Вимирання України за планом. Як уряд збирається рятувати країну серіалами

Уряд скоїв подвиг. Він затвердив документ із шести стратегічних цілей, 26 завдань та 148 заходів на 50 сторінках. Називається він "План заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року".

Було, напевно, дуже складно скласти 50-сторінковий документ, за змістом максимально нікчемний. Але уряду це вдалося. На його виконання три роки витрачатимуться бюджетні кошти та робочий час численних чиновників, а ефект вийде в кращому разі нульовим, у гіршому — негативним.

Яка стратегія, такий і план

"ДС" вже розповідала передісторію цього документа. Пообіцявши Україні 50 млрд євро на 2024-2027 роки, Євросоюз зажадав Плану України з реалізації ініціативи ЄС Ukraine Facility. І серед індикаторів його виконання записано "затвердження комплексної Стратегії демографічного розвитку на період до 2040 року" у третьому кварталі 2024 року. Цю стратегію було прийнято урядом 30 вересня, в останній день третього кварталу, бо далі відтягувати було не можна. Стратегія написана буквально "для галочки" — щоб поставити позначку "виконано" біля відповідного індикатора в Ukraine Facility Plan. І все.

Втім, у уряду залишалася можливість нас здивувати. Прийнявши стратегію, він пообіцяв протягом місяця розробити та затвердити план заходів щодо її реалізації у 2024-2027 роках. Залишався шанс, що у цьому документі з'являться якісь по-справжньому проривні та ефективні розв'язки демографічної проблеми. План затверджений урядом 1 листопада, відтоді минуло вже два тижні, але про нього мовчать і "слуги народу", і телемарафон, і позитивні блогери Банкової. Бо хвалитися нема чим.

Щоб дати цьому документу оцінку "незадовільно", достатньо одного факту: у ньому взагалі не згадуються багатодітні сім'ї. Виходить, уряду сім'ї із трьома дітьми (і більше) не потрібні, він про них забув. Точніше, він про них ніколи не згадував — і не згадав навіть зараз, коли ми маємо демографічну катастрофу (найгірші демографічні показники серед усіх країн світу).

Знову гроші на серіали

У стратегії перераховано шість стратегічних цілей, які мають вирішити проблеми у шести сферах: міграційний приплив, підвищення народжуваності, зниження смертності, насичення ринку праці, активне довголіття, якість життя. Зупинимося докладно на другій цілі: "Створення умов для підвищення рівня народжуваності, підтримка сім’ї". Для її досягнення уряд ставить 6 завдань та обіцяє 40 заходів.

Перше завдання — "подолання негативних наративів/стереотипів серед громадян щодо материнства та батьківства". Для цього заплановано, наприклад, "створення серіалів для молоді, що допомагають зменшити страх бути поганими батьками, страх народжувати дітей". Займатиметься цим Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Тепер зрозуміло, навіщо потрібне це міністерство: воно замовлятиме молодіжні серіали, герої яких особистим прикладом показуватимуть, що бути поганими батьками зовсім не страшно.

Якщо так хочеться порадувати Банкову і витратити гроші на серіали, то замовте серіал про молоду сім'ю з чотирма дітьми, про задоволеного молодого батька, яким милуються всі навколо, коли він йде вулицею з двома синами і двома доньками, про щасливу маму і, головне, про дивовижних дітей, які живуть максимально повноцінним життям та засмучуються, що чимало їхніх однолітків нещасні, бо не мають ані сестрички, ані братика.

Білборди про репродуктивні органи

Наступне завдання — "покращення репродуктивного здоров'я нації". Для цього, зокрема, Міністерство охорони здоров'я разом із місцевими держадміністраціями має провести інформаційно-роз'яснювальну роботу, спрямовану "на усвідомлення громадянами… важливості збереження сексуального, репродуктивного та психічного здоров'я" У місцевої влади є лише один надійний спосіб зробити це: замовити рекламні ролики та білборди про користь репродуктивних органів, ну і ще на будівлі держадміністрації повісити гасло: "Бережи сексуальне здоров'я!"

Реальний ефект могли б дати зовсім інші ролики. Де про секрети репродуктивного здоров'я розповідала б мама трьох дітей, погладжуючи животик із четвертим. А наприкінці ролика вона озирнулася б, щоб привітати чоловіка та дітей, які повертаються з велосипедної прогулянки — чи з лижної, якщо зима.

Жодних стимулів для багатодітності

Перелічимо інші чотири завдання:

• Формування середовища, дружнього до сімей з дітьми;
• Підвищення економічної самодостатності сімей, створення сприятливих умов для поєднання батьківства із навчанням/професійною зайнятістю;
• Забезпечення комплексної державної підтримки сімей з дітьми (до досягнення дітьми повноліття);
• Створення умов для виховання всіх народжених дітей у біологічних сім’ях, а в разі неможливості — в інших сімейних формах виховання.

У жодному з заходів, які уряд вигадав для вирішення цих завдань, немає жодних стимулів для багатодітності. Всі зусилля фактично фокусуються на тому, щоб стимулювати сім'ю завести одну дитину. Тобто уряд живе у вбивчій для українського народу парадигмі сім'ї з однією дитиною і навіть не намагається вирватися з неї.

Щоб урятувати себе від вимирання, Україна має перейти до парадигми багатодітної родини. Саме на цій парадигмі має бути побудована вся демографічна стратегія. Це означає, що держава має стимулювати свідомий вибір молодою парою своїх довгострокових життєвих планів: хочемо народити та виростити трьох дітей чи більше.

Насамперед, цей вибір має пропагуватися. Ця реклама має підкріплюватися відповіддю на запитання: як ми житимемо, якщо заведемо трьох дітей.

Процитуємо дані європейських досліджень, про які розповіла платформа VoxUkraine: "Працевлаштування жінок негативно пов'язане з рівнем народжуваності. Тоді як народження дитини майже не впливає на працевлаштування чоловіків, 40% жінок у європейських країнах стверджують, що наявність дітей впливає на їхню кар'єру. Після другої дитини 47% жінок скорочують кількість робочих годин, а після третьої — 70% кидають роботу".

Це життєвий факт. Якщо сім'я планує завести трьох дітей, то, швидше за все, мама, народивши їх, вже ніколи не працюватиме. І головна причина зовсім не в роботодавцях і не в тому, що жінка за три декретні відпустки нібито втратить професійні навички і забуде все, що знала. Головна причина у тому, що фізично важко тягнути одночасно роботу та трьох дітей.

Ще факти з тієї ж публікації: "За загальносвітовими даними, на доглядову та хатню роботу жінки витрачають щодня в середньому на 2,8 години більше, ніж чоловіки. Очікування від жінок народжувати, виховувати дітей та виходити на роботу накладають на них подвійне навантаження".

В ідеалі потрібно, звісно, щоб держава виплачувала багатодітній мамі зарплату за те, що вона виховує дітей — майбутніх воїнів та майбутніх працівників, які поповнюватимуть пенсійний фонд. Зрозуміло, що для бідної України це зараз надто дорогий і тому казковий сценарій.

Але є реалістичний варіант. Можна зараховувати у пенсійний стаж час для догляду за трьома дітьми до досягнення ними повноліття. І можна дати сім'ї самій вирішувати, хто в ній займатиметься цією відповідальною справою: мама, тато чи, що актуально для багатьох сімей, одна з бабусь.

Пропаганда деукраїнізації України

Проте урядовий план готує Україну до іншого сценарію. Виводитимуть країну з демографічної кризи не багатодітні сім'ї українців, а мігранти з Азії та Африки та їхні багатодітні сім'ї (які ставатимуть багатодітними навіть без стимулів). Держава заманюватиме їх в Україну та водночас витрачатиме гроші на пропаганду цього сценарію, щоб українці з ним змирилися.

Зокрема, план обіцяє "забезпечення надання соціальних послуг мігрантам з числа іноземних громадян з метою їх швидшої інтеграції". І водночас "проведення інформаційних кампаній щодо процедур надання українського громадянства трудовим мігрантам та інтеграції їх в українське суспільство".

Дійсно, так простіше. Навіщо стимулювати багатодітні сім'ї, якщо можна завезти мігрантів.