Відкладена справедливість. Чому демобілізації не буде до кінця війни

Слова та справи

Починався 2024 рік із обіцянок. "Питання мобілізації — це питання справедливості, бо є люди, які з першого дня на війні. І те, що вони не жаліються, це не значить, що немає бути можливості людям їх замінити", — заявив Володимир Зеленський в інтерв'ю, яке вийшло на британському телеканалі Channel 4 News 21 січня. Він додав, що "військові заслуговують на те, щоб їх замінили на фронті". Якщо не вистачає людей, то, на думку Зеленського, "потрібно дати інструмент військовим, аби це зробити". Цей інструмент — мобілізація та підготовка новобранців. "Тому закон про мобілізацію потрібен розумний і справедливий. Тобто для військових — це потрібно. Не можна сказати, що їм вистачить армії. Це нечесно і несправедливо. Несправедливо обходити, коли хтось за тебе гине, і справедливо, що людина має знати, куди вона йде, на скільки, наскільки її підготують", — наголосив верховний головнокомандувач.

Ця обіцянка була реалізована у законопроекті №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Його було подано до парламенту Кабміном 30 січня і прийнято у першому читанні 7 лютого. У ньому були норми про те, що всі, хто після початку великої війни відвоює три роки, зможуть звільнитися в запас, і їх можна буде призвати знову не раніше, ніж за два роки.

Проте 11 квітня закон було прийнято без цих норм. Натомість було записано, що Кабмін зобов'язаний "розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення з військової служби та медико-соціальної реабілітації".

Законопроект досі не з'явився у парламенті. 20 грудня, виступаючи у Верховній Раді, перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк пояснив причину затримки: "Наш проект закону даний практично розроблений і готовий до виходу і передачу до Верховної Ради через Кабінет міністрів. Але поки ми не підготуємо резерви військовослужбовців для заміни тих, хто воює зараз на лінії бойового зіткнення, це зробити практично неможливо, бо це приведе до втрати держави".

Тобто законопроект про демобілізацію не вноситься, тому що немає резервів. А резервів немає тому, що провалено мобілізацію.

Скасування обіцянки

24 грудня "Українська правда" розповіла, що законопроект про демобілізацію взагалі не буде внесено. "УП" процитувала листа Міноборони до профільного комітету парламенту. У листі йдеться, що законопроект розроблений, але Генштаб проти, наполягаючи, що його внесення до парламенту можливе лише за умови залучення громадян на службу до ЗСУ у задовільних обсягах.

Дослівно з листа: "За інформацією, наданою Генеральним штабом, у разі реалізації проєкту цього закону орієнтовна чисельність військовослужбовців, які матимуть право на звільнення, буде складати 108 тисяч осіб (з них 14 тисяч офіцерів), що у разі їх одночасного звільнення призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових підрозділів"..

Рік тому начальник ГУР МО генерал-лейтенант Кирило Буданов повідомив, що чисельність Сил оборони становить близько 1,1 млн осіб. 108 тисяч — 10% від цього числа. Здавалося б, Міноборони могло б пообіцяти Генштабу, що до лютого війська поповняться навченими мобілізованими у достатній кількості, щоби можна було розпочати демобілізацію тих, хто воює з перших днів великої війни.

Проте Міноборони прийняло рішення взагалі викинути законопроект про демобілізацію та написати замість нього новий, у якому ті, хто воює три роки, замість демобілізації отримають лише право на додаткову одноразову відпустку 90 днів (або реабілітацію до двох місяців плюс відпустку 30 днів). У листі до парламентського комітету міністерство повідомляє, що новий проект може бути готовий до 18 березня 2025 року.

Отже, демобілізації взагалі не буде до кінця війни. Не буде тому, що Міноборони не планує забезпечити війська достатньою кількістю мобілізованих.

Головна причина

Зрозуміло, що Міноборони тут лише виконавець політичної волі Банкової. І коли ми констатуємо, що у влади слова не підтверджуються справами, це стосується не лише мобілізації та демобілізації, а 2024 року загалом.

Суть у тому, що влада ще восени минулого року розраховувала, що до вересня 2024 року війна закінчиться. Тому в закон про бюджет на 2024 рік, ухвалений 9 листопада 2023 року, на сектор оборони було закладено на 300 млрд грн менше, ніж необхідно. "Коли бюджет на 2024 рік тільки приймався, там передбачали 1,5 трлн грн на оборону, хоча 2023 року провели 1,8 трлн грн видатків. Тобто вже тоді була різниця", — зізналася 26 липня голова бюджетного комітету "слуга народу" Роксолана Підласа. Внаслідок цього виникла загроза, що 20 вересня у Міноборони закінчаться гроші. Щоб виправити ситуацію, довелося вносити зміни до закону про держбюджет-2024.

"Ми з вами маємо відповідальність перед військовослужбовцями, які захищають нас і нашу країну на фронті. Ми маємо обов'язок і відповідальність виплачувати їм грошове забезпечення і бойові. Ми маємо обов'язок забезпечити їх боєприпасами та зброєю, і ми маємо обов'язок робити це вчасно. 20 вересня Міністерство оборони вже не зможе здійснювати проплати в повній мірі на військові видатки, якщо зміни до державного бюджету до цього часу не набудуть чинності", — переконувала колег Підласа 3 вересня.

"При плануванні бюджету 2024 року ми планували прогноз завершення активної фази бойових дій у 2024 році. Ми розуміємо, що це по тим чи іншим причинам не виконано, і наразі постало питання саме необхідності додаткового ресурсу, і цей додатковий ресурс ми подали в даному законопроекті. Загалом це 495 млрд грн видатків сектору безпеки і оборони", — пояснив депутатам, представляючи урядовий законопроект №11417 про зміни до держбюджету-2024, перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

Депутати послухалися і того дня, 3 вересня, ухвалили проект у першому читанні, а 18 вересня — у другому читанні та в цілому. 20 вересня він був підписаний і наступного дня набув чинності. Міноборони благополучно уникло фінансової катастрофи. Але питання, чому влада розраховувала закінчити війну до 20 вересня, досі залишається без відповіді.

Зрозуміло, якщо був такий план, то й мобілізація була не потрібна. І дбати про демобілізацію тих, хто провоює три роки, не було сенсу, бо війна закінчилася б на п'ять місяців раніше цього терміну.

Ще один приклад, який підтверджує ці плани, — історія з урядовим законопроектом №9281 щодо зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Цей проект був ініційований головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним та прийнятий Верховною Радою 30 травня 2023 року конституційною більшістю: 304 голоси "за". Проте, Зеленський підписав його лише за 10 місяців — 2 квітня 2024 року. Очевидно, що Банкова влітку-восени минулого року не була налаштована ані на посилення мобілізації, ані на підвищення військових витрат, ані тим більше на переведення економіки на військові рейки.

Ми не знаємо, на чому ґрунтувалися розрахунки закінчити війну до 20 вересня 2024 року, можливо, аргументи були найпереконливішими. Питання в іншому. Ці розрахунки та аргументи потрібно було підкріпити реальними діями. Рецепт необхідних дій загальновідомий: хочеш миру — готуйся до війни. Бо тільки так ти переконаєш усіх довкола, що краще не нападати. Аналогічно: хочеш закінчення війни — готуйся до того, що вона буде довгою, бо тільки так переконаєш ворога, що треба війну закінчувати.

Проблема в тому, що ми вступаємо в 2025 погано готовими до довгої війни. 2023 року ми погано готувалися, бо чекали закінчення війни до 20 вересня 2024 року, і не дочекалися саме тому, що погано готувалися.

2024 року ми теж погано готувалися, бо чекали, що у листопаді буде другий саміт миру, до грудня буде реалізовано План перемоги…

До речі, ще було обіцяно, що у грудні буде представлено План стійкості. "Цей план буде повністю представлений саме у грудні, з усіма деталями та додатками, які можуть бути публічними", — пообіцяв радник Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин у телеефірі 22 листопада. Цікаво, що в цьому плані буде записано про мобілізацію та демобілізацію?