До кандидатства — три місяці. Що отримала Україна на саміті ЄС

До європейського візиту президента США Джо Байдена було приурочено три саміти на найвищому рівні, що відбулися в Брюсселі 24 березня: НАТО, Великої сімки та Євросоюзу. На кожній із цих зустрічей побував Байден (на перших двох — як учасник, на третій — як гість). На кожній із них виступив Володимир Зеленський (у форматі відеоконференції). І на кожній було прийнято заяви та рішення з метою підтримати Україну та покарати Росію.

Нова допомога від Євросоюзу

Найрезультативнішим із усіх трьох самітів став останній — саміт Євросоюзу. Це цілком природно, оскільки ми вже маємо з ЄС міцні інституційні зв'язки (у вигляді Асоціації Україна — ЄС), і саме країни Євросоюзу прийняли головний потік наших біженців, насамперед жінок та дітей.

Підсумковий документ саміту ЄС — "Висновки Європейської ради про російську військову агресію проти України" — містить низку конкретних рішень, важливих для нас. Зокрема, обіцяно нові санкції проти Росії та Білорусі. У документі йдеться, що ЄС уже ввів серйозні санкції, які мають величезний вплив на Росію та Білорусь, і готовий "швидко діяти з подальшими скоординованими жорсткими санкціями щодо Росії та Білорусі, щоб ефективно завадити здатності Росії продовжувати агресію. Європейська рада закликає всі країни приєднатися до цих санкцій. Будь-які спроби обійти санкції або допомогти Росії іншими способами повинні припинятися". Це застереження адресоване, зокрема, Китаю, і в цьому плані ЄС займає спільну позицію із США.

Окремий пункт присвячено біженцям. Європейська рада закликала терміново завершити роботу над недавніми пропозиціями Європейської комісії про підтримку держав-членів, щоб забезпечити швидку мобілізацію фінансування ЄС для біженців та осіб, які їх приймають. Крім того, найвищий орган ЄС закликав держави-члени за підтримки Єврокомісії "розробити плани на випадок непередбачених обставин для задоволення середньострокових та довгострокових потреб". Фактично, це констатація того, що можливі різні варіанти розвитку подій і потрібно бути готовими до прийому нових потоків біженців.

Також Європейська рада пообіцяла, що за будь-якого розвитку подій ми не залишимося без електроенергії та газу. "Європейський Союз відданий забезпеченню безперервного та безперебійного постачання електроенергії та газу в Україну. Нещодавня синхронізація українських та молдавських електромереж з мережами ЄС є визначним досягненням. Це показує, що наше майбутнє тепер взаємопов'язане", — наголошується в документі.

При цьому ЄС починає формувати фонд для фінансової підтримки України. "Зважаючи на руйнування та величезні втрати, завдані Україні військовою агресією Росії, Європейський Союз зобов'язується надавати підтримку уряду України для задоволення його невідкладних потреб, а після припинення вторгнення Росії — для відновлення демократичної України. З цією метою Європейська рада погоджується створити Трастовий фонд солідарності з Україною і запрошує до участі своїх міжнародних партнерів, а також закликає до невідкладного початку підготовки", — домовилися учасники саміту. Наступним кроком має стати міжнародна конференція для збирання коштів у рамках Трастового фонду солідарності з Україною.

Головна обіцянка

Окрім усіх цих обіцянок допомоги, підсумковий документ саміту ЄС містить ще одну, головну обіцянку — про надання Україні статусу кандидата. Нагадаємо, що принципове рішення з цього питання було ухвалено на засіданні Європейської ради у ніч із 10 на 11 березня у Версалі. У декларації Версальського саміту було сказано: "Президент України подав заявку на вступ до Європейського Союзу. Рада діяла швидко і запропонувала Комісії подати свою думку щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень договорів". І ось зараз ця обіцянка підтверджена та закріплена.

"Європейський Союз підтримує Україну та її народ, і Європейська Рада підтверджує Версальську декларацію, визнаючи європейські устремління та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію. Європейська рада знову пропонує Комісії подати свою думку відповідно до відповідних положень договорів", — вирішили лідери країн ЄС 24 березня

Статус кандидата ми можемо отримати вже через три місяці — на черговому саміті ЄС, який має відбутися у Брюсселі 23-24 червня. Підготовка цього саміту залежатиме від Франції, яка головує в Євросоюзі з 1 січня по 30 червня 2022 р. У квітні у Франції відбудуться президентські вибори (10 квітня — перший тур, за два тижні, якщо знадобиться — другий), а в червні — вибори до Національних зборів (12 червня – перший тур, через тиждень – другий). Отже, саміт ЄС пройде буквально за кілька днів після завершення у французів тривалої виборчої кампанії.

23 березня Зеленський виступив в режимі відеозв'язку на спільних зборах Сенату, Національних зборів Франції та Ради міста Парижа. Він висловив сподівання, що "під час головування Франції в Європейському Союзі буде прийнято історичне рішення, що давно назріло, — про повноправне членство України в Європі, в ЄС". У відеовиступі на саміті ЄС 24 березня Зеленський підтвердив цю надію: "Тепер ми з вами готуємо членство України в Європейському Союзі. Нарешті. Ось тут я вас прошу: не запізніться. Будь ласка... Україна має бути в ЄС найближчим часом. Принаймні, у вас для цього все є. А у нас є цей шанс".

Впадає у вічі принципово різна риторика Зеленського з питань про членство України в ЄС та в НАТО. Виступаючи 24 березня на саміті НАТО, Зеленський не сказав жодного слова на підтримку прагнення України стати членом Альянсу. Очевидно, Банкова залишає це питання як опцію на переговорах із Кремлем. Проте саміт НАТО підтвердив позицію Альянсу про те, що двері НАТО відчинені для України. "Ми, як і раніше, віддані основним принципам, що лежать в основі європейської та глобальної безпеки, у тому числі тому, що кожна країна має право вибирати свої власні механізми безпеки, вільні від втручання ззовні. Ми підтверджуємо нашу відданість політиці відкритих дверей НАТО відповідно до статті 10 Вашингтонського договору", — заявили лідери країн Альянсу.

Черговий саміт НАТО заплановано на 29-30 червня у Мадриді. Тобто він пройде за кілька днів після саміту ЄС. І якщо чесно, зараз надто передчасно прогнозувати можливі підсумки цих двох самітів. За найближчі три місяці може змінитись дуже багато. Наша головна надія зараз – це наші воїни та наша територіальна оборона. Ми маємо вистояти. І ми маємо перемогти.