Для чого Янукович почав шукати "німецьких диверсантів"

Процес над екс-президентом України Віктором Януковичем вже давно наповнений багатьма сюрреалістичними оборотами, гідні пера Кафки.

Вчорашнє рішення адвокатів, які захищають екс-президента України, допитати колишніх міністра закордонних справ Німеччини Штайнмайера, керівника Департаменту континентальної Європи Міністерства закордонних справ Франції Еріка Фурньє і міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського - чи не діяли вони в змові з українською опозицією - тільки додало сюрреалізму в цей сюжет, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

З одного боку, подібний процесуальний хід можна розцінити як банальне бажання сторони захисту затягнути справу. Юристи, найняті Януковичем, що чесно відпрацьовують свої гонорари, і затягуванням займаються давно і професійно.

Досить згадати, що тільки за останні півроку захист сприяв зверненню Януковича до Європейського суду з прав людини зі скаргою на заочне правосуддя, і поскаржився Оболонського райсуду на тиск з боку генпрокурора Луценка - ні, не на Януковича або його адвокатів, а на самих суддів Оболонського райсуду. Захист заявила, що прокуратура порушила строки досудового розслідування кримінального провадження стосовно Януковича, отже, складання обвинувального акта було незаконним. Адвокати також стверджували, що їх підзахисний не був викликаний в суд належним чином (тому й не прийде), і поскаржилися, що їх підзахисного готуються вбити. Не без старань захисту Янукович подав заяву в ГПУ про вчинений керівником цієї установи державний переворот в Україні. Це далеко не повний список юридичних знахідок захисників екс-президента України.

Але рішення залучити у справу посадових осіб ЄС якось надто вже відрізняється від колишньої тактики захисту. Відчувається радикально інший масштаб. Якщо атаки на Луценка з боку Януковича та його адвокатів можна хоча б зрозуміти, до чого весь цей цирк з європейськими чиновниками?

При цьому всім зрозуміло, що ні Штайнмайера, ні Сікорського ніхто ні про що не стане допитувати.

Натомість складається враження, що головне завдання на цьому етапі - просто втягнути в інформаційне поле їх імена, як-то зблизити їх з кривавим і безславним завершенням президентства Януковича.

Кому і для чого потрібен такий "інформаційний привід"? Відповідь напрошується сам собою. Тій країні, яка сама намагається виправдати своє втручання у вибори - як у США, так і в деяких країнах Європи. Тій країні, влада якої може віддавати розпорядження Віктору Федоровичу - і ні секунди при цьому не сумніватися, що він їх виконає.

При цьому не виникає жодного сумніву, що якихось пошуків провини європейських чиновників ніхто - навіть "журналісти НТВ" - здійснювати не буде. А буде просто багато матеріалів у специфічній російській пресі, і коментарів "політичних експертів".

А міф про "всесильного Держдепі, який хоче знищити Росію", доповниться міфом про таємне німецько-французько-польській союзі, який - ви не повірите! - хоче того ж.

Втім, не можна виключати і варіанту, при якому вчорашнє звернення захисту екс-президента буде просто забуте всіма, крім Google, вже за лічені дні. Тоді дійсно можна буде повірити, що вся історія - не більше, ніж чергова, на цей раз не дуже вдала, вигадка добре оплачуваних юристів, які відчайдушно рятують своє реноме в безнадійному процесі. Тому що реноме їх клієнта вже не врятує ніхто і ні за які гроші.