Підвищення ставок. Чим обернуться для ДБР особисті гри Труби

Ні відокремлення, ні навіть звільнення Романа Труби з головного крісла в Держбюро розслідувань навряд чи якось негативно позначиться на долі ДБР, а, скоріше, навпаки

Схоже, керівник Державного бюро розслідувань Роман Труба менш ніж за рік перебування на цій посаді повністю виправдав своє прізвище. Правда, багато хто очікував, що відомим фразеологизмом "справа труба" будуть називати гучні розслідування українського аналога американського ФБР, якому незабаром перейдуть від Генпрокуратури функції досудового слідства чи не у всіх особливо важливих справах, крім випадків, коли вони підслідні НАБУ. Однак, як виявилося, просторічне позначення безвихідній ситуації зараз стосується виключно самого глави ДБР, так і не зумів запустити роботу свого відомства.

Ще зовсім недавно, а точніше, трохи більше місяця тому, Труба клятвено заявляв, що його бюро як правоохоронний орган буде повноцінно запущено в листопаді, відразу після призначення на посади слідчих територіальних управлінь відомства. Але сьогодні керівник ДБР весь в очікуванні прийняття рішення Окружним адміністративним судом Києва за позовом іншого претендента в минулорічному конкурсі на його крісло, нардепа Юрія Македона, оспорює саму законність призначення Труби.

"Не виключаю, що суд винесе рішення на користь Македона, інакше навіщо взагалі відкривати друге виробництво з порушеними термінами подачі судового позову. І це напередодні відкриття перших кримінальних проваджень ДБР", - нещодавно зізнався ЗМІ глава відомства. У чиїй компетенції, між іншим, - розслідувати справи, де можуть фігурувати не тільки прем'єр, міністри, нардепи, члени нацкомісії і інші топ-чиновники, але і фактично будь-який суддя і співробітник кожного правоохоронного органу, в тому числі і НАБУ.

Тобто на перший поверхневий погляд все виглядає, ніби якась абстрактна "корупційна машина бюрократів" йде в свій останній і рішучий бій на принципового Трубу. Щоб домогтися головного - відсторонити його від обов'язків з наведення в країні довгоочікуваної справедливості. Однак при більш уважному розгляді насправді все впирається в банальну нездатність або звичайне небажання самого начальника ДБР впоратися з першочерговими викликами по формуванню свого органу вже на початковому етапі, забезпечивши його наповнення відповідними професійними кадрами.

Більше того, перша прес-конференція Труби в його нинішньому кріслі, що відбулася в серпні поточного року, закінчилася форменим демаршем голови ДБР - він публічно відмовився призначати всіх без винятку переможців конкурсу на 27 ключових посад у своєму відомстві, пославшись на відсутність у нього результатів перевірки претендентів на поліграфі. А це керівники семи територіальних управлінь ДБР і трьох слідчих управлінь в його центральному апараті. Під "ніж Труби" також підпали певні зовнішньої конкурсною комісією ще в липні начальники управлінь оперативних розробок, оперативно-технічних заходів, забезпечення діяльності, інформаційно-аналітичної розвідки, режимно-секретної роботи, супроводження оперативними підрозділами досудових розслідувань, внутрішнього контролю, міжнародного співробітництва та зовнішніх комунікацій, відділу роботи з громадськістю та ЗМІ і ряду інших підрозділів.

Втім, одночасно Труба, піднявши таким чином ставки у своїй особистій грі, нібито спробував домовитися з двома головними центрами впливу на ДБР - Банкової і силовиками з "Народного фронту", олицетворенными в даному випадку секретарем РНБО Олександром Турчиновим, главою МВС Арсеном Аваковим та головою парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергієм Пашинським (до речі, саме з ним спочатку пов'язували кадрове підвищення Труби). Програмою-мінімум керівника бюро в даних переговорах був, в принципі, суща дрібниця - призначити своїх людей лише начальниками київського та львівського територіальних управлінь ДБР. Але йому всі сторони вказали на його недоговорспособность і що особисті амбіції.

Так що в підсумку Труба не просто залишився ні з чим, проти нього благополучно реанімували раніше завалявшийся позов Македона. Хоча, якби не такі претензії нардепа, то хтось би з 27-ми кандидатів в топи ДБР, яких Труба "зарізав" в серпні, вже точно оскаржив ці його сумнівні дії в суді. І, судячи з усього, мав усі шанси на судовий виграш.

Нарешті, що ж у сухому залишку? А вся справа в тому, що ні відокремлення, ні навіть звільнення (а це більш складна і тривала процедура) Труби з головного крісла в бюро розслідувань навряд чи якось негативно позначиться на долі всього відомства, а, швидше, навпаки. Тобто просто виконувати обов'язки керівника ДБР буде один з двох діючих заступників - або Ольга Варченко, або Олександр Буряк. І новий тимчасовий начальник зможе позбутися приставки "в. о." тільки після своєрідного випробувального терміну, проявивши себе на терені не віртуального, а цілком реального запуску ключового органу з особливо важливих справ.