Досвід "ДНР". Коли Ахметова "націоналізують" і в Україні

Не про шулявський міст, а про ті, як ми хочемо бути лохами.

Сьогодні для всіх, хто вважає себе активним користувачем мереж, головним подією є крилата фраза Кличка про те, що "міст втомився". Насправді ж, головна подія - захоплення "Донбас арени" бойовиками.

"Донбас арена" для Ахметова - це ті саме, що Межигір'я для Януковича. Це символ того, що він може повернутися. Символ того, що Ахметов все ще хазяїн не просто Донеччини, але й безпосередньо Донецька. Захоплення арени і арешт її директора - це новий етап війни.
Я вже писав вчора: новий етап означає, що нам пропонують побудувати стіну. Тільки цю стіну буде оплачувати Україна.

Важливо зазначити інший аспект, про який ніхто не говорити вголос. "Донбас арена" - це перша ластівка. Нас чекає захоплююча історія по знищенню всієї імперії Ахметова. Як на підконтрольній, так і на непідконтрольній території. Вже зараз в патріотичних групах соцмереж ширитися ідея націоналізації ДТЕК. Я впевнений, що справа кількох днів, максимум, тижнів, коли ця ідея перейде з мереж в телеекрани і до парламентської трибуни. Простіше кажучи, за всією цією історією стоїть великий дерибан. А торгівля на крові - це лише антураж.

Я не хочу захищати Ахметова. Я впевнений, що можна знайте тисячі причин, чому підприємства були приватизовані неправильно. Я лише хочу, щоб всі ми, хто говорити про торгівлю на крові, задумалися над тим, як нас використовують. І розводять як лохів.