Нові правила ввезення гуманітарки. Чому з 1 грудня на волонтерів чекають "18 кіл пекла"

Наша армія зазнала удару з тилу від рідного уряду. З 1 грудня скасовується ввезення в Україну гуманітарної допомоги за листами-зверненнями військових частин. Відповідна постанова Кабміну №953 була ухвалена 9 вересня.

Волонтерські структури (благодійні фонди та громадські організації), які забезпечували ввезення цієї допомоги, вже намагалися достукатися до влади за допомогою петиції на сайті Кабміну та робочої групи при Мінсоцполітики. Але жодного практичного результату це не дало.

14 листопада вони оприлюднили звернення до президента, де наголосили, що постанова Кабміну №953 "несе пряму загрозу для належної підтримки обороноздатності країни та підрозділів Сил безпеки та оборони України", які недоотримають транспортні, медичні, технічні та інші засоби, необхідні для успішного протистояння агресору.

Зазвичай, коли піднімається досить великий скандал, особливо у сфері оборони, Банкова все-таки реагує і навіть може відмовитися від зовсім одіозних рішень. До 1 грудня лишилося півмісяця. Можливо, ситуація буде виправлена. Але це лише гіпотеза. А факт полягає в тому, що наша армія вже зазнає негативних наслідків рішення Кабміну. У зверненні до Володимира Зеленського волонтерські структури попереджають, що з 1 грудня ввезення в Україну гуманітарної допомоги, яка потрібна Силам безпеки та оборони, ускладниться або навіть унеможливиться. І чимало волонтерів уже готуються до цього сценарію: вони припиняють приймати запити від військових частин та інформують їх про згортання своєї активності.

"18 кіл пекла"

Суть постанови Кабміну №953 полягає у заміні старих правил на нові. Старі правила — це постанова Кабміну №174 "Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану". Вона була прийнята на шостий день великої війни, 1 березня 2022 р., і максимально спростила провезення через митницю всього того, що можна ввезти для армії як гуманітарну допомогу. Це автомобілі, дрони, оптика, техніка для розмінування, тактична медицина, медичне обладнання, автономні джерела енергії та тепла, засоби захисту, харчові продукти, засоби гігієни тощо.

З 1 грудня ця постанова втратить чинність. А натомість почне діяти Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабміну №953. Цей Порядок складається з 18 пунктів та отримав у волонтерів прізвисько "18 кіл пекла". Данте Аліг'єрі в "Божественній комедії" вигадав дев'ять кіл пекла, але наш уряд вирішив з ним позмагатися — і переміг. Дантівське пекло призначене для грішників, а Кабмін створив своє пекло для українських військових та волонтерів.

Причому те, що постраждають волонтери, — це не більш як побічний ефект. Головними постраждалими будуть, звісно, військові.

Злам алгоритму

Як приклад візьмемо типову ситуацію: військовим біля лінії фронту потрібний автомобіль. Минулого року волонтери ввезли до України для ЗСУ понад 60 тисяч старих авто, цього року, мабуть, не менше.

Наразі військові можуть звернутися із запитом до знайомої волонтерської структури. Військові частини давно налагодили прямі контакти з благодійними фондами та громадськими організаціями. Отримавши запит, волонтерська структура слідує дуже простому і чіткому алгоритму: замовити авто за кордоном або попросити допомоги у іноземних партнерів; отримати авто; передати авто військовим; отримати фото-або відеозвіт та, по можливості, акти прийому-передачі.

Звернемо увагу на те, що цей алгоритм націлений на максимально швидке задоволення потреб ЗСУ. Ключову роль у ньому грає лист-звернення від військової частини. Цей лист надається митникам на кордоні і є підставою для ввезення авто з нульовим митом. Коли волонтер показує на митниці цей лист, він цим доводить, що він діє на прохання військових. І це достатній аргумент, бо зараз діють правила, що ґрунтуються на двох аксіомах: найголовніші люди в Україні — це військові, а другі за ними — це волонтери, які їм допомагають.

З 1 грудня все це не працюватиме. Насамперед, не працюватимуть листи-звернення від військових частин. Звісно, ніхто не забороняє військовим писати запити волонтерам, але ці документи вже не матимуть чарівної сили на митниці.

Нові правила ґрунтуються на зовсім інших аксіомах: головні люди в Україні — це митники, які борються із ввезенням фальшивої гуманітарки; волонтери — головні підозрювані, а військові — їхні потенційні спільники. Відповідно, мета нового алгоритму — максимально ускладнити роботу волонтерських структур. Він виходить із того, що волонтери — це підозрілі люди, які за якимись підозрілими мотивами займаються ввезенням в Україну усіляких підозрілих товарів.

Втім, це не означає, що постанова Кабміну №953 стане вироком усьому волонтерському руху. Більш-менш безболісно зможуть пережити зміну правил найбільші волонтерські структури. Вони і зараз працюють не за конкретними замовленнями, а за проектами. Тобто вони спочатку закуповують чи отримують допомогу, а потім визначаються, кому її віддати. І у них, мабуть, вистачить штатних працівників, щоб виконати всі вимоги нового Порядку. Але для середніх та дрібних волонтерських структур це може виявитися непідйомним завданням.

Новий алгоритм

Викласти новий алгоритм зрозумілими словами — дуже непросте завдання. Але з ним чудово впоралися автори петиції на сайті Кабміну. Ось як їм вбачаються дії волонтера після 1 грудня:

• надіслати запит іноземним партнерам з проханням надати гуманітарну допомогу;
• отримати від партнерів підтвердження отримання гуманітарної допомоги;
• згенерувати електронний доступ та отримати реєстрацію в системі автоматизованого регулювання розподілення гуманітарної допомоги;
• згенерувати електронний ключ до системи автоматичного регулювання розподілення гуманітарної допомоги;
• отримати запит від військових з печаткою та підписом, який підтверджує потребу в наданні даної допомоги;
• створити заявку на отримання гуманітарної допомоги від партнерів;
• отримати електронну декларацію;
• переслати електронну декларацію партнерам;
• після перетину гуманітарного вантажу зробити інвентаризацію та занести в систему кількість отриманого вантажу (яка має співпадати з заявкою на допомогу);
• передати допомогу військовим;
• отримати підтвердження постановки гуманітарної допомоги на баланс частини;
• протягом 90 днів з моменту ввезення гуманітарної допомоги надати звіт в систему автоматизованого контролю про розподілення допомоги з актами прийому-передачі.

Чимало волонтерських структур (можливо, переважна більшість їх) не зможуть і не захочуть працювати за цим алгоритмом, а просто припинять активність.

"Ми програли"

Звісно, волонтери мають надію на диво, але вона невелика, оскільки попередні спроби достукатися до влади провалилися. Коли 16 жовтня на сайті Кабміну було створено петицію проти постанови №953, то вона за два дні набрала необхідні 25 тисяч підписів. 2 листопада з'явилася відповідь на петицію. Вона завершується фразою, яка звучить обнадійливо: "Мінсоцполітики доручено створити робочу групу за участю представників громадськості та центральних органів виконавчої влади для напрацювання відповідних змін до законодавства".

Але результат вийшов нульовим. На підтвердження наведемо розповідь волонтерки Олени Новікової: "Ми програли бій за волонтерство. Нас не почули. Їм більше не треба нас чути, мабуть. З 1 грудня наш фонд не зможе, скоріш за все, ввозити машини і швидкі. Я буду непотрібна. Від петиції відмахнулись. Відтермінування постанови не буде. Листи ігнорують. Нам продовжують розповідати, що система ідеальна, ми ідіоти і "хейтери інновацій", а також, що "якщо нам так не подобається нова система, значить, без неї ми офігенно заробляли на волонтерстві, раз тепер засмутились". Я навіть не буду коментувати. Розкажіть моїм мінусам на кредитках про зароблені мільйони".

Цікавими є також її враження від спілкування з Мінсоцполітики. "Їм видали методичку "поводитись з людьми як зверхні гівнюки з челяддю". Листи до міністра не дали ефекту. Коли насипали занадто багато електронних листів, по формі, легітимних згідно діючого законодавства, офіс міністерства сказав, що так не годиться, шліть паперові. Насипали паперових. Результат — нуль. Створена робоча група — не група, а одностороннє нав’язування нам розуміння, що ми не шаримо і це для нашого ж блага".

Тобто все, що відбувається, — це не чиясь випадкова помилка. Це стратегічне системне рішення, яке планомірно реалізується.

" 90% волонтерів скажуть, що в домовині бачили такі приколи, і підуть на "економічний фронт", а ті, хто залишиться, — постаріють і вмруть від інфаркту на кордоні, намагаючись завезти хоч щось, а в той час умовні Андрюши [на фронті] просто закінчаться. Нєт ножек — нєт сапожек, пам’ятаєте? Нема волонтерів — нема проблем. А військові і так швидко кінчаться, з такмедом, який не працює, і машинами, які не їдуть", — попереджає Олена Новікова.

Після її слів хотілося б навести аргументи Кабміну та Мінсоцполітики. Напевно, вони мають розрахунки очікуваного ефекту для обороноздатності України: у скільки разів після 1 грудня зростуть щомісячні надходження волонтерських авто та іншої допомоги на потреби ЗСУ. Але влада соромиться показувати ці прогнозні цифри, мабуть, вони надто секретні.

Або, що ймовірніше, ніхто взагалі не робив жодних прогнозів ефективності нового алгоритму з погляду потреб ЗСУ. Якщо й прораховувався якийсь ефект, то скоріше з погляду митних штрафів та кримінальних справ проти волонтерів.

Постанову Кабміну, наголосимо, було прийнято ще 9 вересня. Минуло вже понад два місяці — достатній термін, щоб виправити помилку. І що ближче 1 грудня, то більшою буде впевненість у волонтерів, що це не помилка, а нова політика уряду.