Ізоляція та санація. Що пропонує проект Садового про тимчасово окупованих територіях
Однією з головних вимог учасників торгової блокади контрольованої бойовиками частині Донбасу, а також всіляких акцій по країні в її підтримку стало обов'язкове прийняття Верховною Радою спеціального закону про тимчасово окупованій території України, який у лютому вже був внесений до парламентського порядку денного. На нинішньому пленарному тижні за якнайшвидший розгляд даної законодавчої ініціативи виступили лідери "Батьківщини" і Радикальної партії, а основний провайдер законопроекту - "Самопоміч" - навіть прийняла з цього приводу окрему резолюцію партійного з'їзду, що відбувся в Києві 12 березня 2017 р.
У той же час на останньому засіданні РНБО різко розкритикував таке законотворчість президент. На його думку, це лише юридично легалізує відмова України від мільйонів українців, які опинилися де-факто в російській окупації. "Подібний закон зруйнує мінський процес. Поховає міжнародні санкції проти Російської Федерації, оскільки вони прив'язані до Мінська. Місія ОБСЄ піде з Донбасу. Ми залишимося сам на сам з агресором на тлі неминучою ескалації військових дій. Тому ми будемо пропонувати інший закон, який відповідає національним інтересам України - закон про відновлення територіальної цілісності нашої держави", - чітко позначив свою позицію в цьому питанні Петро Порошенко. Щоб зрозуміти, хто правий, а хто ні, гучну законодавчу ініціативу варто розкласти по поличках.
Різношерстий авторський колектив
Виглядає так, що, незважаючи на туманні перспективи ухвалення у ВР нинішньою версією законопроекту про тимчасово окупованій території (ОТ), він вже став предметом жорсткої політичної боротьби по лінії влада - опозиція. При цьому серед 29 нардепів, які значаться в числі авторського колективу даного проекту №3593-д, присутні і п'ятеро членів чинної парламентської коаліції з фракції "Народного фронту". До того ж ці "фронтовики" досить знакові - колишній командир добробата "Дніпро-1" Юрій Береза, один з ключових юристів НФ Леонід Ємець, багаторічний консультант Меджлісу кримськотатарського народу Георгій Логвінський, ветеран АТО Ігор Лапін та координатор Інформаційного опору" Дмитро Тимчук.
Втім, першу скрипку у розробці законопроекту все ж зіграли представники "Самопомочі" - віце-спікер Оксана Сыроид (саме вона відкриває список співавторів документа), лідер фракції Олег Березюк та ще 15 їхніх соратників, включаючи активно світла у всій блокадній епопеї Насіння Семенченко та Єгора Соболєва. Також до авторства долучилися троє парламентарів з "Батьківщини" (Ігор Луценко, Борис Тарасюк та Альона Шкрум), представник "радикалів" Юрій Шухевич і ще троє колишніх членів БПП - нині позафракційні Юрій Бублик (обраний по мажоритарці від "Свободи"), Віктор Чумак (теперішній соратник Міхеїла Саакашвілі) і входить у депутатську групу "Воля народу" Євген Рибчинський.
Регламент повної блокади
Тепер про суть проекту закону про ОСЬ, який, як зазначено в преамбулі, що ставить своєю метою "відновлення суверенітету України над тимчасово окупованою територією України, а також забезпечення миру, стабільності, безпеки і демократичного розвитку держави". Він передбачає повну поточну ізоляцію окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) і анексованого Росією Криму, а після їх деокупації - жорстку політичну санацію даних регіонів. І якщо стосовно нинішнього окупаційного статусу АРК багато врегульовано прийнятим ще в квітні 2014-го Законом "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", то в аналогічному питанні щодо ОРДЛО пропонується безліч гучних новел.
Насамперед декларується, що Україна не несе відповідальності за захист життя, здоров'я і збереження майна осіб на території окупованого Донбасу, хоча вона і є невід'ємною частиною країни. Вся відповідальність покладається на Росію як держава-окупант, і це перш за все відноситься до питання соціального та пенсійного забезпечення громадян, які залишилися в окупації. Будь-яке перетин в обох напрямках розділяє лінії з окупованими територіями забороняється для літаків, морських та річкових кораблів, крім здійснення транзитного проходу суден (судячи з усього, мова йде про проході українських суден з Азовського моря через Керченську протоку), залізничного транспорту та вантажних автомобілів. Те ж відноситься і до заборони для пасажирського сполучення на ОСЬ і назад.
Забороняється здійснювати поставки на окуповану територію всіх товарів, робіт і послуг за всім митним режимам, за винятком особистих речей громадян, що переміщуються в ручній поклажі та супроводжуваному багажі. А переміщення на ОСЬ вантажів, посилок фізичним особам та гуманітарної допомоги здійснюється лише в порядку і межах, визначених ст. 23 Женевської конвенції "Про захист цивільного населення під час війни", і під контролем національного представництва України Міжнародного комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Нарешті, законопроект передбачає повну заборону на постачання паливно-енергетичних ресурсів та здійснення централізованого водопостачання на ОСЬ. Тобто блокада - так блокада.
Пропозиції на деоккупационное майбутнє
Відразу після деокупації конкретного міста або району передбачено запровадження правового режиму воєнного стану мінімум на один рік з створенням відповідних військових адміністрацій (ВА), які покликані здійснювати кілька основних функцій. А саме: проводити заходи з розмінування, вилучити зброю, бойові припаси та вибухові речовини, організувати постачання на підвідомчу територію продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і демографічних груп населення і вантажів гуманітарної допомоги, а також відновити роботу об'єктів критичної інфраструктури, закладів охорони здоров'я і навчальних закладів.
Крім того, ВА повинні будуть провести повну реєстрацію осіб, які проживали в окупації, і видавати їм спеціальні посвідчення, а також отримають право на примусове видворення за межі України громадян країни-агресора після перевірки їх участі у бойових діях на боці держави-агресора і співробітництва з державою-агресором або органами окупаційної адміністрації. Плюс ВА стануть вилучати видані окупантами документи, носії інформації, що містять будь-які дані про країну-агресора і окупаційної адміністрації, і відповідну символіку. І ще один важливий момент - тільки з дозволу військово-адміністративних органів громадяни зможуть в'їжджати і виїжджати на визволену територію.
До речі, для роботи з колаборантами на звільнених територіях пропонується навіть створити спеціальну Національну комісію за згодою, складається з шести повністю деполітизованих і не проживали в окупації членів, призначених за трьома квотами: ВР, Кабміну і президента. Декларується, що всі заходи за згодою спрямовані на встановлення причетності осіб до збройної агресії Росії проти України, в діяльності органів окупаційної адміністрації та сприяння тимчасової окупації.
Коло осіб, до яких пропонується застосовувати заходи за згодою, досить широкий - це і засуджені за злочини проти основ національної безпеки, і всі без винятку чиновники окупаційних адміністрацій, і громадяни, помічені в публічних закликах та сприяння окупантам, і керівники підприємств, установ і організацій, підпорядкованих квазідержавним утворенням, і навіть всі вчителі шкіл та вихователі дитсадків, які працювали в окупації. Всім їм, після їх виявлення та реєстрації, законопроектом передбачається заборона на заняття певних посад чи займатися певними видами діяльності, кому на кілька років, а комусь і довічно.
Проблемна тема виборів
У проекті №3593-д чорним по білому записано: "Будь-які голосування громадян України на тимчасово окупованій території не можуть бути призначені, не організовуються і не проводяться". Так що в даному ключі Порошенко абсолютно прав - цей документ прямо суперечить другим Мінськими угодами, де в п. 4 як раз йде мова про проведення в ОРДЛО місцевих виборів у відповідності з українським законодавством. Відразу після встановлення на Донбасі режиму припинення вогню, відводу важкого озброєння і їх ефективного моніторингу і верифікації з боку ОБСЄ. Лише з цієї однієї причини, яка фактично зводить нанівець будь-які актуальні спроби вирішити конфлікт дипломатичним шляхом, перспективи затвердження даної законодавчої ініціативи зовсім не проглядаються.
Але це не означає, що всі новели законопроекту потрібно неодмінно викинути в сміттєве відро, тим більше, що дуже багато його пропозицій як в частині нинішніх взаємин з ОРДЛО, так і деоккупационных поглядів на майбутнє Донбасу і Криму давно перебувають у фокусі громадської уваги. Між іншим сама запропонована формула з реінтеграції тимчасово окупованих територій, що, як впевнена більшість українців, рано чи пізно таки відбудеться, заслуговує як мінімум широкої і відкритої дискусії. Тобто спочатку введення у визволених населених пунктах і районах військових адміністрацій, потім їх реорганізація в місцеві держадміністрації, а лише потім - вибори в органи місцевого самоврядування та допуск тамтешніх виборців до участі у всеукраїнських виборчих кампаніях.
Чіткі терміни виборів після деокупації ОРДЛО і АРК, звичайно, потрібно обговорювати і приходити до необхідних компромісів, але саме подібний загальний алгоритм можна пропонувати нашим західним партнерам як якусь консолідовану позицію українського політикуму і суспільства. Втім, є великі сумніви, що головним завданням ініціаторів цього законопроекту про ОТ було прагнення прийти до загальнонаціональної консолідації в цьому дуже болючому питанні як всередині країни, так і за її межами. А не просто використовувати його як черговий потужний інструмент для вузькопартійних цілей у банальної політичної боротьби.
