Справа на мільярд євро. Євросоюз придивляється до Гройсмана?

Федеріка Могерини прибула в Україну в четвертий раз. Свій перший візит до Києва вона вчинила 8 липня 2014 року, ще будучи міністром закордонних справ Італії. В якості верховного представника Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Могерини приїжджала в Україну 16 грудня 2014 р., потім 9 листопада 2015 р., однак після цього стався більш ніж дворічна перерва. Це свідчило про деяке охолодження двосторонніх відносин з причини невдоволення Євросоюзу темпами наших реформ. Тим важливіше нинішній візит.

Насамперед показово вибране для нього час та його тривалість. Могерини прибула в Київ 12 березня з триденним візитом, що говорить про велику порядку денному для переговорів. Трьома днями раніше, 9 березня, Єврокомісія затвердила пропозицію про нову програму макрофінансової допомоги для України на суму до 1 млрд євро у вигляді кредитів для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ. А на 19 березня призначено засідання ради ЄС із закордонних справ, одним з головних питань якого буде Україна. По суті, Могерини прибула у Київ, щоб перед засіданням ради ЄС озброїтися аргументами на користь надання Україні допомоги.

Також показово, що свою першу зустріч в рамках візиту, ще до переговорів з президентом Петром Порошенком, верховний представник ЄС провела з прем'єром Володимиром Гройсманом. 8 грудня 2017 р. Гройсман вже зустрічався з Могерини в ході свого візиту в Брюссель і зумів викликати довіру. "Ми спостерігаємо, що в Україні стало сильніше уряд, сильніше державне управління і як результат - сильніше економіка, - сказала Могерини після тієї зустрічі. - Ми відзначаємо макрофінансову стабілізацію, реформування банківського сектору, зміни у пенсійній системі. Ми вітаємо прийняття бюджету і вважаємо за доцільне продовжувати темп реформ". Особливу увагу сторони приділили перетворень в енергетичній сфері (у т. ч. реформування НАК "Нафтогаз України"), у фіскальній системі та в управлінні держактивами. Тепер, по закінченні трьох місяців, Могерини і Гройсман змогли говорити вже не про гіпотетичні плани на майбутнє, а про те, як реалізовувати домовленості.

Обидві сторони прийшли на зустріч не з порожніми руками. І якщо верховний представник ЄС привезла обіцянку кредитів на мільярд євро, то український прем'єр презентував дві ініціативи уряду. По-перше, це Дорожня карта законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2018-2019 роках Документ складається з 57 законопроектів, які зачіпають різні сфери життєдіяльності держави - перш за все безпека, захист інтелектуальної власності, зняття митних перешкод і технічних бар'єрів у торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, поліпшення інвестиційного клімату, захист навколишнього середовища і т. п. По-друге, це пакет з 35 економічних законопроектів, два з яких вже прийняті в цілому, а ще два - в першому читанні. Цей пакет, Гройсман запевнив, повинен вирішити п'ять основних завдань: захист бізнесу, дерегуляцію, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування і державних ресурсів, заохочення інновацій. Імплементації цих законів повинні сприяти децентралізація, реформа корпоративного управління і розпочаті восени минулого року реформи у сферах освіти, медицини, пенсійного забезпечення.

Могерини залишилася задоволеною почутим і за підсумками зустрічі заявила, що "реформ було багато зроблено. У цьому ЄС повністю на вашому боці. Я хочу сказати, що ми дуже високо цінуємо те, що ви особисто зробили, пане прем'єр-міністр, і вся ваша команда і продовжуєте робити на цьому шляху". І можна сподіватися, що це не просто всього лише чергові слова. Принаймні Могерини підтвердила Гройсману обіцянку 1 млрд євро і підкреслила, що нова програма макрофінансової допомоги - це "дружба не на словах, а в конкретних справах".

Однак ціна питання не зводиться до мільярда євро. За великим рахунком, можна говорити про зрушення в політичній позиції ЄС. Не секрет, що останні пару років на роль головного комунікатора з Заходом з питань українських реформ і взагалі ситуації в Україні претендував вузьке коло народних депутатів, керівників НАБУ і користуються західними грантами громадських організацій, які називають себе антикорупційними, а також пов'язаних з ними партійних діячів. Саме це коло вважався на Заході реформаторським, та ще кілька осіб, наприклад, з керівництва "Нафтогазу" і Мінфіну. А в цілому українська влада сприймалася на Заході (під впливом цього кола) як нереформаторская або навіть антиреформаторская.

Але зараз ситуація змінилася. Єврокомісія говорить про нову програму макрофінансової допомоги для України, НАТО чує нарешті наші сигнали про намір вступити до альянсу, - все це свідчить про те, що Захід зробив ставку на підтримку нинішньої української влади, причому не тільки на словах, але й на ділі. І те, що тепер головним комунікатором для ЄС з питань економічних реформ в Україні став Гройсман, є ще одним явним підтвердженням сталася зміни.