Справа Вороненкова. Чи вдасться довести зв'язок "урки" Тюріна з ФСБ
Ця людина дійсно має відношення до злочинного світу, а ось про його зв'язки з "чекістами" не все так зрозуміло, пише Depo.ua.
Тюрик: з ґвалтівника в авторитети
Тюрін Володимир Анатолійович народився 25 листопада 1958 р. в Башкортостані. Ще в радянський час він зробив три "ходки" загальним строком 11 років. Причому перша з них відбулася в 1974 р. (зґвалтування групою осіб), яка повинна поставити жирну крапку на його подальшій злочинній кар'єрі. Ґвалтівників на зоні не шанують. Але немає. Після цього Тюрін сидів за крадіжки та розбій і здобув авторитет у кримінальному світі. Настільки, що в 1993 р. його коронували три впливові "злодії в законі" - Захар Калашов (Шакро Курд), Аслана Усояна (Дід Хасан) і В'ячеслав Іваньков (Япончик). Тоді ж Він став одним з лідерів ОЗУ "Братське", яке почало заправляти в Іркутській області.
Тюрик протягом двох десятків років входив в найближче оточення Діда Хасана, маючи значний вплив в кримінальному світі Москви, Санкт-Петербурга, в Іркутській області та Іспанії. У Діда Хасана Тюрін займався фінансами. Зокрема, в російських ЗМІ писали, що він нібито відповідав за виплату хабарів високопосадовцям. У сферу економічних інтересів Тюріна та його довірених осіб входили підприємства алюмінієвої, деревообробної, целюлозно-паперової, нафтохімічної промисловості, енергетики та банківського сектора. Якщо узаконений рекет вважати бізнесом, тоді Тюрик піднявся на досить високий рівень.
Крім того, фігурант розслідування ГПУ володів значною нерухомістю в Москві, Іспанії та Франції. Тюрін протягом тривалого часу жив на Піренейському півострові, але серйозно наслідив і там, в результаті чого йому довелося тікати в Росію. У 2005 р. Верховний суд Іспанії оголосив його в міжнародний розшук. За чотири роки Тюрін був затриманий в Монголії за орієнтуванням Інтерполу, однак, коли іспанці прибули туди для екстрадиції авторитету, то виявили у в'язниці... його рідного брата.
Крім того, "злодія в законі" для профілактики неодноразово затримували в Москві, але щоразу відпускали. Це говорить на користь версії Луценка про зв'язок Тюріна зі спецслужбами. Незважаючи на відсутність хоча б якогось легального статусу в Росії, він має широкі контакти серед впливових бізнесменів, високопоставлених політиків і чиновників, зокрема, у силових та судових структурах. Одним з його лобістів називають депутата Держдуми четвертого скликання Миколи Кур'яновича. Крім того, Тюріна називали одним із спонсорів "зірок" Великого театру в Москві. У цій "тусовці" театрал з кримінальними університетами і познайомився з Марією Максаковою, з якою прожив вісім років.
Любовний трикутник або все ж ФСБ
Генпрокурор Юрій Луценко озвучив три мотиву вбивства Вороненкова: особиста помста колишньої цивільної дружини Марії Максаковою, помста ФСБ за розслідування, якими займався сам Вороненков, і помста через побоювання Кремля можливих свідчень екс-депутата Держдуми РФ про присутність військ Росії в Україні. Останній мотив для українських слідчих виглядає пріоритетним: щоб не допустити свідоцтв Вороненкова в українських і міжнародних судах, російські спецслужби підготували план його фізичного знищення. Володимир Тюрін, за даними слідства, був замовником вбивства. Через посередника Дмитра Тюріна вийшли на організаторів злочину в Україні Юрія Василенка (розшукується) і Олександра Лося (затриманий), а ті вже знайшли виконавців з числа учасників АТО - Павла Паршова, безпосереднього виконавця замаху, який загинув від кулі охоронця Вороненкова, і його співучасників - Ярослава Левенця (у розшуку) і Ярослава Тарасенко (затриманий).
Схема виглядає зрозумілою: люди діляться на тих, у кого є гроші, і тих, хто сидить на трубах. У росіянина Тюріна є мотив (мотиви) і гроші, а організаторам і виконавцям в Україні потрібен був заробіток. Але в цій схемі є слабка ланка - докази безпосередньої причетності до скоєння злочину російських спецслужб. Це допускається, але в суд з припущеннями не підеш.
Значно більш імовірним виглядає мотив особистої помсти Вороненкову: політик і підприємець "відбив" у коронованого авторитету жінку, а у цієї категорії людей жінки сприймаються скоріше не як дружини і подруги, а як іграшки. Тобто Вороненков відібрав у Тюріна дуже цінну іграшку. Максакова називала своє співжиття з Тюриком фатальною помилкою. Але в тому, що колишній чоловік замовив нинішнього, вона сумнівається. Хоча ця версія була на поверхні: в любовних трикутниках зазвичай про політичні погляди не питають. У цьому трикутнику Вороненков не тільки закохав у себе оперну діву, але і зробив її депутатом Думи, а потім ще і вивіз в Україну. Де Тюріну було важко дістати зазноба. Тому він і міг вирішити дістати Вороненкова, а Максакова, за його логікою, після смерті чоловіка сама повернеться в Росію і покається. Але співачка вирішила залишитися в Україні.
Юрій Луценко в любовні трикутники, мабуть, не дуже вірить. Тому, за оприлюдненою ним версії, Тюрін погодився на організацію та фінансування злочину в обмін на преференції з боку російських спецслужб по контролю кримінальних угруповань на території Росії та деяких країн СНД. З одного боку, це виглядає досить правдоподібно: кар'єрний зліт корпорації злодіїв після ганебного "клейма" - статті за зґвалтування, бізнес на "кришуванні", який досі непогано годує Тюріна (у Москві він найбільше любить проводити час у казино), майже недоторканий статус в Росії і хороші зв'язки з політиками і олігархами. Серед яких ЗМІ називали "алюмінієвих королів" Михайла Чорного та Олега Дерипаску. Ще один козир на доказ теорії Луценко - відсутність замахів на Тюріна. Останнє було ще до коронації, в далекому 1993 р.. тобто лідери злочинного світу можуть знати, що Тюрін - ФСБшная "качка", тому і не чіпають його, щоб не сердити хлопців з Луб'янки. Але з іншого - ніхто з тих, хто про це знає, свідчень проти Тюріна нашій Генпрокуратурі не дасть. Інший нюанс - якщо замаху на Тюрика поки не було, то про серйозний переділ бандитських преференцій на його користь поки говорити складно. Перший ознака війни між кланами - "братва" починає відстріл собі подібних.
Чи побачимо ми Тюріна в українській в'язниці
За словами Луценка, Генпрокуратура буде звертатися до Росії з проханням про екстрадицію передбачуваного замовника вбивства Вороненкова. Також глава ГПУ не виключив, що це буде міжнародний розшук або заочне засудження. За його словами, Тюріну вже повідомили про підозру, тому буде проводитися слідство. З цих трьох варіантів у екстрадицію віриться менше всього. І тут навіть не потрібно гадати на кавовій гущі, "агент ФСБ" Тюрін чи "злодій в законі". Таких, як він, Росія ніколи нікому не буде віддавати і не тільки тому, що ті багато знають. Вони - фундамент корумпованої державної машини Російської Федерації. Висмикни з нього цеглинка та інші цеглинки або почнуть переділ за спадщину екстрадованого, або перестануть підтримувати владу.
Варіант з міжнародним розшуком краще. Однак він потребує вагомих доказів вини фігуранта розшуку. Тюрін наслідив добре, тому в Інтерполі не будуть розповідати про політичні мотиви. Але, можливо, ми і неправі, але цього персонажа охочіше будуть шукати без згадок у його справі ФСБшной лінії.
Наступний момент - за що саме збираються судити Тюріна. За те, що він замовляв вбивство Вороненкова, або за те, що міг це робити з подачі ФСБ? Очевидно, основна задача зараз, щоб ця особа, якщо воно винне, отримала обвинувальний вирок українського суду. Тому версію про ФСБ у виступах Генпрокурора краще винести за дужки. Про неї говоритимуть експерти, журналісти, така версія має домінувати в зарубіжній пресі, яка пише про українські події, але не в заявах представників вищих ешелонів влади. Тому що таким чином кримінальний злочин зайвий раз політизується. Так, адвокат Тюріна Сергій Біляк вже переказав Луценко слова свого клієнта: "Вбивство Вороненкова - справа рук українських націоналістів, які сподівалися, що українська влада використовує його для нових звинувачень проти Росії".
Можна припустити, що сказати це адвоката напоумили в ФСБ. Але жодне його заява не буде мати сенсу, якщо в Україні є докази зв'язку російських спецслужб з вбивством екс-депутата Держдуми. Враховуючи розслідування втручання Росії в американські вибори, такі викриття стали б ефективним ударом Києва по Москві.
