День Ікс - 17 липня. Проведуть Путін і Зеленський вибори в ОРДЛО і причому тут Америка

Поїздка Володимира Зеленського на Одещину 4-5 липня мала дві програми: публічну й закриту. Причому закрита - найцікавіша. Про неї відомо те, що вона включала тривале проведення часу президента з керівником його офісу Андрієм Єрмаком. І головною темою їхніх розмов були зовсім не родзинки одеської життя: вони обговорювали переговори в Берліні, в яких брав участь Єрмак, і варіанти подальших дій у найближчі дні, тижні і місяці.

Хто кого і до чого схиляв в Берліні

Нагадаємо, що 3 липня в Берліні провели 11-годинні переговори політичні радники лідерів країн нормандської четвірки - України, Росії, Німеччини та Франції. Фактично це була репетиція саміту лідерів чотирьох країн, який планується провести в тому ж Берліні, як тільки буде узгоджено предмет домовленостей. Ось цим узгодженням і займалися радники. Зокрема, Єрмак офіційно представив позицію Зеленського. А позицію Путіна представив заступник керівника його адміністрації Дмитро Козак.

Перед переговорами 3 липня німецький тижневик Spiegel повідомив, що Москва вимагає від Києва проект закону про внесення змін до конституції України в частині надання особливого порядку місцевого самоврядування для окремих районів Донецької та Луганської областей. За даними журналу, Кремль хотів би, щоб українська сторона висунула цей проект вже 6 липня на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи. 4 липня офіс Зеленського підтвердив, що "через кілька днів" має відбутися засідання ТКГ в режимі відеоконференції, але залишив фігурою умовчання, будуть обговорюватися поправки до української конституції.

Також офіс Зеленського заявив про "консолідованої позиції України, Франції та Німеччини". За відомостями інших джерел, на переговорах у Берліні Франція і Німеччина, навпаки, консолідовано з Росією схиляли Україну виконати ультиматум Путіна.

Чому 17 липня - крайній термін

Так чи інакше, але незабаром стане відомо, який вибір зробив Зеленський. Справа в тому, що є план Козака - Єрмака, який сплив ще на саміті лідерів країн нормандської четвірки у Парижі 9 грудня минулого року. Коротко цей план полягає у тому, що 25 жовтня проводяться фіктивні вибори в ОРДЛО (одночасно з місцевими виборами в Україні), після чого ОРДЛО формально повертається до складу України, а де-факто там правлять ті, хто обраний 25 жовтня, причому Київ визнає всі "органи самоврядування ОРДЛО" (включаючи "народну міліцію", тобто окупаційні війська РФ) і буде їх фінансувати з держбюджету. Тобто, для України нічого по суті не змінюється, Київ як і раніше не буде мати над ОРДЛО ніякого контролю, але формально буде проголошена реінтеграція ОРДЛО - і за це західні країни і Україна знімуть з Росії всі санкції, накладені за агресію на Донбасі.

Буквально протягом найближчих 10 днів стане остаточно ясно, чи буде реалізований цей план. Саме з цим пов'язаний ультиматум Путіна. Зрозуміло, що Путін вимагає від Зеленського проект поправок до Конституції України не для того, щоб повісити цей проект в рамочку і милуватися ним, а для того, щоб він був максимально швидко прийнятий Верховною Радою. Для цього потрібно відправити проект до Конституційного суду ще до 17 липня, коли завершиться нинішня сесія ВР, швидко отримати відповідь КС, дати 226 голосів на позачерговій сесії в серпні і потім 300 голосів на черговій сесії на початку вересня.

Отже, 14-17 липня, в останній пленарний тиждень перед канікулами, проект поправок до Конституції чи з'явиться - чи ж не з'явиться. І від цього буде залежати вся доля плану Козака - Єрмака. Сам цей дедлайн 17 липня пов'язаний з процедурними термінами з виборів. ВР повинна прийняти постанову про місцеві вибори саме до кінця нинішньої сесії, тобто до 17 липня. Відразу після цього ЦВК повинна буде прийняти постанови, необхідні для організації виборів. Якщо в цих постановах буде записано, що на території ОРДЛО організувати вибори неможливо (саме так вчинила ЦВК в 2015-му), то після цього тема проведення в ОРДЛО місцевих виборів (нібито "за українським законодавством") 25 жовтня буде остаточно закрита. У такому разі план Козака - Єрмака чи буде перенесений (разом з виборами в ОРДЛО) на невизначений термін, або ж взагалі втратить актуальність і буде відправлений в сміттєву корзину.

Точка біфуркації

За великим рахунком, вимоги Кремля полягають якраз у тому, щоб план Козака - Єрмака був реалізований. Як бачимо, зараз (точніше, в ті півтора тижні, які залишилися до 17 липня) фактично вирішується доля всієї цієї комбінації. Зеленський має два дуже вагомі аргументи для того, щоб виконати ультиматум Путіна.

По-перше, це загроза від Путіна в іншому випадку анексувати ОРДЛО (включити їх до складу РФ) і після цього відвоювати повністю всю територію Донецької і Луганської областей. І до того ж розпочати вторгнення на півдні і взяти Херсон і Одесу.

А по-друге, це надія Зеленського, що він зможе "продати" виборцям капітуляцію перед Кремлем як свою грандіозну перемогу - тобто як реалізацію обіцянки світу на Донбасі. Це, за задумом Банкової, має забезпечити "слугам народу" перемогу на місцевих виборах 25 жовтня. Таким чином, Зеленський не менше, ніж Путін, зацікавлений в тому, щоб план Козака - Єрмака почав реалізовуватися саме зараз, а не був відкладений у довгий ящик.

В останні два місяці Козак і Єрмак інтенсивно погоджували подальші дії з представниками Німеччини та Франції. Нагадаємо про поїздку Козака в Берлін 13 травня і потім про візит Єрмака в Берлін 2 червня. І ось тут виникає дуже важливе питання: а чому, власне, Путін раптом перейшов на мову ультиматумів?

Здавалося б, Путіну не повинно бути особливої різниці, коли саме буде реалізований план Козака - Єрмака: чи то 25 жовтня, то, скажімо, в першій половині наступного року. Тим не менше, Путін раптом чомусь різко вирішив поспішити.

Єдиний серйозний фактор, яким можна пояснити такий поспіх, - це американські вибори. Схоже, Путін розглядає нинішній час як "вікно можливостей", яке зачиняться у разі, якщо господарем Білого дому у Вашингтоні стане Джо Байден. Інавгурація новообраного президента США відбудеться в січні 2021-го, і до того часу Путін хоче покінчити з українським питанням.

За однією версією, Путін лише блефує: він загрожує великою війною з Україною просто для того, щоб примусити Зеленського до капітуляції (згідно плану Козака - Єрмака). За іншою версією, навпаки, Путін висунув ультиматум лише для того, щоб потім використовувати відмову Зеленського в якості приводу для великої війни з Україною, поки Вашингтон в особі Дональда Трампа буде здатна на адекватну реакцію.

Наша проблема в тому, що Зеленський, схоже, зараз не готовий ні до першого, ні до другого варіанту.