Детектив-консультант. Як Насиров перетворився на дивного Шерлока Холмса
Облава на податківців часів Януковича, організована силовиками в акурат до звіту генпрокурора Юрія Луценка в Раді, примітна одним вельми цікавим моментом — неоціненною допомогою, яку надав прокуратурі підозрюваний у корупції звільнений глава Державної фіскальної служби Роман Насиров.
Про особливу роль канадського підданого в цій справі заявив військовий прокурор Анатолій Матіос, звітуючи про затримання 24 співробітників колишнього Минсдоха. "Цю операцію не вдалося б провести, якщо б нам не допоміг голова Державної фіскальної служби Роман Насиров. Він розібрався в нетрях податкового законодавства, в усіх порушеннях. Це тільки завдяки його сприянню основний масив роботи був зроблений", — заявив Матіос так, як ніби той факт, що глава ГФС "розбирається в нетрях податкового законодавства", це якесь нерукотворне чудо, а не звичайна професійна компетенція. Так і слідчі прокуратури, які спеціалізуються на економічних злочинах повинні розбиратися в податковому законодавстві не гірше професійних податківців. Інакше їм злочини в цій сфері ніяк не розкрити.
Але на професійних якостях Насирова потік компліментів з вуст Матіоса не вичерпався: "Я не соромлюся цього сказати, це людина, яка в цьому сегменті зробив все для того, щоб розкрити всі ці незаконні податкові майданчики і допомогти нам довести і зібрати докази причетності як жінок, так і чоловіків. А це, повірте, не останні люди в державі і взагалі в окремо взятих областях. Це керівники державних податкових адміністрацій, це царі і боги режиму Януковича".
Тобто Насиров, який, ще раз підкреслимо, сам є підозрюваним у фінансових махінаціях, в цьому ділі виглядає таким собі вкрай позитивним "добровільним народним дружинником" із загостреним почуттям справедливості, допомагає ловити злочинців.
У цьому зв'язку на розум приходить відразу кілька думок. По-перше, справу проти Насирова було ініційовано Національним антикорупційним бюро, відносини якого з Генпрокуратурою, м'яко кажучи, прохолодні. До того ж у багатьох експертів суть претензій до Насирову викликає дуже серйозний скепсис. Так що, схоже, Матіос знайшов зайвий привід підколоти конкурентів з антикорупційної боротьби. Мовляв, ви там на Романа Михайловича справи заводите сумнівні, а він в справі виведення махінаторів на чисту воду ефективніше вас буде. Взяв, у всьому розібрався і відразу два десятки корупціонерів одним махом за грати відправив.
Можливо, звичайно, у Матіоса є і інші мотиви відбілювати Романа Михайловича перед телекамерами. Правда, відбілювання це виходить вельми сумнівне і показує не в кращому світлі і власне Насирова, і прокуратуру.
Нагадаємо, що Насиров до свого відсторонення два роки очолював ГФС. І якщо він, як це випливає зі слів Матіоса, був обізнаний про роботу схем з "податковими майданчиками" і "податковими ямами" Олександра Клименка, то чому протягом двох років не було ні облав, ні арештів. Або Роману Михайловичу знадобилося цілих два роки, щоб "розібратися у нетрях податкового законодавства", а до цього незаконні схеми цвіли і пахли під початком Насирова.
Про те, що всі злочинні схеми, про які говорив Матіос, цілком могли працювати і в післяреволюційні часи Насирова в ГФС, свідчить той факт, що найбільша риба, піймана у цій справі, — колишній луганський губернатор і голова луганської податкової Олександр Антіпов до останнього моменту мав на ГФС своїх людей і, відповідно, мав свій вплив. Так, у 2016 р. на посаду начальника спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників був призначений Андрій Мироненко — давній соратник і підлеглий Антипова.
Зрозуміло, можна припустити, що ні про які схеми у своєму відомстві Насиров не знав або що під час його керівництва жодних схем вже не було, а Роман Михайлович брав участь у розслідуванні не як цінний свідок, а як консультант з питань оподаткування. Допомагав, так би мовити, слідчим "розбиратися в нетрях". Але і в такому випадку виникає відразу чимало запитань. По-перше, наскільки етично отримувати консультації у людини, який сам в даний час знаходиться під слідством. Зрозуміло, в інтересах слідства можна консультуватися хоч з маніяками, але про таких консультаціях зазвичай правоохоронці не надто поширюються, так як виглядає це не дуже красиво.
По-друге, що дещо важливіше, а чи немає у цьому випадку у Насирова конфлікту інтересів. Адже він не тільки підозрюваний і підслідний, але і все ще чинний глава ГФС, хоч і відсторонений, і справа стосується його колег і, можливо, не тільки колишніх.
Як би те ні було, все виглядає так, що Насирова починають активно відбілювати, а враховуючи, що справу проти голови ГФС важко назвати перспективним, то дуже може бути, що незабаром Роман Михайлович тріумфально повернеться на білому коні як детектива-консультанта Генпрокуратури.
Ну а що стосується Матіоса, то йому було б непогано уточнити для громадськості, яку конкретно роль зіграв Насиров в цій справі і в якій якості. Інакше і до Насирову, і до Матіосу буде дуже багато питань.
