День бабака. Чому путінський куратор ОРДЛО отримав другий шанс
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Ситуація на фронті
Пафосне відкриття в Росії чемпіонату світу з футболу, що відбулося на минулому тижні, ніяк не вплинуло на інтенсивність бойової активності російських окупантів на Донбасі, причому по всій лінії фронту. Обидва армійських корпусу ЗС РФ продовжують обстрілювати як прифронтові населені пункти, так і позиції української армії, застосовуючи не тільки стрілецька зброя і гранатомети, але і важке озброєння - в основному 122-мм міномети і 122-мм ствольну артилерію. В результаті мартиролог наших бійців поповнюється, на жаль, фактично безупинно.
Втім, те, що ВСУ повністю контролюють поточну військову ситуацію на кожному напрямку в районі операції Об'єднаних сил, для всіх більш ніж очевидно. Будь-яка ворожа атака або провокація не залишається без ефективної відповіді, про що свідчать високі темпи ліквідації всіляких "відпускників" з "ихтамнетами" в щоденному режимі.
Наприклад, в минулий понеділок стало відомо про щонайменше трьох 200-х в рядах окупантів, у вівторок - про п'ятьох, у середу - вже про десять, у четвер - знову про п'яти, а в п'ятницю - о 12-ти таких. Загальна: лише за п'ятиденку в ОРДЛО "зажмурились" не менше 35-ти бойовиків, при цьому актуальне співвідношення втрат сторін стало тепер змінюватись в пропорціях від одного до п'яти до одного до десяти не на користь обмеженого контингенту ЗС РФ. Правда, це лише підтверджує нездатність Путіна відмовитися від військової агресії проти України лише з причини загибелі особового складу російської окупаційної армії, який він завжди вважав, вважає і продовжує вважати банальним "гарматним м'ясом" для торжества своїх неоімперських ідей фікс.
Другий шанс Суркова
Власне, абсолютне небажання господаря Кремля що-небудь міняти у своїй агресивній політиці показав його указ від 13 червня про перепризначення своїм помічником Суркова, якого багато хто поспішив списати в утиль. Але цей досвідчений апаратник зовсім не став "збитим льотчиком", а зумів-таки виграти апаратну війну з ФСБ, зберігши за собою статус політичного куратора окупованих Росією районів Донеччини та Луганщини. Тобто його вміння маніпулювати путінськими комплексами "світового лідера" зробило свою справу - жування гуми з реальним врегулюванням конфлікту на Донбасі перетворюється в своєрідний нескінченний "день бабака".
До того ж законсервована ситуація і з економічним куратором Козаком, якого, загалом-то, готували на заміну Суркову після так і не відбулася його відставки. Незважаючи на те, що цей російський віце-прем'єр перекинутий в новому уряді Медведєва з регіонального спрямування на паливно-енергетичне, у віданні Козака так і залишилася "міжвідомча комісія з надання гуманітарної підтримки постраждалим територіям південно-східних районів Донецької та Луганської областей України". А цей орган, в якому бере активну участь російські мінфін і мінекономіки, де-факто вирішує будь-бюджетне фінансування ОРДЛО, закриває, як відомо, на 80-90% поточні невійськові бюджетів тамтешніх російських окупаційних адміністрацій.
У російських ЗМІ однією з причин збереження Сурковим свого крісла в Кремлі назвали побоювання, що його зняття з кураторства над ОРДЛО спровокує внутрішньовидову боротьбу серед колаборантів в обох квазиреспубликах. Хоча в реальності останні московські новини, навпаки, змусили дуже напружитися того ж ватажка ЛНР Пасічника, який під патронатом Луб'янки скинув якраз сурковца Плотницького. Тому від подарованого Суркову другого шансу Пасічник і його подільники точно нічого доброго не чекають. Зате вести з Кремля помітно підбадьорили як сурковского підшефного Захарченко, так і оточуючих ватажка ДНР піарників-сурковцев.
Підвал для бензинового "стрілочника"
Тільки-но з'явилися перші чутки про кураторської реінкарнації Суркова, ватажок всієї ОРДО тут же став проводити різноманітні "робочі наради" з обов'язковою трансляцією на колаборантської информресурсах, чого давно вже не спостерігалося. При цьому Захарченко, раніше зловживає своїм камуфляжем "головнокомандувача", на цей раз одягнувся в білу сорочку, мало не як на свято. Паралельно його пропагандисти розтрубили про те, що скульптором Боровим з дружньої ЛНР екстрено ваяется погруддя "вождя", приурочений до його дню народження. Правда, із-за відсутності у майстри необхідних коштів на бронзу світлий образ Захарченко виліплене з гіпсу, але сама ідея культу особистості ватажка ДНР від цього навряд чи постраждала.
Однак жителів окупованого Донецька і околиць ні Сурков, ні його місцевий ставленик зараз найменше хвилюють, вони ось уже який тиждень живуть з повноцінним бензиновою кризою. Це коли в пошуку палива для своїх машин місцевим автомобілістам доводиться буквально нишпорити по всіх заправках, а там, де бензин таки трапляється, за ним необхідно або вистояти багатогодинні черги, або переплачувати втридорога, або і те й інше одночасно.
Само собою, люди давно чекали вирішення цієї проблеми від Захарченко, і креативна ідея, нарешті, прийшла в голову його головному якому іміджмейкеру Казакову (цей колишній мешканець Риги давно входить в пул політтехнологів Суркова, який спеціально відрядив його до окупованого Донецьк). Її суть до геніальності проста - знайти бензинового "стрілочника" і нехитро відправити його прямо "на підвал". У підсумку таким козлом відпущення став керуючий усіма віджатими в ОРДО АЗС "республіканську паливну компанію", більш дрібний коллаборант Бадусев. Втім, після цього "викриття" бензин так і не з'явився, а заробітки на бензиновому дефіциті найближчого поплічника Захарченко - Тимофєєва по кличці "Ташкент" - не стали меншими.
