Для чого Лещенко воює з Мінекономіки за голову Держрезерву
Кілька заяв з невеликим інтервалом на 24 каналі, гнівна колонка на "Новому часу" - все свідчить про те, що Лещенко вийшов на стежку війни. За що насправді воює Лещенко і на які "трофеї" розраховує, можна зрозуміти: політик-"антикорупціонер" не приховує прізвища людини, яку старанно захищає від звільнення за порушення, які оцінюють як мінімум у 1,5 млрд грн.
"Першому віце-прем'єр єру Степану Кубіву годину шукати нову роботу. Підконтрольне йому Міністерство економічного розвитку і торгівлі втратило статус локомотива реформ і не відповідає викликам часу", - заявляє Лещенко і з ностальгією згадує часи "попєрєдніка", міністра економіки Абромавичуса. І хай ніяких конкретних фактів корупції Лещенко не наводив, завзятість "антикорупціонера" переконувала - Лещенко знайшов корінь зла, і вісь-вісь підніме завісу над якимись темними справами. На шкода, антикорупційна гора, як завжди, породила антикорупційну мішу.
"Показова спроба Мінекономіки позбутися незручних чиновників, які залишилися з часів Абромавичуса, - наприклад, глави Держрезерву Вадима Мосійчука", - пише Сергій Лещенко в колонці для "Нового часу". "Проти нього почалися перевірки, які були ініційовані першим віце-прем'єр єром та міністром економіки Степаном Кубівим", - жалів чиновника Лещенко на 24 каналі.
Звідки стільки уваги до якогось чиновника, звільнення якого, якщо вірити Лещенку, становить загрозу усім реформ в країні? Для того, щоб це зрозуміти, треба уявити собі, що таке Держрезерв і масштаби того, що там відбувається, чому там регулярно відбуваються обшуки, а в провадженні знаходяться десятки справ на сотні мільйонів гривень.
Якщо сказати коротко, Держрезерв - це Ельдорадо, блакитна мрія кожного корупціонера. Державні закупівлі у величезних масштабах. 37 державних підприємств (4 з яких - на окупованій території). На складах Держрезерву зберігається 70 найменувань стратегічного резерву (продовольсто, нафтопродукти, промислові товари та сировина) та 3800 найменувань мобілізаційного резерву. І все це регулярно реалізується, списується, закуповується нове. Закуповується іноді за цінами, значно вищими за ринкові. Або реалізовується з запасів за цінами, значно нижчими. Або просто кудись зникає. А ще занижена оренда. І підряди. Що має зробити керівник міністерства, якому підпорядкований настільки, м яко кажучи, неефективний керівник? Призначити перевірку і якщо факти підтвердяться - звільнити його. Незважаючи на обурення Сергія Лещенка, який полум'яно захищає пана Мосійчука.
Результати перевірок Держфінінспекції свідчать про неодноразові фінансові порушення: продажу матеріальних цінностей мобілізаційного резерву по заниженій вартості, зниження розміру орендної плати, відчуження майна, придбання автотранспорту, оплати завищеної вартості робіт, нестачі. За фактами розкрадання бюджетних коштів та цінностей державного матеріального резерву (у тому числі мобілізаційного) за останні роки розслідувалося близько 40 кримінальних проваджень (на загальну суму понад 1,5 млрд грн).
Рішення про звільнення одіозного голови Держрезерву Кубівим вже прийняте, залишились формальні процедури. Усі законні підстави для цього є - проведені необхідні перевірки, задокументовані перевитрати і нестачі. Звісно, Мосійчук триматиметься за крісло до останнього. І саме тому використовує "важку антикорупційну артилерію". Просто уявіть собі, чи можливо в якійсь іншій країні, щоб "антикорупціонер" захищав чиновника, якого підозрюють у зловживаннях у 1,5 млрд бюджетних коштів.
Альо фінансові зловживання - півбіди. Давайте згадаємо, для чого існує Державний резерв і яка його роль, наприклад, під час військової агресії. На початку 2014 року за розпорядженням Кабміну Держрезервом бачено для забезпечення потреб Збройних Сил України 38 472,859 тонн дизельного пального та 17 532,697 тонн бензину. Не просто бачено - Міноборони за це пальне розрахувалося повністю. Альо керівник Держрезерву, який мав поповнити запаси пального за рішенням уряду, чомусь вирішив це рішення проігнорувати. Наразі закуплено лише 28 000 тонн дизельного пального. А бензин не куплений взагалі. Тобто у разі загострення на фронті частину танків заправити ще вийде, а від вся техніка, що їздить на бензині, нікуди не поїде.
Альо проблеми з пальним під час війни - це ще не все. Держрезерв відповідає за стратегічні запаси зерна. Звісно, зерно не може зберігатись вічно. Його продають, але мають і закуповувати для поповнення запасів. І от під час війни чомусь склалася ситуація, коли замість потреби у 2000 тис. тонн запаси скоротилися до 139,4 тис. тонн. Відповідальний за це, звісно, керівник Держрезерву Мосійчук, який, до речі, офіційно входити в Єдиний дорадчий орган Федеральної агенції Росрезерву, який організовує сумнозвісні "гуманітарні конвої" до окупованого Донбасу.
В українській політиці можливо все. Можливо, щоб борцями з корупцією називали себе не громадські активісти, а одіозні політики. Можливо, щоб так звані "антикорупціонери" вели невідповідний офіційним доходам спосіб життя і відверто лобіювали інтереси корупціонерів. Суспільство, яке задовольняє свій попит на зраду, смакуючи часто нічим не підкріплені сенсаційні "вкиди", перестає реагувати на реальну корупцію, сприймати її як зло, якого необхідно позбутись. А найгірше, коли антикорупціонери це зло і захищають.