Десять соросят. Хто з "пташенят Сороса" став найвпливовішим у Зе-влади

Останнім часом у ЗМІ знову багато говорять про соросятах. Вже і Володимир Зеленський використовує цей термін. В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", яке вийшло 11 лютого, він заявив: "Я не знайомий з людиною на прізвище Сорос. Ніколи з ним не зустрічався. Я точно не один з соросят. Напевно, є люди, які навчалися за кошти тих чи інших донорських фондів і працювали в компаніях, які були засновані такими фондами. І один з таких фондів - це фонд Сороса. Я розумію, що фактично вони отримали з фонду цієї людини гроші, за які навчалися за кордоном. Питання впливу пана Сороса на Україну - я його не відчуваю. Я думаю, що це все перебільшення".

Сказано це було у відповідь на репліку про те, що деякі нардепи з числа "слуг народу" називають нинішній Кабмін "урядом соросят". І Зеленський сам став натякати на те, що у нинішнього Кабміну якесь дивне однодумність. "Мені не дуже подобається, коли, наприклад, уряд - воно таке, однакове, єдине... Це значить, що не існує іншої думки. Якщо немає іншої думки, то іноді можуть бути фатальні помилки. Тобто тобі треба чути різні речі, різні прогнози, різні ризики. Тому мені здається, що повинні бути різні - і соросята, і антисоросята, якщо хочете так їх називати", - сказав Зеленський, що можна розцінити як анонс швидкого поповнення Кабміну антисоросятами.

Дійсно, зараз вже можна говорити про занепад впливовості соросят: замість них посилюються "слуги Кремля". А зенітом слави соросят стала осінь минулого року. Тоді ж, власне, і почав розкручуватися цей термін.

Соросята - це ті, кого за часів президентства Петра Порошенка називали грантоїдами. Або вишукано - "діти капітана Гранта". Маються на увазі політики, в чиїй кар'єрі важливою сходинкою була діяльність, яка фінансується західними фондами, у тому числі міжнародним фондом "Відродження" Джорджа Сороса.

Зміна термінології - соросята замість грантоїдів - сталася в силу об'єктивних обставин: багато з тих, хто звалися грантоїдами при Порошенко, при Зеленском перестали бути грантоїдами. Перестали з тієї простої причини, що отримали дуже важливі крісла на верхньому поверсі влади. Але вони не перестали орієнтуватися на Сороса та інших своїх колишніх грантодавців.

Очевидно, що ці терміни - грантоїди, соросята - дуже умовні. До того ж провідниками інтересів Сороса в Україні називають не тільки політиків, але і деяких впливових бізнесменів. Найбільші з них - це засновник компанії EastOne Віктор Пінчук і засновник інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала. Відповідно, політиків, пов'язаних з Пінчуком і Фіалою, теж відносять до соросятам.

За великим рахунком соросят і колишніх грантоїдів можна знайти практично у всіх структурах нинішньої влади. Оскільки про соросятах став говорити вже і Зеленський, ми вирішили скласти топ-10 найвпливовіших з них.

Для цього ми використовували такі три критерії: політичну вагу займаної посади, адміністративний вплив, згадуваність у ЗМІ. Цікаво, що всі учасники топ-10 виявилися героями скандалів.

Топ-10 найвпливовіших соросят в Зе-влади

1. Олексій Гончарук - прем'єр-міністр України з 29 серпня 2019 р. До того три місяці пропрацював заступником Андрія Богдана на посаді керівника президентського Офісу. Раніше з вересня 2015-го очолював незалежний експертно-аналітичний центр BRDO (Better Regulation Delivery Office - Офіс ефективного регулювання), фінансований Євросоюзом. Найгучніший скандал з Гончаруком на посаді прем'єра - так звані "плівки Гончарука", де він обговорює з співрозмовниками, як пояснити Зеленському, чому гривня зміцнилася, а бюджет та економіка від цього постраждали. "У Зеленського є дуже примітивне, в цьому сенсі просте розуміння економічних процесів"; "Поки... не буде у президента в голові відповіді на питання, у нього буде порожнє місце там і до нього буде прилітати ця хрень на тему облігацій. А вона потрапляє в голову тільки тому, що у нього є туман на цю тему", - ці слова Гончарука про Зеленском відразу стали мемом. Як і визнання Гончарука про себе, що він "профан в економіці".

2. Оксана Маркарова - міністр фінансів України з 22 листопада 2018 р., до того з березня 2015 р. працювала заступником міністра - керівником апарату Мінфіну, першим заступником міністра, в.о. міністра фінансів. Під її керівництвом були створені єдиний портал використання публічних коштів Spending, портал Open budget, а також портал IFIs projects - реєстру проектів, що реалізуються із залученням коштів міжнародних фінансових організацій (МФО). У Зе-влади вона є найдосвідченішим комунікатором з МВФ та іншими МФО. Зрозуміло, голос Маркарової теж звучить на "плівках Гончарука".

3. Руслан Рябошапка - генеральний прокурор із 29 серпня 2019 р. До того з 21 травня 2019 р. працював заступником керівника президентського Офісу. Раніше з жовтня 2013 р. по березень 2014 р. керував департаментом аналізу антикорупційної політики в організації "Transparency International Україна", після чого працював заступником міністра юстиції України. Рябошапка герой інших скандальних записів. Зокрема, "плівок Трампа", на яких Зеленський запевняє президента США, що "генеральним прокурором буде 100% мій чоловік". І "плівок Труби", на яких директор ДБР Роман Труба отримує від співрозмовника Руслана інформацію про необхідність зупинити обшуки в Дніпропетровській міськраді, як пояснює сам Труба, поки йдуть переговори з МВФ. Генпрокурору довелося спростовувати, що він давав такі вказівки. Також Рябошапка - герой скандальних розслідувань: журналісти проекту "Спостерігач" розшукали у Франції будинок, який належить дружині Рябошапки, і підрахували, що з задекларованими доходами сім'я Рябошапки не змогла погасити кредит в 510 тис. євро всього за два роки. Згідно його декларації його сини Тимур, Марко, Лука є громадянами Франції.

4. Максим Нефьодов - голова Державної митної служби з 5 липня 2019 р. До того з 18 лютого 2015 р. був заступником міністра, першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України. Курирував електронну систему публічних закупівель ProZorro, розробка і впровадження якої фінансувалися, зокрема, міжнародним фондом "Відродження" Джорджа Сороса через організацію "Transparency International Україна". Ще з тих часів знайомий з Гончаруком. Саме Нефьодов рекомендував Богданові взяти Гончарука на роботу до себе на Банкову. Нефьодов - герой багатьох скандалів, останній з яких - відео з еротичною вечірки в столичному нічному клубі, де Нефьодов несе дівчину в масці і нижній білизні до ванни, а потім капає на неї розплавленим воском. Нефьодов придумав пояснення своєму дозвіллю: "Як же треба людей на держслужбу агітувати". Скандальним стало і падіння надходжень від митниці до держбюджету, всупереч задекларованій Нефедовим боротьбі з корупцією в його відомстві.

5. Олена Шуляк - заступник голови фракції партії "Слуга народу", заступник голови комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. З 15 листопада 2019 р. також є представником Кабміну у Верховній Раді. Соратниця Гончарука по роботі в BRDO була членом правління і керівником сектору "Будівництво" BRDO. Фактично є представницею соросят в керівництві фракції "слуг народу". Член тієї ж фракції, антагоніст соросят Олександр Дубинський стверджує, що соросятами є 40% фракції, однак спікер парламенту Дмитро Разумков запевняє, що ця цифра завищена. У той же час Шуляк має скандальні зв'язки з російським бізнесом - з 2000 р. вона працювала у великої фінансово-промислової групи з російськими коренями Midland Group, є співзасновницею і кінцевим бенефіціаром її української філії Midland Development Ukraine. Кажуть, саме цей скандал завадив їй зайняти крісло міністра розвитку громад і територій, звільнене Оленою Бабак, і в результаті воно дісталося Денису Шмигалю.

6. Андрій Коболєв - голова правління НАК "Нафтогаз України" з 26 березня 2014 р. Термін контракту закінчується в кінці березня 2020 р. Є одним з найбільш активних контактерів з боку України з МФО. Під його керівництвом "Нафтогаз" отримав великі кредити від Світового банку та ЄБРР. Найгучніша тема скандалів з Коболевым - його премії в "Нафтогазі". У 2018 р. він отримав винагороду 286,5 млн грн. А регулярна зарплата, згідно з контрактом, який днями потрапив у ЗМІ, перевищує 1 млн грн на місяць.

7. Тимофій Милованов - міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України з 29 серпня 2019 р. Почесний президент Київської школи економіки, до ради директорів якої входить головна економістка Dragon Capital Олена Білан. У Мілованова теж скандальні доходи. Спочатку він поскаржився, що його зарплати (18 тис. грн) вистачає лише на поїздки в таксі. Потім стало відомо, що він отримав за грудень 222 тис. грн. Його голос звучить на "плівках Гончарука", а також він зробив ряд скандальних камінг-аутів. Наприклад, назвав себе дебілом і зізнався: "Я книжок не читаю й іншим не раджу. Книги - це розвага, а не освіта. Сьогодні мені подобається інша розвага - серіали та кіно, подорожі і ресторани. А також танці і клуби. Так, іноді я читаю книги, але тільки для розваги". За його словами, він шукає для України "нових рішень" "на базі системних, а лоскутковых знань", таких як "рада колеги, параграф з Вікіпедії".

8. Володимир Бородянський - міністр культури, молоді та спорту України з 29 серпня 2019 р. У 2004-2018 рр. керував телеканалом СТБ і всієї медіагрупою Star Light Media Віктора Пінчука. Очолюване ним міністерство опинилося в епіцентрі зарплатного скандалу. Допитливі журналісти завітали в е-декларації і виявили, що міністр Бородянський 27 грудня отримав 112 904 грн. Його перший заступник Анатолій Максимчук 16 грудня отримав 157 051 грн, а 27 грудня - ще 248 021 грн. Заступник міністра Ірина Подоляк в ті ж дні збільшила вміст свого гаманця на 154 232 і 240 грн 478 грн, заступник міністра Олексій Сивирин - на 151 051 грн і 215 017 грн відповідно. Ще один заступник Володимир Шумилін отримав 16 грудня 154 233 грн. А найскандальнішою ініціативою міністерства Бородянського став законопроект про дезінформації, який дозволить задушити будь-які медіа. Особливо легко буде розправитися з тими ЗМІ, які посміють писати правду і викривати брехню.

9. Роксолана Пидласа - заступник голови комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. У 2014 р. стажувалася в представництві ЄС в Україні, потім працювала в Американській торговельній палаті в Україні, в 2015 р. була учасницею програми Держдепартаменту США International Visitor Leadership Program за напрямом "стратегічні комунікації". Пидласа підняла скандал про корупцію в податковому комітеті парламенту. Але і сама виявилася героїнею скандалу - її запідозрили у лобіюванні інтересів виробників касових апаратів. Пидласа є автором законопроектів про тотальне введення кас, а раніше отримала 540 тис. грн від розробника програмного забезпечення для касових апаратів, що відображено в її декларації.

10. Артем Ситник - директор Національного антикорупційного бюро з 16 квітня 2015 р. За свідченням колишнього генпрокурора Юрія Луценка, Ситник користувався заступництвом посольства США. Також Ситника активно підтримували грантові організації, такі як ЦПК Віталія Шабуніна. Однак Ситник виявився найбільшим провалом соросят. У грудні 2019 р. його внесли до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Підставою стало постанову Рівненського апеляційного суду, який не задовольнив апеляційну скаргу захисту по справі про відпочинок Ситника в елітних мисливських угіддях господарства "Поліське-Сарни" в Рівненській області та визнав Ситника винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 Купап (Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків). Також Ситник отримав штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією подарунків в дохід держави. Вже понад 150 народних депутатів, представляють практично всі фракції і групи парламенту, поставили підписи під вимогою звільнити Ситника, внесеного до реєстру корупціонерів, з посади директора НАБУ. Однак сам Ситник заявляє, що не збирається звільнятися. Тим самим він лише ще більше дискредитує і себе, і всіх соросят.

Друга десятка Зе-соросят

Звичайно, число соросят у владі не обмежується топ-10. Щоб задовольнити цікавість читачів ми наводимо другу десятку, але вже без детальної інформації та без ранжирування, в алфавітному порядку (за прізвищами). А задоволення проранжувати їх залишаємо читачам.

Айварас Абромавічус - генеральний директор ДК "Укроборонпром".

Марина Бардіна - заступник голови комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері прав людини та гендерної політики.

Світлана Заліщук - штатний радник прем'єр-міністра України Олексія Гончарука з питань зовнішньої політики.

Сергій Лещенко - член наглядової ради АТ "Укрзалізниця".

Денис Малюська - міністр юстиції України.

Галина Михайлюк - заступник голови комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Мустафа Найєм - заступник генерального директора ДК "Укроборонпром".

Ганна Новосад - міністр освіти і науки України.

Олексій Оржель - міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України.

Владислав Рашкован - заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді.