Для війни чи для шантажу? Навіщо Путіну "Орешнік"

Можливі два принципово різні сценарії подальшого розвитку подій. Який з них обере Путін — це залежить від того, для чого йому знадобилося використати "Орешнік".

Версія "для шантажу"

Москва стверджує, що удар по Дніпру був спробою шантажу Заходу. Вашингтон дає таку саму оцінку.

Щоб зрозуміти суть шантажу, потрібно повернутися у 17 листопада, коли з'явилися повідомлення про те, що Вашингтон, Лондон та Париж дали згоду Києву на удари ракетами західного виробництва по території РФ. Путін ще у вересні заявив, що якщо країни НАТО зважаться на такий крок, це означатиме їхній вступ у війну з Росією, і пообіцяв ухвалити "відповідні рішення". І ось тепер він опинився перед необхідністю реалізувати свою загрозу.

Путін має три варіанти відповіді: застосувати проти цих країн НАТО ядерну зброю; вдарити по них неядерною зброєю; дрібно пакостити. Нині він намагається лякати першими двома варіантами.

19 листопада він затвердив нову ядерну доктрину ("Основи державної політики РФ у галузі ядерного стримування"), в якій записано, що "агресія проти РФ та (або) її союзників з боку будь-якої неядерної держави за участю або за підтримки ядерної держави розглядається як їхній спільний напад", а надходження достовірної інформації про масований старт (зліт) засобів повітряно-космічного нападу (включаючи літаки, крилаті ракети та безпілотники) та перетин ними держкордону РФ є підставою для застосування Росією ядерної зброї.

Судячи з спокійної реакції західних столиць, вони не вірять, що Путін у відповідь на використання Україною ракет виробництва США, Великої Британії та Франції вдарить по цих ядерних країнах ядерною бомбою. І ніхто свого дозволу Києву не відкликав.

Зранку 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська атакували місто Дніпро (підприємства та критичну інфраструктуру) ракетами різних типів. Зокрема, із Астраханської області РФ було запущено міжконтинентальну балістичну ракету, із Тамбовської області з винищувача МіГ-31К — аеробалістичну ракету Х-47М2 "Кинджал", із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС — сім крилатих ракет Х-101 (район пусків — Волгоградська область). Підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних сил ЗСУ знищено шість ракет Х-101.

Увечері 21 листопада Путін оголосив, що російські військові провели випробування однієї з найновіших балістичних ракетних систем середньої дальності "Орєшнік". За його словами, Росія завдала удару по об'єкту оборонно-промислового комплексу в Дніпрі балістичною ракетою в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні. Він похвалився, що засобів протидії ракетам системи "Орєшнік" наразі немає. "Сучасні наявні у світі засоби протиповітряної оборони і системи протиракетної оборони, що створюються американцями в Європі, подібні ракети не перехоплюють. Це виключено", — заявив Путін.

Також він заявив, що Росія провела випробування у відповідь на те, що ЗСУ 19 та 21 листопада атакували цілі у Брянській та Курській областях, застосувавши американські ракети ATACMS та франко-англійські Storm Shadow (SCALP). І він анонсував, що наступною метою може бути військовий об'єкт США, Великої Британії чи Франції. "Об'єкти для ураження під час подальших випробувань наших новітніх ракетних комплексів будуть визначатися нами, виходячи з загроз безпеки РФ. Ми вважаємо, що маємо право застосовувати нашу зброю проти військових об'єктів тих країн, які дозволяють застосовувати свою зброю проти наших об'єктів. А у разі ескалації агресивних дій відповідатимемо так само рішуче та дзеркально", — пообіцяв він.

Потім у Вашингтоні провела брифінг представниця Пентагону Сабріна Сінгх. Вона підтвердила, що Росія справді запустила експериментальну балістичну ракету середньої дальності. Ця БРСД була заснована на російській моделі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 "Рубіж". "Звісно, викликає занепокоєння те, що вони використовують її на полі бою. Але Україна витримала незліченні атаки з боку Росії, включаючи ракети із значно більшими боєголовками, ніж ця зброя", — наголосила Сінгх.

Також вона повідомила, що США були попередньо сповіщені Росією за короткий час до запуску каналами зниження ядерної небезпеки, після чого США проінформували Україну, своїх союзників та партнерів. Про те саме згадала і прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр. "Ми інформували Україну та наших близьких союзників, партнерів останніми днями, щоб допомогти їм підготуватися", — сказала вона на власному брифінгу.

Щаблі ескалації

Отже, удар по Дніпру мав продемонструвати Заходу можливості "Орєшніка". І Путін, і Пентагон називають "Орєшнік" балістичною ракетою середньої дальності. Це означає, що її дальність від 1000 до 3000 км (менше 1000 км — мала дальність, від 3000 до 5500 км — велика дальність, а ракети з дальністю понад 5500 км називаються міжконтинентальними). Від Астрахані до Парижа — 3400 км, до Лондона та Вашингтона — ще далі. Тому якщо Путін справді спробує вдарити "Орєшніком" по військових об'єктах ядерних країн НАТО, то це можуть бути об'єкти, наприклад, у Польщі та Румунії.

Але наразі такий удар малоймовірний. Путін сподівається, що його шантаж спрацює, Джо Байден злякається та відкликає свій дозвіл. А якщо не злякається нинішній президент США, то злякається Дональд Трамп, який повернеться до Білого дому 20 січня. До цього терміну залишилося менше двох місяців, тому дуже сумнівно, щоб Путін поспішив саме зараз розпочати війну з НАТО.

Швидше за ці два місяці він може піднятися сходами ескалації на території України. І в цю логіку, звісно, вписується удар БРСД по Києву. Тому позапланові канікули Верховної Ради є цілком виправданими. Депутатів просто так не замінити. Хоч би як ми до них ставилися, але вони нам потрібні живими, щоб парламент залишався працездатним.

Чи може Путін піти ще далі? Звісно, "Орєшнік" може нести як звичайні, так і ядерні боєголовки. Карін Жан-П'єр стверджує, що Білий дім "не бачить жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні", а бачить лише продовження тієї "безвідповідальної риторики з боку Росії, яку ми бачили останні два роки". Але ймовірність такого кроку Путіна вже ненульова.

Втім, ймовірніше, що Путін, переконавшись, що його шантаж не спрацював, загальмує. Ніхто не заважає йому зобразити із себе миролюбця та рятівника людства від третьої світової війни.

Версія "для війни"

Також можливий варіант, що у разі провалу шантажу Путін захоче використати БРСД для війни в Україні. Тобто що він регулярно наноситиме удари "Орєшніком" по наших містах.

США могли б допомогти нам підготуватися до такого сценарію і для цього посилити нашу протиракетну оборону. Хоча Путін запевняє, що його "Орєшнік" невразливий, але, напевно, з ним не згодні розробники американської системи THAAD (Terminal High Altitude Area Defense — термінал захисту висотних районів). Це протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного. перехоплення ракет середньої дальності. Головний підрядник — Lockheed Martin Missiles and Space. Радар системи виявляє балістичну ракету, що запускається, на великій висоті. Після підтвердження цілі система запускає протиракету, яка летить назустріч боєголовці і знищує її на великій висоті, ще до того, як та досягне своєї цілі. Комплекс має дальність дії 200 км і може знищувати цілі на висоті до 150 км. Система THAAD мобільна, що дозволяє швидко розгортати її в різних регіонах.

Наразі THAAD знаходиться на озброєнні США та ОАЕ. У 2017 році США розгорнули систему THAAD у Південній Кореї проти загрози балістичних ракет з Північної Кореї. Також у 2017 році Саудівська Аравія підписала угоду на суму близько $15 млрд на постачання семи батарей до 2028 року, перша з яких має бути поставлена ​​наприкінці 2026 року.

У жовтні 2024 року Байден доручив розмістити батарею THAAD в Ізраїлі, щоб "допомогти зміцнити протиповітряну оборону Ізраїлю після безпрецедентних атак Ірану на Ізраїль 13 квітня та 1 жовтня". Разом із батареєю вирушив і американський персонал. Для обслуговування батареї THAAD зазвичай потрібно до 100 військовослужбовців.

Навіть якщо Байден захоче передати Україні одну з американських батарей, йому потрібно буде або відправити разом із нею сотню американських військових, або навчити український персонал. Звісно, обидва варіанти є малоймовірними, але Байден зараз не схильний боятися Путіна і здатен на ескалацію відповісти ескалацією.