• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Попередження від Байдена Зеленському. Чому Портнов і Тупицький були обрані цапами-відбувайлами

Санкції у Міжнародний день боротьби з корупцією — це сигнал тим, хто, можливо, чогось не зрозумів, або вдав, що не зрозумів

Володимир Зеленський та Джо Байден
Володимир Зеленський та Джо Байден
Реклама на dsnews.ua

Білий дім обрав символічний день для запровадження санкцій проти Андрія Портнова та Олександра Тупицького – Міжнародного дня боротьби з корупцією. Він відзначається за рішенням Генасамблеї ООН щорічно 9 грудня, починаючи з 2004 року.

Але це ще не весь символізм. 6 грудня президент США Джо Байден оприлюднив першу в історії США стратегію протидії корупції. У цьому документі особлива увага приділяється транснаціональним масштабам корупції та, як наголосив Байден, заходам, спрямованим на "зниження здатності корумпованих суб'єктів використовувати американські та міжнародні фінансові системи для приховування активів та відмивання доходів від корупційних дій".

Про це Байден заявив 9 грудня на організованому США віртуальному саміті за демократію, на який він запросив представників 111 країн, зокрема України. Володимир Зеленський там також брав участь. І йому, напевно, було цікаво почути заяву Байдена про намір Вашингтона "запустити нові програми з метою захистити інформаторів і допомогти партнерам усунути відмивання грошей і приховування активів".

Так от, санкції в такий символічний день — це насамперед сигнал тим, хто, можливо, чогось не зрозумів, або вдав, що не зрозумів.

Сигнал для Банкової

Санкції проти Портнова — це, ясна річ, сигнал для Банкової. Звичайно, сам по собі Портнов є досить яскравою фігурою, щоб внести його (а також його фонд) до списку санкцій Офісу з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США відповідно до знаменитого Акту Магнітського. Але примітно, що цього дня, 9 грудня, OFAC обрав для показового покарання за корупцію представників лише шістьох країн: Анголи, Гватемали, Ліберії, Сальвадора, Південного Судану, України.

Тобто влучення Портнова до цього списку антигероїв — це ганьба не лише для самого фігуранта, а й для всієї України. І особливо — для нинішньої української влади, оскільки у прес-релізі Мінфіну США чітко зазначено, що санкції проти Портнова запроваджено за його діяльність у середині 2019 року, тобто вже за президента Зеленського.

Реклама на dsnews.ua

За яку діяльність? Наведемо повністю цей абзац із прес-релізу Мінфіну США: "Андрій Портнов, колишній заступник глави адміністрації президента України за колишнього президента Януковича, завдяки хабарництву налагодив великі зв'язки із судовим та правоохоронним апаратом України. Широко відомий як судовий посередник, Портнов заслужено звинувачувався у використанні свого впливу на купівлю доступу та прийняття рішень в українських судах, а також у підриві зусиль щодо реформування. За станом на 2019 рік Портнов зробив кроки з контролю над українською судовою системою, впливу на відповідне законодавство, прагнув призначити лояльних чиновників на вищі судові посади та підтримати судові рішення. У середині 2019 року Портнов вступив у змову з високопосадовцем української влади, щоб сформувати вищі юридичні інститути країни у своїх інтересах та вплинути на Конституційний суд України. Кроме того, Портнов був замішаний у спробі вплинути на генерального прокурора України".

Зв'язок між Зеленським та Портновим

Під "високопосадовцем української влади", швидше за все, мається на увазі Андрій Богдан, який очолював адміністрацію (потім перейменовану в офіс) Зеленського з 21 травня 2019-го по 11 лютого 2020-го. Коли Портнов був депутатом парламенту, Богдан був його помічником. Влітку 2019-го, будучи головою ОП, Богдан підтвердив: " Портнов — це мій багаторічний друг ".

Під впливом на КСУ, найімовірніше, мається на увазі тиск на суддів КСУ, завдяки якому 17 вересня 2019 р. головою КСУ було обрано Олександра Тупицького. Процитуємо журналіста Юрія Бутусова, який у листопаді 2020-го повідомив: "НАБУ серед записів у кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка виявило записи розмов Вовка з колишнім головою Офісу президента Андрієм Богданом та з неофіційним "куратором" судової системи при Офісі президента Андрієм Портновим про призначення головою Конституційного суду Олександра Тупицького (або, скажімо юридично точно, це якісь вкрай схожі на них голоси). Про це повідомили джерела Цензор.нет, близькі до НАБУ. Голоси, вкрай схожі на Вовка, Богдана та Портнова, обговорюють призначення Тупицького головою суду, а також завдання, які він має виконати після призначення".

Отже, у Вашингтоні мають достатньо підстав вважати, що Тупицький був поставлений на чолі КСУ саме командою Зеленського за сприяння Портнова і що Тупіцький на цій посаді не займався самодіяльністю, а виконував завдання, поставлені Банковою.

Звичайно, в ОП зараз можуть виправдовуватися в тому дусі, що Зеленський давно вигнав зі своєї команди Богдана. Проте за кілька місяців після звільнення Богдана Зеленський призначив заступником керівника свого офісу Олега Татарова, який був адвокатом Портнова.

З погляду Вашингтона, Портнов є досить близьким до команди Зеленського. І саме тому його було обрано як об'єкт для показового покарання. Це сигнал Банкової: сьогодні під санкції потрапив Портнов, а завтра йому компанію може скласти Татаров і не лише він.

Попередження про фатальну помилку

А тепер найголовніше: чому треба було подавати цей сигнал. Чому Україна удостоїлася ганьби потрапити до шістки світових прикладів корупції.

Тому що Зеленський не виконав обіцянку, яку він дав Байдену на особистій зустрічі у Вашингтоні 1 вересня і яку зафіксовано у Спільній заяві про стратегічне партнерство України та США: "Негайне обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до найкращих міжнародних практик". Цю обіцянку Зеленський повторив 8 листопада у меморандумі, на підставі якого МВФ 22 листопада виділив нам транш у розмірі $700 млн для програми stand-by. "Ми завершимо процес відбору та призначимо нового керівника САП до кінця листопада 2021 р.", — записано у меморандумі. І не виконано.

Конкурс розпочато ще 20 січня 2021 р. Той факт, що він затягнувся надовго і досі не завершився, має одне пояснення: відчайдушні спроби Банкової не пропустити в керівництво САП чужу людину.

Ситуація на конкурсі дуже проста: там залишилося лише два кандидати. Детектив НАБУ Олександр Клименко набрав 230 балів, прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 209 балів. 7 грудня конкурсна комісія нарешті визначилася з датою проведення останнього етапу співбесід – вони відбудуться 21 грудня о 10.00.

Схоже, що у Вашингтоні не вірять, що САП отримає керівника, незалежного від Банкової. У Вашингтоні є підстави вважати, що на Банковій хочуть організувати перемогу Синюка або зірвати підсумки конкурсу через ОАСК. Очевидно, саме тому Білий дім вирішив саме зараз, поки офіс Зеленського ще не припустився фатальної помилки, попередити його про невідворотну відплату — і як попереджувальний сигнал обрав санкції проти Портнова.

Але зазначимо й інше. Зеленський, демонстративно порушуючи власні особисті зобов'язання перед Байденом та МВФ, уже створив собі певний імідж у Вашингтоні. Тому якщо конкурс завершиться по-чесному і САП отримає керівника, неконтрольованого з ОП, це не означатиме, що неприємності Банкової закінчилися. Наступним випробуванням для ВП стане конкурс на посаду директора НАБУ, який має завершитися не пізніше квітня 2022 р. А після цього тандем НАБУ та САП може виявитись дуже серйозним важелем тиску на нинішню владну команду.

Сигнал для суддів

Держдеп США 9 грудня вніс до свого списку санкцій представників семи держав: Анголи, Гватемали, Колумбії, Ліберії, Нікарагуа, Сальвадора та України. Антигероєм від України став Олександр Тупіцький. Як оголосив держсекретар США Ентоні Блінкен, Держдепартамент піддав санкціям осіб "за їхню причетність до серйозної корупції", у тому числі "Олександра Тупицького, колишнього голови Конституційного суду України, за серйозні корупційні дії, зокрема, отримання грошового хабара під час служби в українській судовій системі". Разом із Олександром Тупицьким до списку потрапила його дружина Ольга Тупицька.

Тут сказано цілком чітко, що Тупицький покараний за його діяльність на чолі КСУ, а й за більш ранні гріхи, саме — хабар. Цій історії у грудні 2020 р. присвятила свій випуск програма "Схеми" (проект "Радіо Свобода", що фінансується Конгресом США), тому не треба дивуватися, що про витівки Тупіцького знають у Вашингтоні.

Процитуємо Радіо Свобода: "Олександр Тупицький як районний суддя Донецька в період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку на цьому підприємстві через довірену особу, після чого, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відговорити свідка від показань правоохоронцям про ці події і заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за вирішення давнього корпоративного конфлікту. Це верифікували, проаналізували, зіставили з подіями того часу та публікують журналісти "Схем" у своєму розслідуванні".

Проте керівник ОП Андрій Єрмак висунув свою версію, яка кардинально розходиться із заявою держсекретаря США. "Президент Байден привітав президента Зеленського з тим, що є дуже великий прогрес у проведенні реформ, особливо це стосується реформи судової гілки влади. І ми сьогодні побачили всі сигнали, які були надані у вигляді санкцій, прийнятих насамперед проти людини, яка блокувала на чолі Конституційного суду проведення цих реформ. Я думаю, це дуже чіткий сигнал", — сказав Єрмак в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1", що належить Ігорю Коломойському, який сам перебуває у списку санкцій Держдепу США "у зв'язку з причетністю до значної корупції". При цьому Єрмак взагалі промовчав про санкції Мінфіну США проти Портнова. Хоча саме Портнов разом із високопоставленими представниками Банкової впливав на КСУ, і про це чітко сказано у прес-релізі Мінфіну США.

Додамо, що реформи судової гілки влади, за які Байден нібито похвалив Зеленського, це ухвалені у липні два закони, які запроваджують конкурси (за участю міжнародних експертів у конкурсних комісіях) на посаді членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Тупицький (як і КСУ загалом) ці два закони жодним чином не блокував. Тобто і тут Єрмак, м'яко кажучи, нафантазував.

Звичайно, з боку Єрмака така інтерпретація санкцій проти Тупицького, яка категорично суперечить словам Блінкена, це безцеремонна маніпуляція фактами. Це, напевно, не залишиться непоміченим у Вашингтоні і навряд чи сприятиме покращенню ставлення Білого дому до Зеленського.

Те, що Тупицький потрапив до списку санкцій Держдепу США, — це сигнал усім українським суддям, а особливо найвищим. У Вашингтоні зараз особлива увага до України, тому суддям краще не ризикувати та не приймати надмірно неадекватних рішень.

    Реклама на dsnews.ua