Не з того кінця. Кого будуть штрафувати за невиплату нової мінімалки
Подвійне підвищення "мінімалки" з 1 січня передбачено Законом про держбюджет-2017 і піднесено як досягнення діючої влади в частині поліпшення соціальних стандартів. Але як у нас найчастіше буває, до великого бізнесу, тим більше до того, який представлений в органах законодавчої і виконавчої влади, в українських чиновників, податківців та інших перевіряючих, претензій немає. Зате виникли проблеми у найчисленнішої категорії підприємців -"спрощенців" удвічі збільшено розмір мінімальної ставки єдиного соціального внеску; причому, зобов'язані сплачувати його і ті представники бізнесу, хто не має доходів. В результаті підприємці почали йти з бізнесу - за неповними даними, станом на середину січня, заяви про реєстрацію припинення підприємницької діяльності подало близько 200 тис. суб'єктів господарювання. Нині, за приблизними оцінками Ксенії Ляпіної, голови Державної регуляторної служби, в Україні працює 1,5 млн "спрощенців", ще близько 300 тис. чол. - це їх наймані працівники, які в цьому місяці якраз і повинні отримати зарплату в розмірі не менше 3200 грн. І дуже схоже, що саме на представників малого бізнесу почалася зараз справжнє полювання на місцях.
Змістили акценти
Для контролю за виплатою зарплат при Кабміні та обласних державних адміністраціях створено Координаційний центр (у Києві) та міжвідомчі робочі групи (в регіонах), до складу яких входять представники контролюючих органів і місцеві чиновники. Очолюють ці групи заступники губернаторів.
Примітно, що протягом останніх десяти днів відбулися трансформації щодо того, з ким і як будуть працювати ці групи. 10 січня віце-прем'єр Павло Розенко заявив, що контроль за виплатою підвищених зарплат буде здійснюватися насамперед у бюджетній сфері. "Не можна допустити будь-яких маніпуляцій (у виплаті зарплат. - ДС), в першу чергу керівників бюджетних установ, щодо переведення людей на неповний робочий день або, не дай Бог, скорочення. Адже кошти, необхідні на фінансування бюджетної сфери, в повному обсязі закладено в Державному бюджеті на 2017 рік", - підкреслив він. За словами віце - прем'єра, метою роботи обласних робочих груп є миттєве реагування на будь-які скарги на керівників підприємств, які не виконують рішення уряду про підвищення "мінімалки".
"Там, де не виконується це правило, де хто хоче маніпулювати, переводити людей на неповні ставки, ми будемо мати інформацію. І на цю інформацію буде жорстка реакція. Кожен факт, кожна скарга повинні бути перевірені", - як би інструктував своїх підлеглих віце-прем'єр.
Але через два дні Роман Чернега, голова Державної служби з питань праці, яка безпосередньо відстежує виконання вимог трудового законодавства, акценти поміняв. За його словами, завдання робочих груп на першій стадії виплати мінімальної зарплати здійснювати попереджувальну діяльність та вести моніторинг (а не реагувати на скарги. - ДС) - немає порушень з боку підприємців (а не керівників бюджетних установ. - ДС) і дійсно виплачується зарплата і сплачується єдиний соціальний внесок.
Команда "фас"
Існують великі сумніви в тому, віце-прем'єр і його підлеглий (а діяльність Держслужби координується через міністра соціальної політики, а саме соціальний блок в уряді курирує пан Розенко), що називається, розійшлися в думках. Справа в тому, що напередодні Мінсоцполітики виступило з роз'ясненням з питань, пов'язаних з підвищенням "мінімалки", з якого випливає, що, наприклад, скорочення тривалості робочого дня і, відповідно, невиплата мінімальної зарплати зовсім не є криміналом; головне - дотримати вимоги законодавства при зміні існуючих умов праці. А тому керівники бюджетних установ, так і великих підприємств недержавної форми власності, маючи штат юрисконсультів або залучених юристів, можуть довести, що мінімальну зарплату вони не виплачують на законних підставах. А представники робочих груп, яким поставлено завдання "миттєво реагувати" і "здійснювати попереджувальну діяльність", навряд чи налаштовані на довгі з'ясування спірних питань, у тому числі і в судах.
Все набагато легше з малим бізнесом, який за традицією у нас безправний, часто позбавлений юридичного захисту і яким легко можна поставити будь лико в рядок. Тим більше, що суми штрафів просто божевільні. Тим більше, що команда "фас" щодо "моніторингу", тобто рейдів по ринках і магазинах, зверху вже дана. І вже є перші результати.
Так, 15 січня, у місті Скадовську Херсонської області під відеозапис була проведена контрольна закупівля у лоточника, який торгує на місцевому ринку. B момент придбання працівниками контролюючого органу батарейок і навушників, гроші y "покупця" взяла ніде не працююча дружина підприємця (чоловік відлучився в туалет). Формально вона не мала права брати гроші, оскільки там офіційно не працювала. Тепер горе-продавцю світить штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат - 32 тис. грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Скадовські торговці збираються тимчасово призупинити торгівлю і шукати способи "порятунку" від перевіряючих - зрозуміло які. Масові перевірки почалися і в інших областях України.
Як відомо, малий бізнес найбільше тяжіє до роботи в "тіні". Але причиною тому є не тільки притаманне кожному українцю властивість не сплачувати податки, але і непомірний податковий прес на фонд заробітної плати, який, навіть урахуванням підвищеної "мінімалки", не дозволяє не те, що розвивати, але і підтримувати свій бізнес. Тому після таких ось "чесов" нелегалів тільки додасться.
Лише тиждень знадобився контролерам для того, щоб скарги підприємців досягли Кабміну. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман покартав контролерів і попередив керівництво місцевих адміністрацій, що перевірки повинна проходити строго за законом, а про порушення контролюючих органів, неодмінно повідомляти в Кабмін, який буде реагувати на такі сигнали. "Колеги (представники місцевої влади - ред.), якщо на вашій території є недолугий контролер - скажіть про це і не мовчіть. Я зроблю все залежне від мене, щоб такий керівник податкової, митниці, Держпраці, поліції, якщо це очевидний факт - я зроблю все для його усунення з посади. Коли ми йдемо вперед, нас відтягувати назад ми не дамо нікому. Тому важливо, щоб ви захищали тих, хто створює нацпродукт, інвестує, причому важливо, щоб робилося це відкрито", - сказав прем'єр на економічному семінарі для представників місцевої влади.
Юрист - про штрафи і перевірках
Валерія Лошадкина, юрист практики контрактного права адвокатського об'єднання "Вдовічен і партнери":
Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю. За виплату зарплати "в конвертах", без офіційного працевлаштування працівника, сума штрафу для підприємців становить 96 тис. грн. Аналогічна сума штрафу передбачена Кодексом за офіційне працевлаштування працівника на неповний робочий день, коли він фактично працює повний робочий день. Сума штрафу за необлюдение мінімальних державних гарантій в оплаті праці становить 32 тис. грн. У разі ж виявлення даних порушень ході перевірки контролюючим органом сума штрафу збільшується до 320 тис грн. Недопуск ж контролерів для проведення перевірки обійдеться власникові бізнесу в 9,6 тис. грн.
Крім Держслужби з питань праці відповідні перевірки можуть проводити Державна фіскальна служба (щодо дотримання норм податкового законодавства) та органи місцевого самоврядування. За загальним правилом, перевірка проводиться на підставі наказу контролюючого органу. Саме на підставі цього наказу контролерам оформляються посвідчення (направлення) на проведення перевірки. Слід пам'ятати, що їх відсутність або ж оформлення з порушеннями вимог законодавства є підставою для недопущення службових осіб на перевірку.
За результатами перевірки складається акт, який повинен містити докладний опис порушень з посиланнями на норми законодавства. Він є підставою для накладання штрафу на роботодавця. Згідно із законодавством, термін розгляду справи про накладення штрафу становить 25 днів, причому, він може продовжений ще 10 днів на прохання роботодавця. Слід підкреслити, що неявка підприємця (а запрошувати його повинні обов'язково!) не перешкоджає розгляду цієї справи. За його результатами приймається постановлениео накладення штрафу, другий примірник якого протягом трьох днів надсилається роботодавцю. Дану постанову може бути оскаржено шляхом подачі позову в адміністративний суд.
Хочу відзначити, що на офіційному сайті Держпраці оприлюднено проект постанови Кабміну, яким планується затвердити цілий ряд документів щодо держконтролю (перевірок) у сфері дотримання трудового законодавства.
