Довгі руки. Що дозволить артилерії ВСУ ще ефективніше знищувати окупантів
Вся увага публіки була на "стріляючі" і "гарчали" новинки у вигляді самохідних артилерійських знарядь, танків і іншого. І дуже мало хто звернув на зовсім непоказні машини, що йшли попереду артилерійських "коробок". А дуже даремно - саме ці машини набагато більш масштабно та яскраво демонструють ті позитивні зміни, які відбулися в нашій армії, а особливо в артилерії Сухопутних військ.
Починаючи приблизно з 1960-х років світова тенденція у розвитку артилерії полягає в тому, що конструкція власне самих артилерійських систем фактично завмерла на місці. Підвищення ефективності артилерійського вогню пішло по шляху розвитку систем артилерійської розвідки, які дозволяють з більшою точністю не тільки знищувати цілі, але і вести контрбатарейну боротьбу. У цю концепцію вкладається і насичення бойових порядків безпілотними апаратами, і найголовніше - збільшення кількості засобів як активного, так і пасивного виявлення позицій ворожої артилерії.
І саме на параді були продемонстровані три системи вітчизняного виробництва, які є досить новими для українських артилеристів і масове впровадження яких різко підвищить можливості нашої і так непоганий артилерії.
Це контрбатарейная РЛС 1Л220УК "Зоопарк-3" від запорізької "Іскри" і дві новинки від Львівського державного заводу "ЛОРТА" - автоматизований звукометрический комплекс артилерійської розвідки 1АР1 "Положення-2" і комплекс автоматизованого управління артилерійською батареєю і дивізіоном 1В26-1 "Оболонь-А".
Контрбатарейный радар 1Л220УК на колісному шасі КрАЗ-63221 фактично є модифікацією ще радянського радара "Зоопарк-2", розробка якого не була завершена у зв'язку з розпадом Радянського Союзу. Запорізькі інженери, взявши за основу основні елементи конструкції, замінили практично всі радянські і російські елементи на більш сучасні аналоги вітчизняного і західного виробництва.
При наявності достатньо великої кількості американських протимінних радарів ближньої дії типу Firefinder AN/TPQ-48 і AN/TPQ-49 з дальністю виявлення до 10 км і мобільних комплексів середнього радіусу дії типу AN/TPQ-36 з дальністю виявлення до 24 км "Зоопарк-3", по суті, є "довгою рукою" артилеристів і може визначати місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони і тактичних ракет на значно більшій відстані.
Мало того, комплекс, по суті, універсальний і дозволяє контролювати повітряний простір, фіксуючи безпілотники, літаки і вертольоти супротивника. Система в цьому плані унікальна і вкрай потрібна на лінії протистояння на Донбасі, де окупаційні війська застосовують як мінімум дев'ять типів безпілотних апаратів російського виробництва (по суті, ізраїльських російської збірки).
Судячи за повідомленнями ЗМІ поки цей радар існує в єдиному екземплярі, проте в Запоріжжі вже готуються виробляти його серійно.
Також в одному примірнику існує й інший зразок - автоматизований звукометрический комплекс артилерійської розвідки "Положення-2". Причому що цікаво, сам комплекс розроблявся в свій час на замовлення російських військових і ще в лютому 2013 р. формально прийнятий на озброєння ЗСУ.
Комплекс унікальний, так як, на відміну від РЛС, працює за іншим принципом - пасивного виявлення позицій ворожої артилерії і точок розривів випущених снарядів і хв. Причому всі дані передаються по захищеної цифрової лінії в онлайн-режимі і відображаються як на екрані оператора, так і на цифровому планшеті артилерійського командира.
Максимальна дальність, на якій комплекс "чує" противника, - 35 км, час визначення координат - не більше 5 секунд.
Серйозно підвищує можливості артилерійських підрозділів на полі бою система бойового управління "Оболонь-А". На виставці "Зброя та безпека-2017" демонструвалася машина начальника штабу дивізіону на базі КрАЗ, а Хрещатиком пройшла машина старшого офіцера батареї на базі артилерійського тягача МТ-ЛБу.
Таким чином, можна говорити, що вже існує (принаймні, в одному примірнику точно) повноцінний комплекс, який здатний приймати і обробляти дані величезного цифрового масиву про десятки цілей з використанням захищеного зв'язку. При цьому основою є комплекс топогеодезичної прив'язки, створений на базі високоточною інерціальної системи американського виробництва.
І найголовніше - всі три системи, представлені на параді, працюють у вельми вражаючою зв'язці для розвідки і коригування вогню артилерії. Причому сюди ж варто включити і використання безпілотних систем - тих же "Фурія" чи "Лелека", які теж були представлені на параді.
Все це разом узяте дозволяє говорити про те, що ефективність застосування артилерії зростає в кілька разів. Тепер питання стоїть тільки про швидке розгортання серійного виробництва цих машин і швидкого насичення ними бойових порядків військ. Думається, до того часу вогневі можливості армії будуть посилені новими як колісними, так і гусеничними самохідними артилерійськими системами натовського зразка. А якщо додати сюди і налагодження масового виробництва артилерійських боєприпасів, в тому числі і коригованих, то можна сподіватися, що в найближчі роки ми побачимо українську артилерію в новій якості.