Дубінський придумав, як пов'язати "плівки Деркача" зі справою Гонгадзе

Про це нардеп Олександр Дубінський, якого вигнали з партії "Слуга народу" повідомив в відеозверненні в Facebook, передає "ДС".

Нагадаємо, Дубінський 18 березня заявив, що Офіс президента України вимагав від нього участі в створенні ТСК по темі "плівок Порошенка-Байдена", а також проведення присвяченої їм пресконференції з іншим депутатом ВР Андрієм Деркачем. Крім того, Олександр Дубінський заявив, що особисто вимагав від президента Володимира Зеленського, відкрити проти Деркача, якого США визнали російським агентом, кримінальну справу.

"Нещодавно проходив конкурс з відбору ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому брав участь сват Деркача, колишній спікер Верховної Ради, який готував і який голосував за Харківські угоди, Володимир Литвин", — сказав Дубінський.

Він нагадав, що Литвин вибори програв, набравши 4% голосів.

"Для мене і ця цифра виявилася шоком, оскільки в найкращому вузі країни знаходяться люди, які голосують по суті за людину, яка може бути прямо причетна до викрадення і вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, викрадення і, слава Богу, побиття журналіста Олексія Подольського", — сказав депутат.

Дубінський також розповів, що батько Андрія Деркача — колишній глава СБУ Леонід Деркач — "проходить у справі Гонгадзе-Подольського" і "є, по суті, одним з його співучасників".

"Він до сих пір навіть не з'явився в цій справі, я маю на увазі Литвина, як свідок", — зазначив нардеп.

Останній раз Гонгадзе бачили 16 вересня 2000 року в бульварі Лесі Українки в центрі Києва, коли він сідав у машину. Увечері наступного дня ЗМІ оприлюднили інформацію про його зникнення.

2 листопада того ж року в Таращанському лісі, в 70 км від Києва, було знайдено тіло, в якому друзі і родичі дізналися тіло журналіста. Більшість проведених згодом експертиз підтвердили, що знайдений труп — це тіло Гонгадзе. Однак лише в лютому 2001 року Генеральна прокуратура визнала факт смерті журналіста і порушила справу за статтею "Умисне вбивство", а у вересні 2002 року визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить Гонгадзе.

У 2009 році в Київській області було знайдено останки черепа, які належали зниклому журналісту. Однак мати Георгія Гонгадзе Мирослава до останнього не вірила, що знайдені останки належать її синові, тому його поховали тільки 22 березня 2016 року.

Зникнення і вбивство Георгія Гонгадзе викликало широкий громадський резонанс як в Україні, так і за її межами. В Україні з акцій протесту через зникнення і вбивства Гонгадзе розпочалися широкомасштабні акції протесту, відомі під назвою "Україна без Кучми", в ході яких протестуючі звинувачували тодішнього президента і його найближче оточення в причетності до злочину і вимагали відставки глави держави.

Майже через вісім років після зникнення журналіста, 15 березня 2008 року, Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС — Валерія Костенка, Олександра Поповича і Миколи Протасова і призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 13 років.

Один з викрадачів Георгія — Микола Протасов — помер в колонії в кінці березня 2015 року. Колишній начальник Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексій Пукач 29 січня 2013 був засуджений до довічного позбавлення волі.

Разом з тим точка в цій резонансній справі ще не поставлена — не тільки безкарними, а й неназваними залишаються замовники вбивства журналіста. При цьому Пукач стверджує, що виконував вказівку Кучми.

Георгію Гонгадзе посмертно присвоєно звання Героя України. У грудні 2008 року в Києві Гонгадзе, а також журналістам, які загинули при виконанні своїх службових обов'язків, встановлено пам'ятник. Іменем Гонгадзе назвали проспект в Києві і вулиці в інших містах України. Крім того, його ім'я викарбовано на скляній стіні в залі Меморіалу загиблим журналістам в Музеї новин у Вашингтоні.