Гроші замість рейтингу. Чому "слуги народу" підтримали "карантин вихідного дня"

Як Арахамія і Корнієнко дали собі по руках

"Карантин вихідного дня", введений урядом з минулих вихідних, залишився в дії. Так вирішили "слуги народу" 17 листопада.

Нагадаємо, що 11 листопада Кабмін прийняв постанову №1100 про посилення протиепідемічних заходів. Це рішення виявилося повною несподіванкою для народних депутатів, включаючи і представників правлячої партії "Слуга народу". 16 листопада в Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови №4381 з рекомендацією уряду пом'якшити обмеження на роботу у вихідні дні сфери громадського харчування (барів, ресторанів, кафе і т. п.), торгово-розважальних центрів та інших установ розважальної діяльності, сфери торговельного та побутового обслуговування населення, закладів культури, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.

У пояснювальній записці автори проєкту №4381 обгрунтували свою ініціативу бажанням подолати негативні тенденції в економічній сфері. Під проєктом підписалися віцеспікер парламенту, представниця "Батьківщини" Олена Кондратюк (зараз вона в. о. голови Верховної Ради, оскільки спікер Дмитро Разумков і його перший зам Руслан Стефанчук заразилися коронавірусом), заступник голови фракції партії "Голос" Ярослав Железняк, лідери "слуг народу" Олександр Корнієнко і Давид Арахамія, співголова ОПЗЖ Юрій Бойко, співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.

Оскільки це був узгоджений проєкт від усіх фракцій, здавалося само собою зрозумілим, що він, швидше за все, буде прийнятий. Однак 17 листопада, коли справа дійшла до голосування у Верховній Раді, настрій "слуг народу" змінився. З 206 членів фракції, які були присутні на засіданні, тільки 34 натиснули кнопку "за", а решта в більшості своїй утрималися. Так вчинили і співавтори проєкту №4381 Корнієнко та Арахамія.

В інших фракціях і групах більшість присутніх депутатів підтримали проєкт постанови. У підсумку вийшло 149 голосів "за" при мінімально необхідних 226. Таким чином, через раптову зміну позиції "слуг народу" проєкт №4381 провалився. Парламент відмовився від наміру рекомендувати уряду пом'якшити "карантин вихідного дня".

Який спектакль був запланований

Розгадка цих перепадів настрою "слуг народу" криється у своєрідності розумових процесів у Кабінеті Міністрів і в Офісі президента. Вводячи "карантин вихідного дня", уряд забув проконсультуватися з керівництвом парламенту і лідерами фракції "слуг народу". Ситуацію посилив Володимир Зеленський. 14 листопада він виступив з відеоблогом, де підтримав "карантин вихідного дня". Але ні сам Зеленський, ні його Офіс не спромоглися пояснити свою позицію парламентським "слугам народу".

Тим часом багато "слуг народу" прислухаються до реакції електорату на експерименти уряду. Наведемо думку Ірини Верещук, яка ще недавно (коли боролася за пост мера Києва) публічно хвалилася тим, що Зеленський входить в її команду. "Я готова голосувати за скасування "карантину вихідного дня" і буду всіляко наполягати на тому, що це недієва форма і недієва на сьогоднішній день позиція уряду. Думаю, що голоси у фракції будуть. У нас дуже багато людей, мажоритарників, які з округів приносять інформацію. Вони переконані, що "карантин вихідного дня" — це не той шлях і не та модель, яку потрібно застосовувати зараз в Україні", — заявила вона 16 листопада. І на наступний день дійсно проголосувала за проєкт №4381.

Ще далі пішов її колега Олександр Дубінський, який очолює Київську обласну організацію партії "Слуга народу". 16 листопада він ініціював збір підписів народних депутатів під поданням до Конституційного суду за скасування "карантину вихідного дня". І відразу після провалу проєкту №4381 Дубінський оприлюднив підписні листи під конституційним поданням: там уже є мінімально необхідні 45 підписів народних депутатів.

Власну позицію публічно озвучив Разумков, виступивши 16 листопада по відеозв'язку перед учасниками погоджувальної ради парламенту. Він заявив, що перше питання, на якому зараз повинна сконцентруватися Верховна Рада, це COVID. "Об'єднатися без політики, без прапорців, без гасел навколо того, що вміє і може робити Верховна Рада, дійсно вирішувати проблеми суспільства, в рамках своєї компетенції долучитися до цього процесу, а іноді і виправити ті помилки, які були зроблені іншими", — закликав спікер.

Виправляти помилки уряду були готові на той момент багато "слуг". Утім, перший заступник голови фракції Корнієнко, виступаючи на тій же погоджувальній раді, залишив їм шлях до відступу. Він сказав, що фракція підтримує винесення проєкту №4381 на голосування в залі, "а далі фракція буде ще сьогодні визначатися, як ми будемо по цій постанові голосувати".

Однак увечері 16 листопада заступник голови фракції "слуг народу" Євгенія Кравчук повідомила, що "якиїсь узгодженої позиції з приводу скасування "карантину вихідного дня" у фракції немає, консультації не проводилися, завтра кожен буде голосувати на власний розсуд". Саме з таким настроєм "слуги народу" і прибули на засідання парламенту 17 листопада. До речі, профільний комітет, очолюваний "слугою" Михайлом Радуцьким, теж не прийшов до якоїсь конкретної думки і рекомендував Верховній Раді самій визначитися шляхом голосування за або проти проєкту №4381.

Telegram-канали, близькі до Банкової, повідомляли вранці 17 листопада, посилаючись на свої джерела в ОП, що "якщо Рада і проголосує за постанову про скасування "карантину вихідного дня", то виконувати його Кабмін не буде". І багато "слуг" бачили в цьому глибокодумний розрахунок. Мовляв, все це спектакль: "слуг", які піклуючись про свій рейтинг, проголосують за скасування "карантину вихідного дня", а уряд благополучно проігнорує цю постанову, тим більше що вона — всього лише рекомендація.

Чому спектакль був скасований

І ось вранці 17 листопада засідання почалося. Депутати заслухали прем'єра Дениса Шмигаля та представників МОЗ, позадавати їм питання, після чого о 12:00 пішли на півгодинну перерву. Правда, вона триватиме не пів години, а понад півтори години. Засідання відновилося лише о 13:44. І відразу ж депутати приступили до проєкту №4381. На його підтримку виступили представники всіх фракцій і груп, за винятком "слуг народу".

Нарешті останнім виступив Арахамія. Виглядав він явно переляканим, немов отримав по телефону наганяй від когось, хто лікується у Феофанії: чи то від Зеленського, чи то від керівника його Офісу Андрія Єрмака.

"Колеги, ми розуміємо, звичайно, що "карантин вихідного дня" і будь-який карантин взагалі — це погана новина і для бізнесу і для економіки. Все це добре розуміють. Але треба переходити від політичної дискусії до чисто професійної медичної дискусії. Ми з вами не медики, ми не можемо бути інфекціоністами, не можемо просто заради того, щоб подобатися людям, робити зараз передвиборчі ... в деяких містах йдуть вибори, ми розуміємо, чому мери так себе ведуть. Але ми повинні розуміти, що частковий карантин все ж краще, ніж повний локдаун. Можливо, він не врятує ситуацію, але є ймовірність, що врятує. Давайте надамо уряду 14 днів або 20 днів для того, щоб побачити, дає це результати чи ні, і після цього будемо приймати остаточне рішення", — сказав глава фракції.

Тож не дивно, що після такої агітації проєкт, під яким стояли підписи Арахамія і Корнієнка, був благополучно провалений. По виду Арахамія було видно, що в Феофанії схаменулися і дали команду валити проєкт №4381.

Не будемо гадати, як це позначиться на рейтингах "слуг народу". Мабуть, в Феофанії вирішили, що падіння рейтингів влади — це зараз не найбільша проблема (чергові вибори не скоро), а головна біда — це втрата керованості. Коли президент воює з Конституційним судом, мери обласних центрів ставлять палки в колеса уряду, а парламент їм допомагає — то хто буде серйозно сприймати таку владу? А для Зеленського особисто це дуже болюче питання, щоб його сприймали серйозно.

У свою чергу, "слуги", хоч вони і турбуються про свої рейтинги, але в більшості своїй не здатні виступити проти імперативних вказівок з Феофанії. До того ж вони зовсім не готові взяти на себе відповідальність за ситуацію в медицині. Зараз ця відповідальність лежить повністю на уряді, але якщо б він на вимогу депутатів скасував "карантин вихідного дня", то відповідальність за подальший розвиток подій лягла б уже на Верховну Раду.

Мабуть у разі конфлікту між парламентом і урядом є радикальне рішення — відправити уряд у відставку і призначити новий. Але якраз цей варіант для багатьох "слуг народу" неприйнятний, бо вони вже досягли взаємовигідних домовленостей з нинішнім урядом. Свідченням тому стало прийняття 5 листопада в першому читанні держбюджету на 2021 рік. Знаючі люди стверджують, що депутати, які проголосували за бюджет, отримали по 30-40 млн грн. Тому до тих пір, поки бюджет-2021 не буде остаточно прийнятий, "слуги народу" будуть цей уряд пестити і плекати. Навіть ціною свого рейтингу.