Долетіти до 2035 року. Чи розумно Україні платити Ізраїлю за модернізацію МіГ-29

На тлі планів переозброєння Повітряних сил на машини західного виробництва вибір МіГ-29 з практично виробленим ресурсом планера викликає масу питань

МіГ-29 / УНІАН

Однією з небагатьох галузей для вітчизняної оборонної промисловості, цікавих для іноземних замовників, є капітальний ремонт авіаційної техніки. Цей ринок дуже непростий, і відбивати свій шматок хліба довелося в гострій боротьбі з Росією, проте нам в плюс грає наявність АНТК "Антонов", без якого неможливо технічно вести супровід численних транспортних літаків цієї марки, а також одного з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки компанії "Мотор Січ".

Взяти хоча б нещодавнє підписання тристороннього меморандуму між "Мотор Січ", державним військовим науково-технічним центром "Дельта" і Тбіліським авіаційним заводом щодо капітального ремонту та модернізації двигунів вертольотів Мі-8.

Багато ЗМІ поспішили написати, що мова йде про парк грузинських Мі-8. Однак насправді все може бути складніше — двигуни і редуктори вертольотів Сил оборони Грузії ми ремонтували і раніше. Не виключено, що мова йде про контракти для інших країн. Справа в тому, що Тбіліський авіаційний завод в останні роки став хабом для капітального ремонту бойових вертольотів Мі-24 і штурмовиків Су-25. Тут відзначилися Туркменістан, Чад, Буркіна-Фасо та інші екзотичні країни, які після розпаду Радянського Союзу накупили авіаційної техніки радянського виробництва і тепер потребують капітального ремонту (і бажано дешевше, ніж можуть запропонувати росіяни).

З іншого боку, на тлі того, що відбувається навколо "Мотор Січі" підприємству сьогодні будь-який контракт зайвим не буде. Тим більше що практика ремонту через треті країни не є чимось зовсім незнайомим для запорожців. Так, наприклад, у 2017 р. при безпосередній участі українських фахівців латвійська фірма SIA GM Helicopters модернізувала лаоський цивільний вертоліт Мі-8Т у варіант Мі-8МСБ з двигунами ТВ3 -117ВМА-СБМ1В. Та й самі латвійці планують відремонтувати три свої Мі-17 у сусідній Литві — і зроблено це буде явно без допомоги Росії.

Ще одним затребуваним на ринку підприємством є ДП "Завод 410 цивільної авіації" (Київ), який безпосередньо займається капітальним ремонтом літаків типу Антонов. Так, за станом на середину січня 2021 р. тут, крім машин для Повітряних сил України, працюють над трьома Ан-32Б ВВС Шрі-Ланки (прибули 11 серпня 2020 р.) і одним Ан-30 ВПС Болгарії (побудований у 1975 р. на київському заводі "Авіант"). Крім того, за повідомленням командувача ВПС Шрі-Ланки Сударшана Патірана, найближчим часом на ремонт до нас буде відправлений ще один Ан-32Б.

Що стосується бойових літаків, то хоча у нас є підприємства, які виконують ремонт і модернізацію МіГ-29, Су-27, Су-24 і Су-25, проте рівень роботи явно недостатній для іноземних замовників. Так, наприклад, хоч і заявляється про повноцінну співпрацю з Польщею в плані модернізації парку їх винищувачів МіГ-29, однак фактично Варшава робить капітальний ремонт двигунів РД-33 на Луцькому ремонтному заводі "Мотор" і купує деякі комплектуючі для радіолокаційної станції H019 (РЛПК- 29) виробництва приватної компанії "Радіонікс". Навряд чи такий формат дійсно можна назвати повноцінною співпрацею.

А ось більшість інших країн, де на озброєнні є МіГ-29 і його модифікації і для яких модернізації в Росії це дорого, вважають за краще робити її в Білорусі. Наприклад, бюджетом міністерства оборони Бангладеш у 2021-2022 рр. передбачений ремонт чотирьох винищувачів МіГ-29/МіГ-29УБ, а також мала модернізація по типу МіГ-29БМ.

А ось наші військові фактично відмовляються від варіантів модернізації МіГ-29МУ1/МУ2 від Львівського авіаремонтного заводу на користь співпраці з ізраїльською фірмою Elbit Systems. З 2019 р. мова йде про масштабну програму з модернізації 11 винищувачів МіГ-29 Повітряних сил Украіни. У серпні 2020 р. фірма отримала від Ізраїлю всі документи на дозвіл для реалізації проєкту, а в грудні заступник міністра оборони з озброєння Олександр Миронюк заявив, що контракт буде укладений у 2021 р.

У цьому контракті, як бачиться, є кілька підводних каменів. Перш за все — ізраїльська фірма не має досвіду модернізації саме МіГ-29. Свого часу Elbit Systems планувала модернізувати парк МіГ-29 румунських ВПС, вона навіть приганяли в Ізраїль польський винищувач для обкатки деяких технологій. Однак проєкт так і не був реалізований.

Також важливе питання ціни. За неофіційними даними, ціна модернізації одного літака становить близько $40 млн. Але за цією ціною можна купити сучасний винищувач західного виробництва. Наприклад, американський F-16D у досить сучасній модифікації Block 52 коштує $34 млн. А беушний і того менше.

Викликає сумнів рішення вкладати гроші в модернізацію саме МіГ-29, тим більше з залученням іноземного партнера. На тлі того, що існують плани переозброєння Повітряних сил до 2035 р. на машини західного виробництва, і будь-яка модернізація може розглядатися виключно як тимчасовий захід збереження парку, вибір МіГ-29 з практично виробленим ресурсом планера викликає масу питань. Є, наприклад, Су-27 з набагато більшим ресурсом, але можливостей для його модернізації у нас немає. Ось тут би точно не завадила допомога іноземців.