Сигнал для ЗСУ. Що не так зі справою Червінського

Колишньому в.о. командира однієї з частин Сил спецоперацій ЗСУ полковнику Роману Червінському обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці без права внесення застави. Засідання Шевченківського суду Києва 25 квітня проходило у закритому режимі. Сторона захисту заявила, що подаватиме апеляцію, оскільки вважає, що Червінського затримали та заарештували незаконно.

Кримінальне провадження проти Червінського веде СБУ. І зрозуміло, що ця справа не залишиться поза увагою командирів підрозділів ЗСУ — від лейтенантів до генералів. Тим більше, що вони, як і всі ми, мають змогу порівняти інформацію з різних джерел.

Історія, яку описує СБУ, є унікальною. Але в ній є два моменти, які стосуються практично всіх командирів: що таке "самовільні дії" і хто винен у результатах російських обстрілів. Утім, перш ніж коментувати, коротко викладемо позиції обох сторін.

Думка СБУ

20 квітня СБУ повідомила про розслідування обставин, які спричинили масований ракетний удар по аеродрому "Канатово" в Кіровоградській області 23 липня 2022 р. За даними слідства, цей обстріл спровокували самовільні дії окремих військовослужбовців, які вирішили провести т.зв. "спецоперацію" із заволодіння літаком повітряно-космічних сил Росії, чий пілот нібито погодився на пропозицію перейти на бік України. Під час цієї "операції", що проводилася попри зауваження СБУ та без узгодження з відповідними державними органами, ворог отримав інформацію про розміщення особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків. Ці дані і дали змогу ЗС РФ здійснити обстріл аеродрому "Канатове".

Внаслідок ракетного удару загинув командир військової частини та отримали поранення 17 українських захисників. Також було повністю знищено два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга та інша техніка й будівлі зазнали значних пошкоджень.

Як наголошує СБУ, такі дії окремих військовослужбовців, які призвели до тяжких наслідків, загибелі й поранення українських захисників і нашкодили обороноздатності країни, потребують відповідної правової оцінки. Кримінальне провадження відкрито за ч. 2 ст. 111 (державна зрада) та ч. 5 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) Кримінального кодексу України.

21 квітня СБУ поінформувала, що у цій справі повідомлено про підозру Роману Червінському за ч. 5 ст. 426-1 КК. З оцінкою плану Червінського виступив голова СБУ Василь Малюк: "СБУ і ГУР МО відразу висловили свої зауваження до такого плану, його не погодили інші державні органи. Адже спецоперація приховувала в собі багато ризиків. Але окремі люди вирішили діяти на власний розсуд… Хочу наголосити, що ніякі хитрощі не допоможуть уникнути відповідальності. На мою думку, негідник, дії якого призвели до смерті одного українського військового і поранення ще сімнадцяти, має понести заслужене покарання".

Думка Червінського

Роман Червінський – колишній розвідник. Він був одним із організаторів операції ГУР МО з упіймання "вагнерівців", які воювали проти нас на Донеччині та Луганщині, яка була зірвана в липні 2020 р., внаслідок чого влада отримала скандал "вагнергейт", а організатори операції були звільнені. Широкій публіці Червінський став відомим 3 грудня 2021 р., коли виступив в ефірі ток-шоу "Свобода слова з Савіком Шустером" на телеканалі "Україна". Він заявив там, що розвідникам, причетним до операції з упіймання "вагнерівців", загрожували з Офісу президента кримінальним переслідуванням і що матеріали про проведення операції були знищені та підроблені, щоб приховати державну зраду серед вищого керівництва держави.

І ось через два роки після "вагнергейту" знову було зірвано операцію за участю Червінського. Тільки цього разу він служив уже не в ГУР МО, а в Силах спецоперацій ЗСУ.

24 квітня Червінського було затримано, а наступного дня, якраз перед судовим засіданням, де йому обирали запобіжний захід, вийшло 80-хвилинне інтерв'ю з ним на Youtube-каналі сайту "Цензор.нет".

За його версією, цю операцію проводила СБУ після того, як законом, ухваленим 30 березня 2022 р., Україна пообіцяла російським військовослужбовцям винагороду $1 млн за кожен бойовий літак, добровільно переданий Збройним силам України.

"СБУ вела оперативну гру з деякими [російськими] пілотами на предмет передачі техніки. Літак нелегко передати. Тому СБУ операцію розробляла і звернулася до нас за допомогою для оцінки цієї інформації і допомоги з професійної точки зору, з боку військових пілотів наших, а також з нашого боку. Ми таку операцію проводили, контактували, спілкувалися. Але ми під час неї зрозуміли, що з того боку, скоріш за все, йде гра, і планували зупинитися на тому, що зібрали інформацію про тих пілотів, які бомбардували Маріуполь, Харківщину, про їхні структури, про їхніх контррозвідників на аеродромах військових по всій Росії. Інформації було досить багато зібрано. Вони думали, що вони з нами грають, але ми їх там перегравали", — розповів Червінський.

"Ми зупинилися на тому, що ми зібрали цю інформацію, — додав він. — Ця операція закінчилася нічим у результаті". Але під час неї він і підлеглі військовослужбовці потрапили під ракетний обстріл на військовому аеродромі в Кіровоградській області. За словами Червінського, у листопаді 2022 р. почалися "спроби сфальсифікувати справу" щодо його можливої вини в обстрілі аеродрому.

"Ця справа повністю сфальсифікована. Вони мене звинувачують у тому, що цю операцію не було погоджено з ГУР чомусь. Взагалі ця операція була більше СБУ, оперативну складову робила СБУ. Тобто вони мали погоджувати, якщо мали погоджувати, хоча я не вважаю, за законом це нічим не передбачено, — стверджує він в інтерв'ю. — Формально мене звинувачують у перевищення службових обов'язків. Нібито я це все сам організував. Без СБУ, без Повітряних сил, без нічого, сам усе зробив, вигадав і намагався літак забрати і через це росіяни обстріляли аеродром. Це взагалі якась сюрреалістична історія".

Як повідомила "Українська правда" після суду, адвокати Червінського наполягають, що всі його дії були узгоджені на відповідному рівні, а бомбардування аеродрому не було наслідком провалу операції, оскільки його обстрілювали і раніше.

Питання без відповіді

А тепер уявімо, як все це виглядає в очах офіцерів ЗСУ. Насамперед виникає новий привід для, скажімо так, не дуже теплих почуттів до СБУ. Особливо через інформацію про те, що саме СБУ проводила цю операцію, а Червінський та його люди лише допомагали. Тут вимальовується не дуже гарна картина: люди із ССО ЗСУ на прохання СБУ підключаються до операції — і потім СБУ вішає на них провину за російський обстріл аеродрому під час цієї операції і сама веде кримінальне провадження проти них.

Але навіть якщо забути про цю обставину і вважати, що йдеться суто про операцію Червінського та його команди, то все одно ця справа — поганий сигнал для армії. Бо лишаються два питання.

Перше — що таке самовільні дії, в яких СБУ звинувачує Червінського. За твердженням СБУ, Червінський "самовільно вирішив" провести операцію "попри заперечення СБУ та без згоди відповідних державних органів". І за це йому світить за ч. 5 ст. 426-1 КК позбавлення волі терміном від 8 до 12 років.

Неважко уявити собі наслідки, якщо всі командири підрозділів ЗСУ почнуть утримуватись від "самовільних рішень" і діяти лише за спущеними зверху письмовими наказами. Бо якщо за виявлену ініціативу світить 8-12 років в'язниці, то краще перестрахуватись. А в реальних бойових умовах це марнування часу. І поки ти отримуєш схвалення зверху, ситуація може кардинально змінитися, можливості для ефективних дій будуть втрачені.

Не менш важливе питання — хто ж таки винен у результатах російських обстрілів. Під час війни звинувачувати в цьому наших офіцерів — це, м'яко кажучи, контроверсійний спосіб згуртувати суспільство у боротьбі з ворогом. Суспільство отримує сигнал, що коли гинуть наші воїни, винні в цьому не росіяни, а командири наших підрозділів.

Зрозуміло, що можна і треба звинувачувати у пособництві ворогові будь-яких ворожих агентів — диверсантів, шпигунів, навідників вогню. Але коли СБУ звинувачує Червінського в тому, що його самовільні дії призвели до ракетного обстрілу ворогом аеродрому, це звучить дивно. Адже під таке формулювання можна підвести командира будь-якого підрозділу ЗСУ. Самовільно обстріляв ворога, отримав ворожий вогонь у відповідь — сідай у в'язницю на 8-12 років? Такі сумніви можуть виникнути у будь-якої неупередженої людини. Найгірше те, що такі сумніви можуть виникнути в армії.