність 700 осіб. На даний момент з цих 700 залишаються незаповненими лише 44 вакансії.

У держбюджеті-2018 на фінансування НАБУ передбачено понад 857 млн грн, в т. ч. понад 472 млн грн - на оплату праці. Якщо поділити останню суму на 656 нинішніх співробітників НАБУ і на 12 місяців, виходить в середньому по 60 тис. грн на місяць. Якщо відкинути нарахування на фонд оплати праці, залишається понад 50 тис. грн на місяць.

Втім, можна подивитися і на офіційні посадові оклади працівників НАБУ. Вони наведені у великому красивому 100-сторінковому звіті за перше півріччя 2018 р. Там написано, що на 30 червня залишалися вакантними 65 посад 700, а далі наводяться посадові оклади, теж на 30 червня, але чомусь тільки для 507 працівників (а 128 співробітників десь загубилися; втім, неузгодженості в цифрах взагалі типові для НАБУ). У них виходить в середньому майже по 40 тис. грн в місяць, що теж, загалом-то, непогано. Найпоширеніші посади - детектив (оклад 40 174 грн), старший детектив (46 517 грн) та головний спеціаліст центрального апарату (27 000 грн). НАБУ підкреслює, що його співробітники не отримують премій, тому що для них такий вид фінансового заохочення не передбачено законом.

Ще одна цікава деталь: у штатному розписі центрального апарату НАБУ числяться аж 14 співробітників управління зовнішніх комунікацій і 19 співробітників управління по роботі з громадськістю. Штат цих двох управлінь, як і всього центрального апарату, укомплектований майже повністю, але ці три десятки людей не здатні помітити на сайті НАБУ кричущих неузгодженостей з цифрами. Не потрібно лізти всередину, досить поглянути на головну сторінку сайту. Зверху її наводяться головні цифри зі звіту НАБУ про виконану роботу за станом на 31 жовтня 2018 р., в тому числі "23 вироку".

А нижче на головній сторінці поміщено інфографіка. Натиснувши на неї, можна дізнатися, що на ту ж дату, 31 жовтня 2018 р., кількість справ, в яких є рішення суду", становило 35, в тому числі 25 вироків. Тобто 656 співробітників НАБУ зараз можуть похвалитися тільки 25 вироками за три з половиною роки роботи НАБУ, але навіть це зовсім скромне число вироків вони не можуть підрахувати правильно - один раз у них виходить 25, інший - 23.

Звичайно, при всій важливості зовнішніх комунікацій та роботи з громадськістю головне в діяльності НАБУ - це все ж виявлення і доведення до в'язниці корупціонерів. Ми вже згадали, що НАБУ рапортує про 35 справах, в яких є рішення судів. Згідно того ж звіту 10 з цих справ, тобто майже кожне третє, фактично провалені НАБУ: в дев'яти справах обвинувачені звільнені судом від кримінальної відповідальності, ще в одній справі суд закрив провадження.

Далі дивимося на 25 вироків, винесених судами у справах, отриманими від НАБУ. Тільки у двох справах винесені вироки з реальними покараннями: за цими двома вироками три особи засуджені до позбавлення волі. А решта 23 вироку, виявляється, затвердили угоду обвинувачених зі слідством. Як пояснює сама НАБУ, це "угоди про визнання винуватості чи про звільнення від кримінальної відповідальності другорядних учасників корупційних злочинів". У будь-якому випадку це вироки без реальних покарань у вигляді позбавлення волі.

За великим рахунком, якби НАБУ вважало себе чесним і заслуговує поваги, воно повинно було б написати вгорі головної сторінки свого сайту не "23 вироку", а "два вироку з реальними покараннями" або "троє засуджених до позбавлення волі". А три десятки співробітників, що відповідають за зовнішні комунікації і роботу з громадськістю, повинні були б пояснювати ЗМІ та громадськості, чому реальні вироки є лише по двох справах, з 35 справ, в яких є рішення судів.

Замість цього НАБУ вирішило відвести увагу на іншу проблему: мовляв, серед 166 кримінальних проваджень, у яких за станом на кінець жовтня 2018 р. детективи НАБУ завершили досудове розслідування, а прокурори САП направили до суду обвинувальні акти, в 48 справах навіть не відбулось підготовче засідання суду, тобто судовий розгляд не розпочався.

Якби НАБУ захотіла пояснити народу, чому за три з половиною роки лише дві справи завершилися реальними вироками, то воно, напевно, сказали б, що ті 35 справ, за якими вже є судові рішення, що стосувалися "дрібної риби" і порівняно легких правопорушень, тому і суди за ним пройшли досить швидко, а результат їх не надто вражаючий. Але от інші справи в основному торкаються "велику рибу" і важкі правопорушення, тому-то їх розгляд у судах затягується, але коли нарешті будуть винесені рішення, то там частка вироків з реальною посадкою в тюрму буде набагато вище.

Напевно, журналісти і громадськість цієї версії навіть і повірили б. Але оскільки три десятка фахівців НАБУ із зовнішніх комунікацій та роботи з громадськістю зайняті іншими проблемами, а не поясненням народу низької результативності НАБУ в судах, то цю версію доводиться відкинути - раз навіть саме НАБУ на ній не наполягає. Тому залишається екстраполювати ту картину, яка спостерігалася у 35 справах, на все 166 кримінальних проваджень, у яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування. Якщо збережеться той коефіцієнт корисної дії, який НАБУ вже продемонструвало (дві справи з 35, тобто близько 6%), то з усіх 166 справ завершаться реальними вироками не більше 10. Коротше, якщо вірити статистиці самого НАБУ, то за три з половиною роки воно знайшло тільки десяток серйозних справ і два з них вже довело до логічного кінця у вигляді судових вироків з реальною посадкою. У нинішньому році це задоволення, повторимося, варто держбюджету 857 млн грн.