Діалог з Путіним. Чому Держдеп хоче відправити Порошенко в розвідку
Найбільш лаконічним позицією з проблеми (втім, як і в більшості міжнародно-політичних проблем) відрізняється чинний господар Білого дому. Зокрема, коментуючи захоплення росіянами українських кораблів поблизу Керченської протоки, Дональд Трамп заявив: "Нам не подобається, що відбувається, так чи інакше. І, сподіваюся, це виправиться". При цьому невеликі пізнання по суті подій він виправдав тим, що серйозно займаються проблемою європейські лідери. "Вони не в захваті" - не менш детально прокоментував президент США позицію Європи.
Конгрес і Сенат, як колегіальні органи і найменш оперативні, офіційної реакції поки не продемонстрували. Хоча за заявами останніх днів ясно, що представники республіканців готові підтримати новий санкційний пакет проти Росії. А представники демократів, зокрема, давні адвокати України - сенатори Боб Менендез і Кріс Мерфі пропонують збільшити поставки зброї та військового спорядження.
Найбільш повною і докладною, як і слід було очікувати, реакція вийшла Держдепу США. У своїй заяві американські дипломати засуджують агресивні дії Росії, закликають Москву "повернути Україні її судна і затриманих членів екіпажу, і поважати суверенітет і територіальну цілісність". І роблять одну заяву, яка пересічним читачам з України може здатися несподіваним.
"Ми закликаємо президентів Порошенко і Путіна до прямого контакту задля вирішення цієї ситуації", - йдеться в заяві Держдепу. Певна логіка в цьому, звичайно, є. Оскільки конфлікт на Азові - це класичне зіткнення збройних сил двох повноправних країн, а не черговий епізод гібридної війни з "ихтамнетами", то і вирішувати конфлікт повинні, в першу чергу, глави держав-учасників.
При цьому у Вашингтоні, швидше за все, чудово розуміють, що ніякого рішення прямі переговори Порошенка з Путіним не дадуть. Сторони обміняються списками претензій і проведуть така розмова, після якого навіть Клімкін з Лавровим не зможуть витиснути з себе заздалегідь заготовлені фрази про "конструктивний діалог". Втім, переговори лідерів учасників конфлікту у світовій дипломатичній практиці є таким же неминучим елементом ритуалу, як і вчорашній Радбез ООН.
Але, не виключено, що крім дотримання класичного "дипломатичного етикету" бажання Держдепу почути зміст прямого розмови президентів України і Росії має ще одну причину. Яка полягає в тому, що у Вашингтоні не розуміють, що сталося на Азові. І не мають на цю тему достовірних даних з Москви. Тому просто не розуміють, як слід реагувати.
Тому що якщо цей інцидент є просто спробою Володимира Путіна налякати громадян своєї країни й підняти рейтинг, який за останні два місяці помітно опустився, то це одна справа. За результатами інциденту можна взяти свіжі персональні санкції, висловити стурбованість і чекати, поки законодавці владнають післявиборчий хаос, відсвяткують Різдво - і візьмуться за справу щодо "пекельного пакету" антиросійських обмежень.
Зате якщо Росія готова розгортати військову ескалацію (що насправді не дуже - але все-таки можливо), то слід починати переставляти фігури на глобальній шахівниці, щоб цей намір помножити на нуль. І пряма розмова між президентами України і Росії міг би принаймні натяками, самим своїм тоном пролити трохи світла на наміри Москви. Тому Петру Олексійовичу, хочеться того чи ні, доведеться в найближчі дні спробувати поспілкуватися зі своїм колегою. Нарешті, на війні - як на війні. Українські моряки не злякалися плисти в керченську протоку - і президент, напевно, з телефонною розмовою впорається.
