Дорого, хоч і безкоштовно. Чи потрібні Україні американські фрегати Oliver Hazard Perry
Мало того, 28 жовтня по 2 листопада російське військове командування проводить масштабні навчання угруповання Чорноморського флоту і під цим приводом закриває відразу три немаленьких району акваторії Азовського моря. А адже на три тижні після проходу "Донбасу" Керченською протокою практика затримань судів була припинена, і багатьом здавалося, що ця проблема що називається "розсмокталася".
На загострення відповіли традиційно - Європейський парламент висловив занепокоєння, прийнявши резолюцію щодо ситуації в Азовському морі, а міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що дії Росії в Азовському морі за затримку суден портів Бердянська і Маріуполя завдали Україні збитків на понад мільярд гривень.
На цьому тлі знову активізувалися розмови про оборонні здібності українського флоту. Благо підоспів і привід - в певних околовоенних колах почали розкручувати інформацію про те, що США можуть продати (передати в рамках програми військової допомоги) два фрегати типу Oliver Hazard Perry. Незабаром знову-таки анонімні джерела в Генеральному штабі підтвердили цю інформацію, додавши, що розглядається варіант отримання навіть не двох, а трьох кораблів.
На перший погляд ситуація цілком "переможная" - флот отримає три досить сучасні бойові одиниці за своїм тоннажу і можливостям порівнянні з флагманом нашого флоту - "Гетьманом Сагайдачним", що різко посилить його можливості. Але це тільки на перший погляд. Спробуємо ж коротко розібратися з особливостями можливої угоди та її військової складової.
Отже, на жаль, перший в наших умовах питання - ціна. Якщо вірна інформація, що фрегати будуть передавати в рамках програми "Надлишкове майно" (Excess Defense Article) Агентства зі співробітництва у сфері оборонної безпеки Міністерства оборони США, то тут є один нюанс. Згідно концепції роботи цього агентства матеріальне майно передається союзнику безкоштовно, але країна-одержувач зобов'язана сплатити поточний ремонт, а також упаковку, навантаження, обробку та транспортування.
Приблизно за цією ж схемою нам вже передали два патрульних катери типу Island і це обійшлося державі в кругленьку суму - $10,1 млн. І ця сума не остаточна - до передачі в ВМСУ ці кораблі необхідно озброїти і поставити радіолокаційну станцію. З фрегатами та ж історія - коли їх виводили з бойового складу американського флоту в 2015 р. з них демонтували комплекси керованого ракетного зброї, але залишили 76-мм гармату, 20-мм зенітну установку і два торпедних апарату.
Тобто у випадку отримання нам буде необхідно поставити як мінімум протикорабельні ракети "Нептун" і морський зенітно-ракетний комплекс. Причому "Нептун" здійснив лише пару пусків, причому не на максимальну дальність (це офіційно, який прогрес зараз насправді невідомо). Про морський ЗРК, який почали розробляти ще до початку війни 2014 р. взагалі "глухо" - хоча знову-таки є шанс, що його роблять.
За деякими даними, в цілому такі витрати (включаючи підготовку екіпажів, а знаючи які проблеми були набрати два комплекти особового складу для Island, це окремий вельми неприємна розмова) на три фрегата можуть потягнути на $300 млн. Потягне військовий бюджет в приблизно $7 млрд (за деякими оцінками виділений на 2019 р.), зверстаний з урахуванням необхідності підтримувати угруповання на Донбасі і рядом досить амбітних програм (включаючи ракетну), таку суму питання думаю риторичне.
Другий не менш важливий питання - укладаються ці фрегати в концепцію застосування флоту. Адже на сьогодні цілком очевидно, що у нас проблема з блокуванням росіянами судноплавства в Азовському морі - проблема набагато більш масштабна. Наші військові цілком усвідомлюють, що представляє загрозу весь Чорноморський флот РФ і стягнута на Азовське море угруповання (яка в будь-який момент може вивісити прапори "Донецької народної республіки"). І в цих умовах нам потрібно закривати питання берегової оборони - причому досить швидко і бюджетно. Тому як бачиться, зараз більш актуальним для України є насичення флоту ракетними катерами і розгортання берегових протикорабельних комплексів.
Так, одним з плюсів "американців" вважається наявність палуби для базування вертольота, яка навіть може приймати вертольоти типу Airbus Helicopters H225, які не так давно купили для МВС. Але ця "фіча" вкрай важлива тільки в одному випадку - якщо ми збираємося боротися з підводними човнами противника. Цілком очевидно, що таке завдання на сьогодні не стоїть, але думаємо, може знадобитися в не такому далекому майбутньому. Але от чи варто прямо зараз платити такі гроші поки неясно.
Знову-таки, дивлячись на досить скромні фінансові можливості країни, варто визначитися з пріоритетами - спочатку створення "москитного" флоту з тимчасовими базами у вигляді ПСК "Донбас" і повноцінної берегової оборони, а потім вже формування ударної угруповання у вигляді пари-трійки фрегатів (більшої водотоннажності і опади для дрібного Азовського моря і не треба). Але дві такі дорогі завдання одночасно наш оборонний бюджет навряд чи потягне.
А поки масштабне оновлення флоту ще тільки обговорюється - судячи по ситуації з патрульними кораблями весь процес може розтягнутися на три - чотири роки, наше військово-політичне керівництво робить реальні кроки. А саме - в лад ставлять будь-які "безгосподарні" суду. Так, не так давно командувач ВМСУ адмірал Ігор Воронченко озвучив інформацію про те, що Адміністрація морських портів України передає до складу флоту аварійно-рятувальний буксир проекту 2262 "Олександр Охрименко" (спущений на воду в 1987 р.) Причому досі незрозуміло в якому як воно буде використовуватися - за одними даними з-за свого досить сучасного водолазного обладнання він може стати плавбази для 801-го окремого загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами ВМС України.
З іншого боку, є відомості, що перед передачею на "Олександр Охрименко" буде встановлено (або зараз встановлюється) обладнання, яке дозволить його використовувати в якості тральщика - постановника хв. Побічно про це може свідчити те, що рішення про передачу судна було прийнято ще рік тому. Якщо остання інформація виявиться вірною, то це буде прорив, адже необхідність у судах такого типу настільки велика, що в якийсь момент навіть розглядалася можливість придбання чотирьох тральщиків у Данії.
В цілому ж можна говорити про те, що за останні кілька років флот зробив якісний ривок. Змінилася і геополітична обстановка - адже ще пару років тому дискусії про те, скільки фрегатів нам передадуть американці навіть складно було навіть уявити.
