Деталі "повзучого настання" ВСУ під Горлівкою
У перший день осені ЗМІ облетіла радісна новина: неподалік окупованій Горлівки українська піхота без застосування зброї змусила бойовиків залишити кілька своїх передових позицій і відійти в тил, пише Depo.ua.
Першоджерелом інформації став волонтер, а з недавніх пір і народний депутат України ("Слуга народу") Юрій Мысягин.
"Хороші новини прийшли з війни. В районі передмістя Горлівки наша піхота змусила бойовиків залишити кілька своїх передових позицій і відійти в тил. Причому змусили їх відійти без застосування зброї, щоб виконувати всі домовленості про перемир'я", - написав він у Facebook.
Журналісти звернулися до прес-центр штабу ООС з проханням підтвердити або спростувати цю інформацію, проте відповіді так і не отримали.
Справа в тому, що аналогічні інформаційні "бомби" мали місце і раніше, проте далеко не всі з них потім отримували підтвердження. Наприклад, 28 березня цього року ветеран боїв за Донецький аеропорт і Піски Андрій Шор написав, що Збройні сили увійшли в межі міста Горлівки, але в той же день штаб ООС цю інформацію офіційно спростував.
В цілому ж, влітку в районі Горлівки було дійсно жарко. Ще в кінці травня звідти почала надходити інформація, що південніше Новолуганского і в районі Гольмовского (північна околиця Горлівки) відзначається посилення додатковими вогневими засобами передових позицій окупантів. Тоді ж повідомлялося і про активізацію ворожих ДРГ в районі Зайцевої.
В середині червня бійці полку "Азов" на північній околиці Горлівки знешкодили російський комплекс розвідки "Зоопарк-1", яким противник здійснював коригування вогню і який виробляється в Росії і поставляється виключно звідти. Зокрема, з його допомогою бойовики "ДНР" з житлових кварталів Горлівки обстрілювали українські населені пункти вздовж так званого "горлівського периметра".
Ну і буквально напередодні так званого "хлібного перемир'я", яке стартувало 21 липня, українські військовослужбовці за допомогою дрона провели успішну операцію зі знищення укріплень окупантів поблизу окупованій Горлівки. Операцію здійснювала піхота 53-ї бригади, влучним вогнем знищив будинки, з яких бойовики давно вигнали місцевих жителів і перетворили їх на спостережні пункти, КСП взводів та склади боєприпасів.
Вже під час самого перемир'я, 25 серпня, під час бою під Горлівкою загинув командир взводу 24-го батальйону "Айдар" 53-ї механізованої бригади - позивний "Тихий".
У відповідь на в ніч на 29 серпня українські бійці розбили ворожу ДРГ, знищивши чотирьох терористів і ще одного взявши в полон. В ту ніч російські окупаційні війська здійснили збройну провокацію і обстріляли підрозділи полку Нацгвардії "Азов" в районі Горлівки, однак під час патрулювання "сірої зони" розвідгрупа "Азова" виявила російський підрозділ і в тривалу перестрілку розбила ворожу ДРГ.
Як бачимо, активність навколо Горлівки останнім часом спостерігалася недитяча. І якщо інформація про просування ВСУ там підтвердиться, впадати в ейфорію і очікувати близького визволення міста не варто. Адже подібне просування до окупованих містах українські бійці здійснюють вже не перший, і навіть не вдруге.
Зокрема, 19 січня 2017 року бійці з передовою повідомляли, що наша армія підійшла до Дебальцеве на відстань 5-6 км, окопалася і зводить інженерні споруди.
А Докучаєвськ взагалі ще з листопада 2016-го перебуває в напівоточенні. До того ж, за "Мінську-1" він повинен бути під українським контролем.
Крім цього, 20 червня 2018 надійшло повідомлення, що наша армія просунулася на два кілометри в районі Жолобка і закріпилася на нових позиціях в "сірій зоні". Також сили ООС пройшли вперед схід Жолобка, який виявився практично в оточенні. Тоді всім здавалося, що звільнення села від окупантів - це лише питання часу. Однак, пройшло більше року, а "віз і нині там".
І під Горлівкою подібне просування далеко не нове - в листопаді 2017-го ВСУ звільнили останні села "сірої зони", підійшовши буквально впритул до міста.
На жаль, точної інформації про місце просування ЗСУ на цей раз немає, а так званий "горлівський периметр" досить великий (пролягає майже від Дебальцевого до Авдіївки).
Разом з тим, чим би не закінчилася ця героїчна епопея під Горлівкою, поки її можна сміливо занести в розряд перемог і традиційно сподіватися, що далі буде ще.