Дурість чи провокація? Навіщо Безуглій з'ясовувати, скільки українців бажають смерті всім народним депутатам

"Соціальний експеримент" Безуглої

Київ. Оболонська площа. Мила дівчина з ангельською посмішкою дивиться на перехожих. На дівчині плакат: "Чи бажаєте ви народним депутатам Верховної Ради України смерті?" Під плакатом дві коробки: одна зі словом "Так", інша зі словом "Ні". І перехожі голосують монетами та купюрами, яка відповідь їм більше подобається.

Неважко здогадатися, яка коробка наповниться швидко, а яка взагалі не наповниться. Але є загадка: як довго зможе простояти дівчина із цим плакатом? І чи буде їй висунуто звинувачення за статтею 258-2 КК "Публічні заклики до терористичного акту"?

Ключик до цієї загадки підібрала "слуга народу" Мар'яна Безугла, яка представляє у Верховній Раді мешканців Оболонського району столиці. Вона провела на своїй фейсбук-сторінці опитування саме з тим формулюванням, яке могло б бути на гіпотетичному плакаті у дівчини на площі. Дві третини добровільних учасників опитування, 66%, відповіли "Так". Інші 34% обрали варіант "Ні".

Чому це не дурість

Можна було б, звісно, припустити, що це банальна дурість. Наприклад, поговорила депутатка з виборцями, наслухалася усіляких побажань, сильно засмутилася і запилила опитування, аби переконатися, що таке ставлення не до неї однієї, а до парламенту загалом.

Але якби це була просто дурість, тоді на Безуглу чекали б великі неприємності. Було б терміново скликано засідання фракції, на якому "слуги народу" вигнали б її зі своїх лав, а потім на засіданні парламенту її позбавили б портфеля заступника голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Тим часом СБУ порушила би справу за ст. 258-2 КК, а також за ч. 2 ст. 109 КК "Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій". Однак такий розвиток подій вкрай сумнівний. Скоріш за все, її ніяк не покарають. Хіба що хтось публічно пожурить за зайву сміливість у формулюваннях.

До того ж ця історія отримала продовження, яке робить версію про спонтанний емоційний сплеск зовсім неймовірною і залишає правдоподібною іншу версію: про заздалегідь підготовлену і ретельно сплановану провокацію.

Після першого опитування Безугла створила друге: "Чи бажаєте ви, щоб нардепи поточного скликання Верховної Ради України сиділи у в'язниці?" Відповідь "Так! Усі до одного!" обрали 30%. Опції "Більшість — так! Але є нормальні" віддали перевагу 59%. "Окремі тільки. Більшість — нормальні", — з цим варіантом погодилися лише 2%. І 9% сказали: "Я не суддя, щоб такі висновки робити". Наголосимо: сумарно 89% учасників опитування хочуть відправити до в'язниці більшість нинішніх нардепів чи навіть усіх.

Потім Безугла створила третє опитування: "Чи бажаєте ви, щоб нардепи поточного скликання Верховної Ради України відбули на фронт?" 80% обрали варіант "Так, усі і негайно!". Ще 5% — "Так, усі з грудня 2023 року, бо вже мали бути вибори". Ще 3% — "Так, усі, як тільки офіційно завершиться строк їхніх повноважень". І решта 12% обрали варіант "Частково: як завершиться строк повноважень, мобілізувати мають частину екс-депутатів за загальними правилами". Тобто, фактично, усі 100% за те, щоб не пізніше наступного серпня (коли закінчиться п'ятирічний термін повноважень нинішньої Ради) мобілізувати всіх нардепів-чоловіків, які підходять за віком.

Все разом це не виглядає дурістю. Навпаки, це добре прорахована провокація в чотирьох частинах. Четвертою частиною стала розповідь Безуглої про цілі цього, як вона його назвала, "соціального експерименту". "Ви спілкувалися з особою, уповноваженою на функції держави, і спілкувалися, щоб бути почутими напряму. Ваші відповіді почули ЗМІ, почули усі народні депутати, співгромадяни, наші партнери і, звісно, ворог", — пояснила вона учасникам опитувань.

Тобто ці три опитування — це була спеціальна акція з метою вкинути меседж про народну ненависть до парламенту та викликати максимальний резонанс у медіа, Верховній Раді, українському суспільстві та за кордоном. Причому зіграти вона повинна найближчим часом, інакше не було сенсу її починати.

Залишилося з'ясувати, який може бути подальший сценарій. Тут є кілька ненудних версій.

Попередження Стефанчуку?

Своє загадкове опитування про бажаність смерті нардепів Безугла провела саме тоді, коли перший віце-спікер Олександр Корнієнко вирішив на тиждень перебазуватися з Києва до безпечнішого місця — у столицю Анголи Луанду. Там із 23 по 27 жовтня засідатиме асамблея Міжпарламентського союзу. Разом із Корнієнком до української делегації увійшли ще сім нардепів. Один із них, Жан Беленюк, з аеропорту Луанди пожартував: "Проаналізували ми результати опитування від Мар'яни Безуглої та зрозуміли, що дуже вчасно полетіли до Анголи на Міжпарламентський Союз. І не факт, що повернемося назад".

Звісно, вони там не залишаться. Беленюк просто пожартував.

Проте опитування Безуглої зробило свою справу: у медіа та громадську думку вкинуто меседж про те, що, як його чітко сформулювала сама Безугла, "більшість бажає українським народним депутатам смерті". Наразі не можна виключати, що готуються теракти проти спікера Руслана Стефанчука та інших парламентаріїв. А подано це буде як раптовий вияв народної ненависті до нардепів. Так, це звучить дико, але опитування Безуглой теж звучить дико. І якщо його жахливість не зупинила сценаристів, то чому наступний акт того ж сценарію має бути менш жахливим?

Втім, найцікавіше в іншому. Якщо з кимось із нардепів щось станеться, то слідство зможе шукати винних серед учасників скандального опитування. Безугла підставила людей: її опитування не анонімні.

Підготовка до розгону парламенту

Друга версія — демонстрацію народної ненависті до парламенту буде використано для обґрунтування його розгону. Зроблено це може бути у різний спосіб, включаючи і мобілізацію нардепів. Ще у серпні нардеп Олександр Дубінський вніс законопроект №9647 "Про справедливу мобілізацію народних депутатів України". Суть його в тому, що нардепи викреслюються із списку військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу. Поки це було ініціативою одного Дубінського, з неї можна було лише сміятися. Але коли її взялася пропагувати Безугла — це вже підозріло.

Тут можна заперечити, що навіть якщо законопроект Дубінського буде ухвалено, то парламент залишиться дієздатним, бо мобілізувати зможуть лише депутатів-чоловіків, та й то не всіх. Але Безугла вже працює над виправленням цього недоліку. Прямо зараз вона проводить нове опитування: "Якщо відправляти усіх нардепів поточного скликання Верховної Ради України на фронт замість роботи у Раді, то жінок-нардепок теж?" Більшість радісно відповідають: "Так".

Якби Безугла займалася самодіяльністю, то її вже, напевно, давно зупинили б. Але вона, схоже, впевнена, що жодної кари їй не буде, і дуже радіє покладеній на неї місії. Тому зараз можливі навіть найфантастичніші варіанти.

У принципі, Банкова має законний механізм у вигляді парламентських виборів. Щоб його запустити, не скасовуючи воєнного стану, потрібно внести зміни до двох законів. Але в тому й річ, що для Банкової це програшний варіант. Їй не потрібен новий парламент — він, найімовірніше, буде взагалі неслухняним та непідконтрольним. А от якщо парламент раптом виявиться недієздатним — то вся повнота влади сама, як дозріле яблуко, впаде до рук президента.

Пряма демократія?

А легітимізувати це можна за допомогою референдуму, який вважається інститутом прямої демократії. І Безугла, до речі, назвала свої опитування саме "прямою демократією".

Її слова слід сприймати серйозно. Вже не виглядає фантастикою референдум про постійний чи тимчасовий (на період воєнного стану) перехід до суто президентського правління, за якого парламент взагалі буде зайвим.

І якщо такий референдум готується, то проводитимуть його саме за рецептами Безуглої. Це, по-перше, відсутність будь-якої агітації за і проти і взагалі будь-яких роз'яснень змісту питань. Безугла наголошує, що вона провела свої опитування саме так: "Я ставила питання у трьох суперечливих наративних концептах, без оціночних суджень, без пояснення, що таке парламент, демократія, яка відповідальність виборця в представницькій системі демократичного вибору, яка роль парламенту у воєнний час тощо. Я просто поставила питання, і ваша воля була відповідати, коментувати так, як вважаєте за потрібне".

За всіма канонами демократії голосування та підрахунок голосів – це лише заключний етап виборчої чи референдумної кампанії. Щоб вибори чи референдум були демократичними, необхідна демократична агітаційна кампанія з рівними можливостями конкуруючих політичних сил.

Безугла показала, що в таку демократію на референдумі ніхто не гратиме. А другий її рецепт — це те, що не буде забезпечено анонімності голосування. Свої опитування Безугла провела без жодної анонімності — і не соромиться називати це "прямою демократією". Організатори майбутнього референдуму теж, мабуть, відкинуть сором'язливість, якщо вона заважатиме потрібному результату.