Гроші в обмін на реформи. Чому G7 вимагає "відновити прозорість у Верховній Раді"

Загальновідомо, що колективний Захід хоче від України всіляких реформ. В останній рік було два стимули. Хочете в ЄС — робіть такі-то реформи, ось перелік із семи пунктів. Хочете в НАТО — давайте ще такі-то реформи, як записано в "домашньому завданні". Зараз Захід вирішив застосувати новий стимул, який раніше не застосовував, — мабуть, перші два не дуже добре працюють.

Спроба №3

У червні у Лондоні відбудеться конференція щодо відновлення України. Зокрема, там обговорюватиметься відновлення інфраструктури, зруйнованої через агресію Росії. Про це нагадали лідери G7 у спільній заяві 24 лютого, присвяченій роковинам повномасштабної війни Росії проти нашої країни.

І в тому ж пункті документа підтверджено вимогу реформ: "Водночас ми продовжуватимемо підтримувати рішучість України побудувати суспільство, вільне від корупції. Ми підтримуємо зусилля уряду України щодо побудови установ відповідно до європейського курсу України, у тому числі в судовому секторі, і просування верховенства права шляхом розширення можливостей незалежних українських антикорупційних інституцій. У зв'язку з цим ми повторюємо нашу повну впевненість у ролі групи послів G7 у підтримці впровадження порядку денного реформ".

Нагадаємо, що формулювання "лідери G7" включає дев'ять осіб: це лідери країн "Великої сімки" (США, Канади, Японії, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії) плюс голови двох вищих органів Євросоюзу — Європейської ради та Єврокомісії. Країни G7 та Євросоюз — це і є головні донори, на яких ми можемо розраховувати на конференції з питань відновлення України (URC 2023), яка відбудеться у Лондоні 21-22 червня.

За інформацією організаторів, URC 2023 буде зосереджена на мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України та подальшого процесу відновлення від наслідків війни, зокрема шляхом екстреної допомоги для негайних потреб та фінансування участі приватного сектора у процесі відновлення. Наш уряд сподівається отримати там добрі гроші (або хоча б обіцянку фінансування конкретних проектів відновлення інфраструктури).

Але для цього, як очевидно із заяви лідерів G7, потрібні реформи, а які саме — це нашій владі роз'яснять посли G7. І процес роз'яснення вже триває. 1 березня у послів G7 була зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Вони сформулювали йому чіткий перелік претензій. А після зустрічі — напевно, щоб він нічого не забув, — зазначили ключові вимоги у своєму офіційному Twitter-акаунті.

"На сьогоднішній зустрічі з Русланом Стефанчуком посли G7 знову наголосили на важливості повернення електронного декларування майна для державних службовців, відновлення прозорості у Верховній Раді та зміцнення антикорупційних інституцій САП та НАБУ. Ми також обговорили питання прав національних меншин в Україні та необхідність продовження реформування Служби безпеки", — розповіли посли.

З часу тієї зустрічі пройшло вже дві доби, але Стефанчук досі нічого не повідомив про неї ні на сайті Ради, ні на своїй сторінці у Facebook. І це симптоматичний момент. Схоже, Банкова (і разом із нею спікер парламенту) боїться публічно пообіцяти послам G7 виконання двох ключових вимог — про е-декларування та про "прозорість у Раді". Але й публічно відмовити також боїться.

"Критична важливість у контексті збільшення допомоги"

Обидві ці вимоги виникли не вчора. Західні партнери висунули їх ще півроку тому. І досі не домоглися результату.

Щодо відновлення е-декларування, то це взагалі умова інтеграції до ЄС. Тому голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія ще 23 вересня вніс до парламенту відповідний законопроект №8071 "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу". 18 жовтня антикорупційний комітет парламенту рекомендував Раді ухвалити цей проект у першому читанні. І на цьому питання зависло.

27 січня посли G7 провели зустріч із головою НАЗК Олександром Новіковим, де обговорили причини гальмування проекту №8071. За підсумками зустрічі посли виступили із заявою, в якій прямо пов'язали це питання із питанням фінансової допомоги. "Ми підкреслили критичну важливість боротьби з корупцією в контексті збільшення іноземної допомоги та під час відновлення і відбудови України", — повідомили вони.

Незабаром журналістка Тетяна Ніколаєнко поділилася інформацією, чому Банкова та "слуги" заблокували проект №8071. "Заморозка подання декларацій дозволяє уникнути кримінальної відповідальності за недостовірно вказану інформацію. На початку грудня 2022 в Києві була Вікторія Нуланд, і представники української влади їй обіцяли повернути декларування на початку січня. Січень сьогодні закінчується. Декларування ніхто не повернув, — констатувала вона 31 січня. — За моєю інформацією, на сьогодні готових проголосувати за повернення декларування аж 100 осіб. При цьому навіть ці готові його повертати тільки за умови, що реєстри будуть закриті".

10 лютого посли G7 виступили з новим попередженням, у якому знову пов'язали проект №8071 з фінансовою допомогою: "Ефективні антикорупційні механізми є ключовими для стійкості України під час війни та в період післявоєнної реконструкції. Посли G7 сподіваються на швидке відновлення Верховною Радою системи електронного декларування". Результату все одно нема.

Не допомогла і петиція із закликом до Володимира Зеленського "підтримати відновлення обов'язку подання декларацій", яка 2 лютого набрала 25 тисяч голосів. Зеленський відмовився виконати це прохання і у своїй відповіді 22 лютого відбувся відпискою в тому дусі, що ухвалювати закони – це справа парламенту, а справа президента – підписати закон чи ветувати. Оскільки закон про відміну е-декларування, ухвалений 8 липня, був Зеленським не ветований, а підписаний, то така відповідь на петицію виглядає як визнання небажання щось виправляти.

І поки немає підстав припускати, що після зустрічі послів G7 зі Стефанчуком позиція влади концептуально змінилася.

Канал "Рада" — не для Ради

Аналогічна ситуація і з вимогою щодо "відновлення прозорості у Верховній Раді". Ще у вересні посол Німеччини Анка Фельдгузен (вона минулого року очолювала групу послів G7) в інтерв'ю "Європейській правді" повідомила, що західні партнери вимагають, щоб в Україні був не єдиний телемарафон, а різні телеканали. "Тому що люди повинні мати альтернативні джерела інформації. Мені здається, що всі ваші політичні сили зараз — патріотичні. Усі хочуть, щоб Україна перемогла. Можливо, є різні погляди, але все-таки всі — патріоти. А людям треба дати можливість обирати, що вони хочуть дивитися", — наголосила вона.

Також вона підтвердила, що ця вимога висувалась неодноразово. "Ми, можливо, не публічно, але весь час говоримо про ці речі з українським урядом. Ми маємо спільну мету: щоб Україна залишилася демократичною і під час війни, — сказала пані посол. — І ми обговорювали вже не раз, що треба перейти у більш відкритий простір".

Але жодних результатів досі немає. І навряд чи щось змінила зустріч послів G7 зі Стефанчуком. Зрозуміло, що не Стефанчук вирішує долю телемарафону. Днями Зеленський наголосив, що "телемарафон — це зброя". Але від спікера парламенту принаймні теоретично все-таки залежить використання парламентського телеканалу "Рада".

Здавалося б, це така дрібниця — відновити використання каналу "Рада" за прямим призначенням, тобто для трансляції засідань парламенту (хоча б у записі) та для інформування про ухвалені закони та постанови. Але виявляється, Банкова і "слуги" бояться навіть такого крихітного пролому в їхній інформаційній монополії.

З іншого боку, тут можна запитати, невже від такої дрібниці, як режим роботи каналу "Рада", залежить виділення мільярдів доларів і євро на проекти відновлення інфраструктури. Схоже що так. І тут західні партнери дбають не про нашу опозицію, а про свої інтереси. Їм важливо, щоб наше суспільство могло швидко отримати інформацію про чиїсь зловживання. Бо саме це і є запобіжником від корупції, поряд із е-декларуванням.

До червневої конференції у Лондоні залишилося три місяці. Цілком достатній термін для того, щоб виконати скромний набір реформ, сформульований послами G7 від імені та за дорученням лідерів G7. Що переважить — бажання грошей чи небажання реформ? На даний момент Банкова, мабуть, сподівається на третій варіант: гроші зараз, а реформи колись після війни. Але це ризикована гра.

У зв'язку з цим примітно, що раніше ключові вимоги західних партнерів стосувалися зміцнення незалежності інституцій, здатних служити противагою Банковій, як-от Конституційний суд, Вища рада правосуддя, НАБУ, САП, НАЗК. Тобто створювалися певні рамки для влади Зеленського і "слуг", але сама ця влада взагалі не піддавалася сумніву. Проте нині на перший план виходять інші вимоги типу ліквідації інформаційної монополії. І якщо цей сигнал буде проігноровано, то за ним можуть бути серйозніші попередження.