Директор ЄБРР: "Україну не можна порівняти ні з Білоруссю, ні з Казахстаном"

"ДС" На думку ЄБРР, чому все-таки немає припливу іноземних інвестицій в Україну?

Ш. А. Я хотів би почати з хороших новин. В кінці лютого Україна підписала контракт з найбільшою американською корпорацією General Electric Transportation. Проект передбачає придбання рухомого складу (а саме тридцяти локомотивів) на умовах фінансового лізингу через Укрексімбанк з гарантіями американського City Bank. Такі приклади не поодинокі. Тому можна стверджувати, що певний інтерес інвесторів і бізнесу на Україні є. Особливо хотілося б відзначити інтерес міжнародного капіталу до проектів у галузі відновлюваної енергетики. Також викликають зацікавленість проекти, пов'язані з державно-приватним партнерством у сфері інфраструктури і концесійні проекти. Проте зазначу, що черги з компаній, які готові інвестувати в Україну, немає. І, на жаль, це об'єктивна реальність.

"ДС" А чому ж так відбувається?

Ш. А. Частково така ситуація пояснюється тим, що є спільне розуміння того, що ваша країна вступила в черговий передвиборний період. А з нашої точки зору, як, втім, і будь-якого інвестора, це сталося занадто рано.

Ще одним фактором дискомфорту для іноземних інвестицій є стан співробітництва України з Міжнародним Валютним Фондом (МВФ).

І поки незрозуміло, чи буде вона продовжена, на яких умовах, і буде черговий транш. Тому фактор виборів і невизначеність відносин з МВФ для інвесторів відіграють дуже важливу роль. Тобто ці два нюанси впливають на готовність міжнародних та вітчизняних інвесторів вкладати гроші в нові проекти в Україні.

"ДС" В деяких колишніх республіках СРСР і країнах Східної Європи теж є свої нюанси і з виборами, і з станом економіки, але останнім часом ЄБРР активізував свою діяльність у Білорусі, Казахстані, Узбекистані...

Ш. А. Давайте почнемо з фактів. В минулому році Україна для Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) була третьою серед усіх країн діяльності банку - 740 млн євро. І те, що ваша країна займає саме цю позицію, говорить не тільки про ставлення ЄБРР до України, але й інвесторів в тому числі. Бо ми не вкладаємо гроші самостійно, а працюємо спільно з інвесторами. Тому можна констатувати, що кошти в Україну вкладаються досить чималі порівняно з десятками країн, де працює ЄБРР.

Не хотілося б образити інші країни або зневажливо говорити про них, але з точки зору інвестиційної привабливості та потенціалу в особливості Україну не можна порівняти ні з Білоруссю, ні з Казахстаном.

Тому що і кваліфікована робоча сила, і географічне розташування країни, а також її транспортний потенціал та інші переваги, на мій погляд, набагато більше і вигідніше, ніж в інших державах. Інше питання, як це все використовується...

"ДС" На що ви натякаєте?

Ш. А. Говорячи про потенціал України, не можу не сказати, що у вашій країні, на жаль, відсутнє верховенство права. Я зараз говорю про те, як працює судова система. Вірніше, про те, що вона не працює. Сьогодні в Україні повсюдна корупція з'їдає все. Але якщо скасувати названі мною негативні елементи, ваша держава буде йти попереду багатьох країн, причому з великим відривом. А на даний момент відсутність в Україні верховенства права та наявність корупції сильно нівелюють інвестиційну привабливість країни.

"ДС" Ви підкреслили, що Україна за фінансування ЄБРР входить в першу трійку, якісь проекти можете виділити?

Ш. А. В кінці минулого року ЄБРР виділив кредит у сумі 160 млн євро на проект по розширенню Харківського метрополітену і кредит на 150 млн "Укрзалізниці" - на електрифікацію та модернізацію залізничного полотна в Миколаївській, Кіровоградській та Одеській областях (обидва під державні гарантії).

Говорячи про приватному секторі, мені хотілося б відзначити "ArcelorMittal Кривий Ріг" ("Криворіжсталь") - ЄБРР підписав з ним угоду про надання синдикованого кредиту на $350 млн. Це найбільший проект ЄБРР в Україні за 2017 рік. Виділені кошти будуть спрямовані на технологічну модернізацію найбільшого в Україні сталеливарного заводу.

ЄБРР вкладає багато в Туреччину - 1,6 млрд євро і Єгипет - 1,2 млрд євро, де багато інфраструктурних та сільськогосподарських проектів. Якщо говорити про інвестиції не в абсолютному вимірі, то я можу надати вам графік з інвестицій ЄБРР на душу населення (див. Інвестиції ЄБРР). Україна в ньому незаперечний лідер бо розмір української економіки оцінюється приблизно в 100 млрд євро, а турецької - 800 млрд.

Інвестиції ЄБРР в 2017 р.

"ДС" Які ключові ризики бізнес-клімату в Україні?

Ш. А. Я б назвав ще проблему трудової міграції в Україні.

На жаль, люди масово виїжджають у країни Європейського Союзу, в пошуках заробітків.

І, на жаль, це не регіональна тенденція, як нам здавалося спочатку, а загальноукраїнська.
Якщо говорити безпосередньо про залучення зарубіжних інвесторів в Україну, то однією з проблемних сфер є отримання будь-яких дозволів на ведення бізнесу. Отримання дозволу на геологорозвідку і видобуток нафти і газу, наприклад. У вашій країні це вкрай складна процедура, яка відлякує потенційних інвесторів.

Відповідно, їх залучення у цю сферу стає практично неможливим. На доказ сказаного можу підтвердити, що в 2017 році жодна із зарубіжних компаній-інвесторів не отримала ліцензії на геологорозвідку і видобуток на території України. Тому я вважаю, що існує цілий ряд процесів, які мають бути прискорені і обдумані українським урядом, щоб іноземний інвестор з комфортом приходив на український ринок.

"ДС" до Речі про владу. Популярно заяву, що "Україна за останні роки зуміла провести більше реформ, ніж за всі роки незалежності", але при цьому представники міжнародних фінансових організацій часто говорять про внутрішній опір реформам в Україні. ЄБРР також зазначає таку тенденцію?

Ш. А. Так, у деяких своїх інтерв'ю я навіть називав це "відчайдушним опором". Тому що впроваджувані реформи покликані скоротити масштабність корупційних процесів, а також обмежити вплив олігархічних кіл на вітчизняну економіку. І чим ближче вони відходять до "останнього рубежу оборони", тим їх опір стає запеклішою. Приклад можу навести газову галузь: те, як складалося формування цін на газ, хто і за які гроші отримував газ, кому надавалися субсидії, хто продовжував проводити відбір газу та інше. Все це говорить про те, що існували й існують певні схеми, які дозволяють постійно збагачуватися певному колу людей. Природно, відмовлятися від таких привілеїв дуже важко, і вони не хочуть цього робити. І як раз газовий і вуглеводневий сектор в цілому - це ті сфери, де подібний опір найбільш очевидне.

"ДС" Як ЄБРР бачить ситуацію в українській енергетиці, зокрема долю нашої газотранспортної системи (ГТС)?

Ш. А. Я б сказав, що український уряд приділяє цьому питанню належну увагу. Зокрема, віце-прем'єр Володимир Кістіон веде активні переговори з європейськими та світовими операторами, яких можна підключити до управління українською газотранспортною системою, щоб вона була ефективною з комерційної точки зору.

Але потрібно виходити з того, як в реальності буде трансформуватися і управлятися українська ГТС. До того ж мова йде не тільки про транспортування: ми сподіваємося побачити також інвестиції в розвідку і видобуток.

Якщо говорити про енергетику в цілому, то залишається відкритим питання про тарифи на поставлену електроенергію. Тобто як буде формуватися цей тариф, виходячи з чого, і чи будуть створені необхідні умови для того, щоб альтернативна (відновлювальна) енергетика зайняла вагоме місце в енергетичній галузі. Іншими словами, щоб енергія стала для споживачів дешевше, і можна було самостійно вибирати постачальника. Якщо дивитися в майбутнє, Україна повинна стати незалежною і самодостатньою. Саме такою повинна бути мета державної енергетичної політики. І крім усього, ваша країна повинна стати надійним гравцем на енергетичному ринку та ринку енергопостачання, на якого можна розраховувати.

"ДС" Що ви маєте на увазі?

Ш. А. Якщо Україна буде оператором газотранспортної системи, то вона повинна управляти ГТС таким чином, щоб стати надійним і прогнозованим партнером. Тому якщо Україна бажає грати одну з провідних ролей на енергетичному ринку (по украй мірі, в європейській енергетичній схемі), то наявність прозорих і компетентних структур, які будуть управляти ГТС, наприклад, - вкрай важливо.

Якщо говорити про проекти з відновлюваної електроенергії, то раніше нам пропонували відносно невеликі проекти - по 10-12 МВт, а сьогодні це вже проекти по 50 МВт. І зараз ми бачимо, що все більше відомих європейських девелоперів і операторів приходять в Україну робити такі проекти.

Хочу зазначити, що на початку березня ми підписали новий проект з групою компаній KNESS - в рамках Програми фінансування відновлюваної енергетики в Україні (USELF). Таким чином, ЄБРР робить свій внесок у підвищення енергетичної безпеки України шляхом виділення нових коштів на розвиток альтернативної генерації енергетики.

"ДС" Відомо, що ЄБРР цікавиться фінансуванням проектів в сфері агропромислового комплексу (АПК) України...

Ш. А. Цей рік ми почали з підписання масштабного проекту з "Нібулоном", надавши кредит на $50 млн для розширення і модернізації зерновий логістичної інфраструктури компанії в 2018-2019 роках Це дуже важливий проект, який передбачає використання водних артерій (Дніпра та його приток) для транспортування зерна. А в минулому році був підписаний великий проект з великим аграрним холдингом "Миронівський хлібопродукт" (МХП). Нашим банком надано кредит у розмірі 25 млн євро. Даний проект спрямований на будівництво біогазового заводу у Вінницькій області (переробка біомаси в електроенергію зараз дуже актуальна). Також ми надали семирічний кредит у сумі 25 млн євро агропромислової компанії "Астарта-Київ". Гроші передбачені на проект будівництва, а також на придбання зернових і цукрових сховищ у Полтавській та Хмельницькій областях. Взагалі ЄБРР щорічно виділяє понад 200 млн євро на фінансування подібних бізнес-проектів в аграрному секторі. І ми маємо намір діяти в тому ж руслі і щорічно виділяти такі ж кошти - портфель потенційних проектів у нас дуже хороший.

"ДС" Які сьогоднішні можливості фінансування ЄБРР проектів в сегменті державного сектора, оскільки воно було припинено?

Ш. А. Справді, був період, коли ЄБРР не працював у державному секторі. Це пов'язано з часами президентства Віктора Януковича - коли в країні все було надто корумпована і не було можливості реалізовувати якісь інфраструктурні проекти. Але незабаром після зміни влади ЄБРР залучив в Україну рекордні майже 1,2 млрд євро інвестицій - це було в 2015 році.

Якщо говорити про сьогоднішній день, то проекти у державному секторі реалізуються в нормальному режимі.

І ми з великою надією дивимося на роботу по створенню концесійного законодавства, так як в цьому зв'язку може відразу з'явиться цілий ряд портових проектів. Одним з перших прикладів такої роботи може стати проект в морському порту "Ольвія", який розташований в північній частині Дніпро-Бузького лиману.

"ДС" На рівні міст з ким співпрацює ЄБРР?

Ш. А. У нас є рамкова програма на придбання комунального транспорту. Переважно це тролейбуси. Цією програмою вже скористалися Кременчук, Одеса, Харків, Миколаїв, Івано-Франківськ та інші українські міста.

Якщо говорити про Кременчуці, то в минулому році там був підписаний дуже важливий проект з енергоефективності та термомодернізації громадських будівель (школи, дитячі садки, лікарні). Місто отримав від ЄБРР 9 млн євро. Також ми хочемо допомогти вирішити Львову проблему з переробкою сміття - передбачається виділення 20 млн євро. До речі, ЄБРР допомагав Україні в процесі створення Національної стратегії поводження з твердими побутовими відходами, яка вже була схвалена Кабінетом Міністром в першому читанні. Сподіваємося, це дозволить українським містам залучати реальні кошти, а також змінить поведінкову модель населення. Тому що можна вкладати величезні гроші в різні проекти, але спочатку треба навчитися робити базові речі. Наприклад, правильно сортувати сміття. А взагалі, муніципальний сектор є пріоритетним для ЄБРР: у нас є досить успішний досвід у цій сфері, і ми хочемо значно поліпшити стандарти життя українців.

Шевки Аджунер, директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні

Народився 1 листопада 1955 р. у Стамбулі (Туреччина);

Освіта: 1976 р. - бакалавр наук в галузі управління, Босфорський університет (Стамбул); 1977 р. закінчив Стокгольмський університет (спеціальність - Економіка та фінанси); 1982 р. - магістр ділового адміністрування, Університет Конкордія, Монреаль (Канада);

Кар'єра: працював у Центробанку Турецької Республіки, банк Монреаля, Королівському банку Канади (найбільшому канадському банку), з 1996 р. у структурі ЄБРР; 1996-2000 рр. - старший менеджер по оцінці трансакцій (відділ управління кредитними ризиками); 2000-2008 рр. - заступник директора та менеджер портфеля проектів (відділ агробізнесу); 2009-2013 рр .. - заступник Директора ЄБРР в Туреччині; з 13 квітня 2013 р. - директор ЄБРР в Україні;

Сімейний стан: одружений, має доньку;

Захоплення: вболівальник футбольних та інших спортивних заходів, любить грати в карти.