Гроші на війну. На скільки часу Україні вистачить обіцяних мільярдів

Американські гроші

Законопроект H.R.8035 "Про додаткові асигнування на безпеку України", схвалений Палатою представників Конгресу США 20 квітня, обіцяє нам майже $60,8 млрд. З цієї суми військова допомога становить $50,4 млрд, а решта призначена на економічну підтримку України ($9,5 млрд ), допомогу біженцям та іммігрантам з України ($0,5 млрд) та інші цілі.

Формально законопроект H.R.8035 говорить про витрати на 2024 фінансовий рік, який розпочався 1 жовтня 2023 року та завершиться 30 вересня 2024 року. Проте майже всім програмам у ньому встановлено ширші часові рамки.

Із $50,4 млрд, які заплановані на оборону та безпеку України, $13,3 млрд можна буде витратити до 30 вересня 2026 року (тобто протягом двох років та п'яти місяців). Сюди входять усі закупівлі Пентагоном військової техніки, ракет та боєприпасів для армії ($8 млрд 664 млн), військово-повітряних сил ($3 млрд 650 млн), військово-морських сил ($733 млн), морської піхоти ($212 млн).

Крім того, $29,8 млрд можна буде витратити до 30 вересня 2025 року (тобто протягом року та п'яти місяців). Сюди входять виділені Пентагону $13,8 млрд для Ініціативи сприяння безпеці України, $13,4 млрд для заміни техніки, що вийшла з ладу, шляхом нових закупівель або ремонту наявної техніки із запасів Пентагону і $633 млн на дослідження, розробку та випробування авіаційної та іншої військової техніки. У цей же термін мають уміститися $1,6 млрд, виділені президентові США для програми іноземного військового фінансування, та витрати Держдепартаменту США у розмірі $300 млн для підтримки українських прикордонників та поліцейських та $100 млн за статтею "нерозповсюдження, боротьба з тероризмом, розмінування та пов'язання з ними програми".

Решту $7,3 млрд потрібно буде витратити до 31 грудня 2024 року (тобто протягом восьми місяців). Сюди входять, зокрема, витрати за статтями "експлуатація та технічне обслуговування" та "військовий персонал" для армії ($5 млрд 95 млн), морського флоту ($976 млн), авіації ($395 млн), морської піхоти ($73 млн).

Отже, конгресмени залишили Білому дому та Пентагону можливість розтягнути $50,4 млрд військової допомоги Україні на два роки та п'ять місяців. Чи поспішатимуть вони?

Напевно, темпи витрачання цих коштів залежатимуть від розвитку внутрішньополітичної ситуації в США перед та після 5 листопада, коли американці оберуть собі президента та новий склад Палати представників, а також 34 із 100 сенаторів. Можливі три сценарії.

1. Найсприятливіший для України. Результати виборів покажуть, що Україна знову має двопартійну підтримку. Оскільки головним гальмом була передвиборна кампанія, то тепер рішення на користь України можуть ухвалюватися швидко. І вже на початку 2025 року буде ухвалено рішення про допомогу Україні на черговий фінансовий рік.
2. Найнесприятливіший для України. Результати виборів покажуть, що в американському суспільстві переважили ізоляційні настрої та байдужість до України. Звісно, це означатиме перемогу Дональда Трампа та здобуття трампістами контролю над обома палатами Конгресу. У такому разі взагалі жодної допомоги більше не буде. 2025 року як мінімум.
3. Проміжний сценарій. Стійкої переваги не буде ні в кого. Наприклад, президентом стане Трамп, але більшість в одній із палат Конгресу буде за демократами. Або навпаки (як зараз: президент Джо Байден, але більшість у Палаті представників за республіканцями). Політична гризня у США продовжиться, і знову Україна у цій гризні залишиться розмінною монетою. У цьому випадку знову доведеться чекати на диво. Нагадаємо, дива, що сталося 20 квітня, довелося чекати півроку (Байден вніс до Конгресу запит на $61,4 млрд допомоги Україні ще 20 жовтня 2023 року).

Поки що саме третій сценарій виглядає найімовірнішим. Тому Пентагон, швидше за все, не поспішатиме використовувати всі гроші у 2024 році і чималу частину залишить про запас на 2025 та 2026 роки. Скажімо, в 2024 році він може витратити $25 млрд (половину з $50 млрд військової допомоги, записаної в H.R.8035), а другу половину відкласти на поганий чи зовсім поганий випадок.

Європейські гроші

Щодо грошей від Євросоюзу теж не варто тішитись. Насамперед, обіцяні нам 50 млрд євро — це макрофінансова допомога протягом 2024-2027 років. Як наголосив Володимир Зеленський, "рішення Євросоюзу про 50 млрд євро для України означає, що українці мають фінансові гарантії для соціальної стабільності". Військової допомоги у цих грошах немає.

Щоправда, влітку 2023 року віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель запропонував узгодити створення Фонду допомоги Україні як складової Європейського фонду миру (ЄФМ) на період 2024-2027 років із щорічним виділенням по 5 млрд євро.

Ця ідея вже реалізована: 18 березня 2024 року Рада ЄС вирішила збільшити розмір ЄФМ на 5 млрд євро та надати ці кошти для України, створивши у рамках ЄФМ спеціальний Фонд допомоги Україні. Цей фонд дозволить ЄС підтримувати постійні потреби Збройних сил України, надаючи летальне та нелетальне військове обладнання та навчання військових. "ЄС виконує свої зобов'язання. Фонд допомоги Україні перетворює наші слова на дії. За допомогою Фонду ми продовжимо підтримувати Україну в її захисті проти загарбницької війни Росії всіма можливими засобами і стільки, скільки потрібно", — наголосив Боррель.

Також ми можемо розраховувати на військову допомогу від країн Європи. Як ілюстрацію наведемо кілька подій 2024 року.

12 січня прем'єр Великобританії Ріші Сунак оголосив про виділення рекордного пакету військової допомоги Україні у розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів. 23 квітня до них додалися ще 500 млн фунтів стерлінгів. Тобто сумарно цього року британці дали нам 3 млрд фунтів стерлінгів (понад $3,7 млрд).

16 лютого Франція пообіцяла військову допомогу Україні у розмірі 3 млрд євро у 2024 році.

16 лютого Німеччина анонсувала пакет військової допомоги Україні на суму близько 1,1 млрд євро, а 19 березня — на 500 млн євро.

20 лютого Швеція оголосила пакет військової допомоги Україні вартістю 7,1 млрд. шведських крон ($680 млн).

12 квітня Нідерланди виділили на військову допомогу Україні 1 млрд євро.

17 квітня Данія оголосила про виділення пакету військової допомоги Україні вартістю 2,2 млрд данських крон ($313 млн).

Також не можна не згадати про ініціативу Чехії щодо закупівлі 800 тис. артилерійських снарядів для України. У цю ініціативу вклалися Німеччина (576 млн євро), Нідерланди (250 млн євро), Норвегія ($153 млн), Литва, Фінляндія, Швеція.

Можна припустити, що сумарно військова допомога Євросоюзу та окремих європейських країн (у тому числі й поза ЄС, таких як Великобританія та Норвегія) у 2024 році буде порівнянна з допомогою, яку ми отримаємо від США. Саме європейці допомогли нам протриматися, доки американська допомога була заблокована.

Заморожені російські гроші

Палата представників Конгресу США ухвалила також законопроект H.R.8038 "Про мир через силу у XXI столітті". Він, зокрема, надає виконавчій владі США можливість конфіскувати і переводити в Україну заморожені російські активи, що зберігаються в США. Україна у рамках цієї процедури може отримати близько $8 млрд.

Ще важливішим є те, що це буде прикладом для Євросоюзу, де російські активи оцінюються в 260 млрд євро, з яких 210 млрд євро — у Бельгії та Люксембурзі.

16 квітня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, згідно з якою Рада Європи має очолити процес конфіскації російських державних активів та їх використання для відновлення України через спеціально створений міжнародний компенсаційний механізм. ПАРЄ закликала країни, на території яких заморожено активи російського Центробанку, розпочати співпрацю "для швидкої передачі цих активів визначеному міжнародному механізму компенсації". ПАРЄ вважає, що цей механізм має бути створений під егідою Ради Європи (до цієї організації входять 46 держав). Він повинен включати міжнародний трастовий фонд, що акумулює всі державні активи Росії, заморожені на території інших країн (як членів Ради Європи, так і поза нею). Також цей механізм має включати "неупереджену та ефективну" міжнародну претензійну комісію, яка розглядатиме позови, подані фізичними та юридичними особами України, які постраждали від російської агресії.

Звідси можна дійти невтішного висновку, що конфіскація російських активів буде тривалим процесом. І ці гроші, швидше за все, не можна буде спрямувати на військову допомогу Україні, а лише на компенсацію збитків. Держава Україна, звісно, числитиметься у списку постраждалих, але там буде й безліч інших жертв російської агресії, зокрема громадяни України та українські компанії.

Тому нам залишається сподіватися на військову допомогу США та Європи. І це означає, що українській владі цього року потрібно особливо намагатися уникати скандалів. Незабаром, 6-9 червня, пройдуть вибори до Європарламенту, потім через п'ять місяців будуть вибори в США. В умовах об'єктивної "втоми від України" дуже важливо не дати додаткових аргументів українофобам та україноскептикам у Євросоюзі та США.