Діти президента Трампа. Чому в Україні глумляться над здоровим глуздом і психікою виборця
"Нам потрібні відповідальні проукраїнські політики, які при прийнятті державних рішень керуватимуться виключно національними інтересами і виконувати свої посадові обов'язки виключно на благо українського народу", - заявив лідер партії "За життя" Вадим Рабинович і...
Думаєте, оприлюднив правдиву фінансову звітність? Записався в антиросійський рух? Перейшов на державну мову? Або, що було вже зовсім неймовірним - видав на-гора програму розвитку країни, в якій не пропонувалось вийти з угоди про асоціацію, переглянути курс країни на Захід і відновити "тісні, дружні стосунки з одним особливим сусідом"? Звичайно ж ні. Навіть не сподівайтеся. Замість цього Рабінович, привів у приклад Дональда Трампа, заявивши, що він, як відповідальний політик, вже виконав всі свої передвиборчі обіцянки. Казав, що закриє кордон з Мексикою - і закрив, говорив, що домовиться з КНДР - і домовився. "У мене в кабінеті висить табличка "Вчись у Трампа" - і я це успішно роблю!" - резюмував без зайвої скромності політик.
Коли Вадим Рабинович стверджує, що він прихильник політики Трампа, хотілося б дізнатися, що він і його партія зробили, щоб підтримати американський курс на посилення санкцій проти Росії? Висловлював новоявлений шанувальник Трампа захоплення з приводу віртуозного знищення американською авіацією російської військової угруповання "Вагнер"? Відправив в Кремль офіційний лист з американським прапорцем в шапці: "Вас там немає. Можемо повторити. Щиро ваш Вадим Рабинович"? За яким-таким особливим ознаками український виборець може здогадатися, що перед ним прихильник політики Дональда Трампа, а не маніпулятор, прагне обдурити довірливих виборців?
Чим ближче вибори, тим виразніше в Україні спостерігається дуже цікаву явище. Політики різних таборів проголошують себе "дітьми президента Трампа". Всілякі маститі і початківці політики публічно зізнаються в любові до американського президента, декларують бажання бути на нього схожими, цитують його висловлювання і копіюють манеру публічних виступів. Знайомством з "старовиною Дональдом" хвалився в свій час і Михайло Саакашвілі. Натякала на особисті зв'язки і Юлія Тимошенко. І ось тепер Рабинович - людина, який не приховує своїх політичних амбіцій. Число тих, хто, окрилені успіхами Трампа, раптово відчув у собі політичний талант до перебудови світу, зросло настільки, що можна скликати загальний з'їзд і підписувати пакт про неконкуренцію.
Популісти в Україні були завжди. Вони, звичайно ж, робили вигляд, що є відповідальними політиками. Але виборці, які теж вірили, що роблять відповідальний вибір, віддавали перевагу саме популістам. І все ж успіх Рабиновича вже зараз може дати фору всім наслідувачам Трампа разом узятим. Людина, що сидить в поодинці перед камерою, отримав підтримку не за те, що він робить і планує робити, а виключно за те, що він говорить.
Трамп відкрив еру хаотизації в політиці. Сила і міць Сполучених Штатів поки витримують його непослідовність і непередбачуваність. Однак в інших країнах наслідувачі Трампа вже підносять життєздатність американської державної системи свого виборця в якості формули свого власного президентського успіху. "Трамп свистів і нам велів". А електорат вірить, що одіозний персонаж може бути великим політиком, варто тільки обрати його на посаду.
Вульгаризація політичного дискурсу в Україні запускає негативні процеси і призводить до того, що в списку потенційних лідерів президентської гонки половина - це професійні клоуни. Інша половина відкрито зізнається, що тепер після тони, заданого Трампом, їм взагалі не обов'язково дотримуватися пристойності. "Звідки у вас цей особняк, який ви згідно декларації орендуєте за одну гривню?" - "Fake news! Fake news! Злочинна влада". "Чому ви цілуєтеся з великою рогатою худобою, а корми з вугільних теплоелектростанцій?" - "Fake news, скотыняка! Fake news!". Дональд вказав їм шлях. І тепер вони просто глумляться над здоровим глуздом і психікою виборця.
Всі натяки на політичне спорідненість з Трампом можна перевести так: "З якого дива я, відповідальний патріотичний політик, повинен відповідати про свою політичну програму, фінансування, біографії та сумнівних зв'язках?".
Якщо виборець захоче побачити в Рабіновича Дональда Трампа, ніщо не зможе йому перешкодити. Однак, при цьому варто провести порівняльний аналіз за всіма параметрами: біографія, минулі зв'язку, нажитий капітал, позиція щодо Росії та програма боротьби з корупцією. Ну і зрозуміти, яким він бачить відповідь на питання: "Чий Крим"?
